WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Аналогія - Реферат

Аналогія - Реферат

зазначити:
- Я знаю, що всі прямокутні ромби є квадратами. Та моє завдання полягає в тому, щоб вивести із судження "Всі квадрати - прямокутні ромби" тільки ту інформацію, яка в ньому міститься. А в цьому судженні немає чіткої, однозначної інформації про обсяг поняття "прямокутний ромб". Тому,добре знаючи геометрію, я все ж змушений
зробити той висновок, який випливає з названого судження: "Деякі прямокутні ромби - квадрати". При цьому, пам'ятаючи курс геометрії, я розумію, що поняття "прямокутний ромб" фактично взято з обмеженим обсягом. Та тут нічим не зарадиш, хіба що додаси слово "принаймні": "Принаймні деякі прямокутні ромби - квадрати".
Термін "обмеження" можна використати і в іншій ситуації. Обертаючи загальностверджувальні судження, втрачають певну частину інформації. Скажімо, піддавши оберненню щойно одержаний висновок ("Принаймні деякі прямокутні ромби - квадрати"), одержимо вихідне судження з "обмеженим" суб'єктом: "Принаймні деякі квадрати є прямокутними ромбами".
Щоб зберегти інформацію, яка міститься в загальностверджу-вальному судженні-засновку і втрачається у висновку при оберненні, ці судження необхідно обертати за такою схемою: "Всі S є Р". Отже, принаймні деякі Р, і тільки Р, є S". Проілюструємо цю схему на нашому прикладі:
Всі квадрати - прямокутні ромби.
Отже, принаймні деякі прямокутні ромби (і тільки вони) - квадрати.
За таких умов при оберненні висновку одержимо засновок без будь-яких обмежень:
Принаймні деякі прямокутні ромби (і тільки вони) - квадрати.
Отже, всі квадрати - прямокутні ромби.
А для тих, хто ніяк не може погодитися з "неповноцінним", "обмеженим" висновком "Принаймні деякі прямокутні ромби - квадрати", можна порадити:
- Виходьте з повноцінних, "необмежених" засновків і одержите аналогічні висновки:
Всі квадрати, і тільки вони, - прямокутні ромби.
Отже, всі прямокутні ромби - квадрати.
Не можна погодитися із твердженнями, ніби такі види перебудови судження, як обернення частковозаперечного. протиставлення предикатові частковостверджувального і протиставлення суб'єктові частковозаперечного суджень, неможливі. Якщо чітко усвідомити обсяги суб'єкта і предиката суджень, які перебудовуються за названими схемами, то умовиводи здійснюються досить просто. Інша справа, що висновки в них не вирізняються новизною і визначеністю. Так, піддаючи операції обернення судження "Деякі ромби не є квадратами", одержимо висновок - "Жоден квадрат не є деяким ромбом (ромбом-неквадратом)". У засновку йдеться про ті ромби, які не належать до квадратів (на схемі обсяг поняття-суб'єкта заштриховано), а предикатом є поняття "квадрат". Обертаючи це судження, робимо суб'єктом висновку предикат засновку - "квадрат". Оскільки обсяг поняття "квадрат" повністю виключається із обсягу суб'єкта ("ромби-неквад-рати"), то він є розподіленим, а, ставши суб'єктом висновку, зберігає свою розподіленість і супроводжується відповідно кванторним словом "жоден". Предикатом же висновку беруть суб'єкт засновку - "деякі ромби (ромби - неквадрати)".
Подібно до цього здійснюють й інші види перебудови судження - протиставлення предикатові частковостверджувального і протиставлення суб'єктові частковозаперечного суджень.
Наведемо деякі схеми обернення суджень і відповідні приклади:
А. Всі S, і лише S, є Р. Отже, всі Р, і лише Р, є S.
Всі слова, що означають назву предмета і відповідають на питання "хто?" або "що?", і лише вони, - іменники.
Отже, всі іменники, і лише вони, означають назву предмета і відповідають на питання "хто?" або "що?".
А* Всі S є Р. Отже, принаймні деякі Р, і лише вони, є S.
Всі метали - електропровідні.
Отже, принаймні деякі електропровідні, і лише вони, - метали.
Е. Жодна столиця держави не є Одесою. Отже, Одеса не є столицею держави.
І. Деякі чотирикутники, і тільки чотирикутники, є паралелограмами. Отже, всі паралелограми - чотирикутники.
Є принаймні два визначення простого категоричного силогізму. Коли розглядати їх поза контекстом, то переконливішим є те визначення, в якому зміст поняття "простий категоричний силогізм" розкривається шляхом з'ясування взаємозв'язку його термінів. Та якщо тема "Простий категоричний силогізм" розпочинається з визначення цього умовиводу, то воно буде містити помилку "невідоме через невідоме". Звернемося до вже цитованого визначення силогізму: "Силогізм- це такий умовивід достовірності, в якому встановлюється зв'язок між крайніми термінами у висновку на підставі їх відношення до середнього терміна в засновках".
Визначуване поняття (ліва частина визначення) вважають невідомим, зміст якого розкривається з допомогою визначаючого поняття (права частина визначення), яке повинне бути відомим. Та якщо названу тему розпочати з цитованого визначення силогізму, то в його правій частині виявляться невідомі поняття, зокрема "середній термін" і "крайній термін". Тому таке визначення силогізму можна дати лише після з'ясування структури простого категоричного силогізму. Розпочати ж цю тему варто "робочим" визначенням силогізму як опосередкованого дедуктивного умовиводу, що складається з двох засновків і висновку, які є категоричними судженнями. Адже всі поняття, які входять до правої частини цього визначення, відомі з попередніх тем.
Найближчим родовим поняттям стосовно "простого категоричного силогізму" є не "умовивід", а "опосередкований дедуктивний умовивід", з чим не можна не рахуватися, визначаючи поняття "простий категоричний силогізм".
Силогізмами іноді називають і умовні та розділові умовиводи. Якщо цю думку не поділяти, то слід вилучити з назви "простий категоричний силогізм" термін "категоричний": якщо немає некатегоричних силогізмів, то немає сенсу називати силогізм категоричним.
Скорочені розділові та умовні умовиводи теж іноді називають ен-тимемами.
Немає ясності і в з'ясуванні сутності аксіоми силогізму. Якщо з Двох засновків силогізму не можна зробити висновку, не враховуючи ІНФормації, яка міститься в аксіомі силогізму, тобто якщо аксіома силогізму входить до його структури, то необхідно відмовитися відтради-Ц'иного розуміння його будови. Якщо ж аксіома силогізму не додає н°воі інформації до тієї, що міститься в засновках, то яка ж це аксіома? Адже вважається, що аксіома виконує роль аргумента аргументів. У нашому ж випадку вона може хіба що дублювати інформацію, яка міститься в засновках силогізму, виявляючи загальне в усіх проявах цього виду опосередкованих дедуктивних умовиводів. Цікаво було б вислухати і протилежні думки про сутність аксіоми силогізму та її роль у процесі одержання висновку за схемою простого категоричного силогізму.
Потребує уточнення і спосіб та порядок
Loading...

 
 

Цікаве