WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Умовивід - Реферат

Умовивід - Реферат

назагальностверджувальні. Це стосується виділяючих суджень.
Наприклад:
Всі люди, і тільки люди, - мислячі істоти (А).
Отже, всі мислячі істоти - люди (А).
Хоч названі приклади обернень і не суперечать вимогам логіки, проте їх не можна вважати зразковими, оскільки в їх висновках втрачається частина знань, які мали місце в засновках. Щоб не зазнати цієї втрати, обернення слід здійснювати так: "Всі метали електропровідні. Отже, деякі електропровідні, і лише вони, - метали". Це стосується і другого прикладу.
2. Загальнозаперечне судження (Е) обертається на загальнозаперечне.
Наприклад:
Жоден патріот не відмовляється від культури сво-
го народу (?).
Отже, жоден з тих, хто відмовляється від культури свого народу, не є патріотом (Е).
3. Частковостверджувальне судження (І) при оберненні, як правило, перебудовується на частковоствер-джувальне.
Наприклад:
Деякі вчені - митці (/).
Отже, деякі митці - вчені (І).
Зрідка частковостверджувальні судження перебудовуються при оберненні на загальностверджувальні. Це стосується виділяючих суджень.
Наприклад:
Деякі люди, і тільки люди, мають високу мораль.
Отже, всі, хто має високу мораль, - люди.
4. Обернення частковозаперечного судження дає бідні, невизначені знання, тому до обернення суджень цього виду практично не вдаються.
Наприклад:
Деякі птахи не хижаки (О).
Отже, жоден хижак не належить до птахів-нехи-жаків (Е).
Протиставлення - перебудова судження, в ході якої одночасно здійснюються і перетворення, і обернення в тій чи іншій послідовності.
Якщо судження спочатку перетворюється, а потім обертається, то такий умовивід називається протиставленням предикатові. А якщо судження спочатку обертається, а потім перетворюється, то тоді ми маємо справу з протиставленням суб'єктові.
При протиставленні предикатові суб'єкт вихідного судження стає предикатом висновку, а суб'єктом висновку виступає поняття, суперечне предикатові вихідного судження (засновку).
Розглянемо, як здійснюється протиставлення предикатові в судженнях типу А, Е, І, О.
1. Загальностверджувальне судження (А) перебудовується за схемою "Всі S є Р. Отже, жодне не-Р не є S".
Наприклад:
Всі квадрати - паралелограми (А).
Отже, жоден непаралелограм не є квадратом (Е).
Здійснимо цю логічну операцію шляхом послідовного застосування перетворення і обернення:
Всі квадрати - паралелограми (А).
Отже, жоден квадрат не є непаралелограмом (Е).
Отже, жоден непаралелограм не є квадратом (?).
Схема 20 показує, що обсяг поняття "квадрат" несумісний з обсягом поняття "непаралелограм".
2. Загальнозаперечне судження (Е) перебудовується за схемою "Жодне S не є Р. Отже, деякі не-Р є S". Наприклад: Жодне просте число не ділиться на чотири (Е).
Отже, принаймні деякі числа, що не діляться на чотири, є простими (/).
Послідовно застосувавши перетворення і обернення, одержимо:
Жодне просте число не ділиться на чотири (Е).
Отже, кожне просте число є тим, що не ділиться на чотири (А).
Отже, принаймні деякі числа, які не діляться на чотири, є простими (/).
3. Перебудова частковостверджувального судження (І) у формі протиставлення предикатові дає бідне, невизначене знання, тому до неї практично не вдаються.
4. Частковозаперечне судження перебудовується у формі протиставлення предикатові за схемою "Деякі S не є Р. Отже, деякі не-Р є S".
Наприклад:
Деякі ссавці не є хижаками (О).
Отже, деякі нехижаки є ссавцями (/).
Як видно із відповідних схем і прикладів, при протиставленні предикатові якість усіх суджень змінюється.
При протиставленні суб'єктові предикат вихідного судження стає суб'єктом висновку, а предикатом висновку береться поняття, суперечне суб'єктові засновку. При цьому якість судження завжди змінюється.
Розглянемо, як здійснюється протиставлення суб'єктові в судженнях, різних за кількістю і якістю (А, Е, І, О).
Протиставлення суб'єктові відбувається за різними схемами в судженнях різного типу (А, Е, І, О):
1. Загальностверджувальне - "Всі S є Р. Отже, деякі (жоден) Р не є не-S": "Всі квадрати є ромбами. Отже, деякі ромби не є неквадратами".
2. Загальнозаперечне - "Жоден S не є Р. Отже, всі Р є не-S": "Жоден ромб не є трикутником. Отже, всі трикутники є неромбами".
3. Частковостверджувальне - "Деякі S є Р. Отже, деякі (жоден) Р не є не-S": "Деякі студенти - спортсмени. Отже, деякі спортсмени не є нестудентами".
4. Частковозаперечне судження, як правило, не піддається перебудові за схемою протиставлення суб'єктові, оскільки така операція малоефективна.
До безпосередніх часто відносять і деякі інші різновиди умовиводів, зокрема контрапозицію просту (її формулаА-В-ґ-В-Аті умовиводи, в основі яких лежить характер відношень між судженнями за "логічним квадратом" тощо.
Безпосередні умовиводи мають певне пізнавальне значення, а їх осмислення підвищує логічну культуру людини. Назвемо кілька аргументів для підтвердження цієї тези (і водночас спрямованих проти тих, хто скептично ставиться до цієї гранично простої, але "філігранної" форми міркування).
Безпосередні умовиводи (йдеться про різні види перебудови судження) дають можливість:
- одержати нову інформацію (вивідне знання) на основі мінімальної кількості вихідних знань - одного простого судження;
- виявити ті знання, які містяться в судженні неявно;
- уточнити співвідношення обсягів суб'єкта і предиката;
- чітко усвідомити, яка інформація є в судженні, а якої немає;
- тонко схопити майже невловимі нюанси думок.
Знання секретів перебудови суджень ефективно
"спрацьовує", зокрема в умовах особистісного спілкування, що вимагає особливої делікатності. Навіть уміння здійснювати обернення частковозаперечних суджень, перебудовувати частковостверджувальні судження за схемою протиставлення предикатові і частковозаперечні за схемою протиставлення суб'єктові (за всієї мізерності одержуваної завдяки їм інформації) не залишається безслідним для того, хто збагнув тонкощі цих логічних процедур.
Кожен вид безпосередніх умовиводів має і своє специфічне значення. Так, до операції перетворення вдаються, зокрема, в ситуації, коли у стверджувальному судженні важливо підкреслити відношення відмінності, а в заперечному - відношення тотожності для того, щоб надати думкам відповідного відтінку, уточнити їх.
Опанування операцією обернення дає можливість чіткіше збагнути обсяги суб'єкта і предиката судження, відношення обсягів цих термінів, усвідомити, яка інформація справді має місце в судженні-засновку, а якої немає, але вона невиправдано домислюється нами.
Щоб збагнути новизну знань, одержуваних за допомогою безпосередніх умовиводів, варто звернутися До відповідних прикладів. Так, ніхто не буде заперечувати, що між судженням-засновком "Я можу бути лікарем" і судженням-висновком (за схемою перетворення) "Я не можу не бути лікарем" існує істотнавідмінність.
Loading...

 
 

Цікаве