WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Умовивід - Реферат

Умовивід - Реферат


Реферат на тему
Умовивід
Умовиводи та їх види
Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки - висновки.
Завдяки умовиводам продукують так зване вивідне знання. Залежно від того, як рухаються знання в умовиводах - від більш загального до менш загального, від одиничного до часткового чи й загального, від знань певного ступеня загальності до знань такого ж ступеня загальності, - їх (умовиводи) поділяють на дедуктивні, індуктивні і традуктивні. Різновидом останніх є аналогія.
За ступенем обґрунтованості висновку умовиводи поділяють на достовірні (необхідні) і ймовірні (правдоподібні). Висновки перших є необхідно істинними (за умови істинності засновків і правильності зв'язку між ними), а висновки других - імовірно істинними, навіть за умови істинності засновків.
Залежно від кількості засновків, що входять до складу умовиводів, останні поділяють на безпосередні (до складу яких входить лише один засновок) та опосередковані (які містять у собі два і більше засновків).
Безпосередні умовиводи
Безпосередній умовивід - умовивід, до складу якого входить лише один засновок (і, звичайно ж, - висновок).
Оскільки його засновок виражається судженням, то цей вид умовиводу здійснюється у формі перебудови судження. За способом перебудови судження-зас-новку розрізняють такі види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, протиставлення суб'єктові.
Перетворення - перебудова судження, внаслідок якої з вихідного утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості: стверджувальне судження перетворюється на заперечне, а заперечне - на стверджувальне.
Підставою для одержання висновку за схемою перетворення виступає закономірність відношення обсягів двох суперечних понять, які є предикатами стосовно одного й того ж суб'єкта, будь-які два видових суперечних поняття завжди вичерпують обсяг відповідного родового поняття. Якщо обсяг суб'єкта входить до обсягу предиката Р, то звідси випливає, що він не входить до обсягу предиката не-Р, і навпаки. Так, виходячи з того, що ссавці належать до хребетних, з необхідністю доходимо висновку, згідно з яким ссавці не належать до нехребетних (безхребетних).
У кожному стверджувальному судженні ("S є Р") безпосередньо виражається тотожність предметів класу S з множиною інших предметів в ознаках, характерних для предметів класу Р. Та разом з названою тотожністю в цьому судженні неявно стверджується і відмінність від усіх предметів, які не належать до класу Р. А в заперечному судженні ("S не є Р") безпосередньо виражається відмінність предметів класу S від усіх предметів класу Р, а тим самим опосередковано визнається тотожність предметів S з усіма предметами ue-Pv Тобто завдяки перетворенню у стверджувальному судженні виявляється відношення відмінності, а в заперечному - відношення тотожності, які неявно мис-ляться в названих типах суджень.
Не випадково, що одна і та сама схема (див. схему 18) одночасно ілюструє і судження "Всі ссавці - хребетні", і судження "Жоден (всі) ссавець не є нехребетним".
Перше ілюструється сумісністю понять "ссавці" і "хребетні", а друге - несумісністю понять "ссавці" і "нехребетні (безхребетні)".
Перетворення суджень типу А, Е, І, О відбувається за такими схемами:
А. Всі S є Р. Отже, жодне S не є не-Р. Всі метали - електропровідні.
Отже, жоден метал не є неелектропровідним.
Е. Жодне S не є Р. Отже, всі S є не-Р. Жоден патріот не є зрадником.
Отже, кожен патріот є незрадником.
І. Деякі S є Р. Отже, деякі S не є не-Р. Деякі числа - прості.
Отже, деякі числа не є непрості.
О. Деякі S не є Р. Отже, деякі S є не-Р. Деякі числа не є прості.
Отже, деякі числа є непрості.
Здійснюючи перетворення судження, необхідно змінити його якість, залишивши без змін кількість. Замінивши зв'язку "є" на "не є", домагаємося перетворення стверджувального судження на заперечне. Але одержане судження виявляється нерівнозначним вихідному. Щоб нейтралізувати вказаний вплив частки "не", треба ввести ще одну аналогічну частку, приєднавши її до імені, яким позначається предикат висновку. Внаслідок такої процедури предикатом висновку стає поняття, суперечне предикатові засновку. А замінивши зв'язку "не є" заперечного судження-засновку на "є", домагаємося перетворення заперечного судження на стверджувальне. Але при цьому знову змінюється зміст вихідного судження. Вихід тут один: до імені, яким позначається предикат висновку, слід додати частку "не", тобто знову-таки предикат засновку замінюється у висновку на суперечне йому поняття.
Під збереженням кількості судження мають на увазі, що загальностверджувальне судження перетворюється на загальнозаперечне (і навпаки), а частково-стверджувальне - на частковозаперечне (і навпаки). Безпосередньо ж це виявляється в збереженні тих самих кванторів (чи відповідних кванторних слів).
Результат перетворення можна знову перетворити на вихідне судження. Ця закономірність виражається таким правилом: подвійне заперечення будь-чого рівносильне ствердженню того ж самого.
Наприклад:
Київ - столиця України.
Отже, Київ не є нестолицею України.
Отже, Київ є не нестолицею України (що рівнозначно судженню: "Київ - столиця України").
Обернення - перебудова судження, внаслідок якої суб'єкт і предикат міняються місцями. При цьому якість судження зберігається, а кількість може змінюватися.
Основою для обернення є, зокрема, та обставина, що в судженні містяться знання про предмети, які мисляться як у суб'єкті, так і в предикаті. Внаслідок обернення змінюється предмет думки.
Наприклад:
Всі метали - електропровідні.
Отже, деякі електропровідні - метали.
Предметом думки в засновку були метали, а у висновку - електропровідні (схема 19).
В-обох судженнях мислиться тільки те, що передається на схемі заштрихованою її частиною. У першому судженні обсяг поняття "метали" (менший круг на схемі) ототожнюється з частиною обсягу поняття "електропровідні" (на схемі - та частина більшого круга, яка закрита меншим). А в другому судженні (висновку) - навпаки.
Здійснюючи обернення, необхідно дотримуватися вимоги рівності обсягів термінів: обсяги термінів висновку повинні дорівнювати обсягам відповідних термінів засновку. Правда, сама структура судження не завжди чітко виражає характер обсягу термінів. Це стосується передусім предикатів стверджувальних суджень.
Традиційно розрізняють два види обернення: просте, або чисте, і обернення з обмеженням. Проте такий поділ має штучний характер.
Розглянемо, як здійснюється обернення суджень, різних за кількістю і якістю (А, Е, І, О).
1. Загальностверджувальне судження (А) перебудовується при оберненні, як правило, на частково-стверджувальне.
Наприклад:
Всі метали - електропровідні (А).
Отже, деякі електропровідні - метали (/).
Деякі загальностверджувальні судження перебудовуються при оберненні
Loading...

 
 

Цікаве