WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Класифікація суджень - Реферат

Класифікація суджень - Реферат

категоричних суджень прийнято позначати буквами -- А, Е, І, О. Загал ьностверджу-вальне судження ("Всі S є Р") позначається буквою А, загальнозаперечне - Е, частковостверджувальне - /, а частковозаперечне - О. Букви для позначення цих різновидів категоричних суджень узяті з латинських слів "affirmo" (стверджую) і "пего" (заперечую). Голосними першого латинського слова позначають різновиди стверджувальних суджень, а голосними другого - різновиди заперечних.
Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Суб'єкт і предикат судження називають його термінами. З точки зору формальної логіки винятково важливо знати, яка інформація насправді наявна в судженні, а яка відсутня, але з тих чи інших причин може домислюватися тим, хто ЇЇ отримує. Ця проблема розв'язується з допомогою понять "розподілений термін" і "нерозподілений термін".
Розподілений термін - термін, який мислиться в повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.
Так, у судженні "Всі паралелограми - чотирикутники" суб'єкт, безумовно, є розподіленим, тобто мислиться в повному обсязі, повністю включається своїм обсягом в обсяг поняття "чотирикутники". Це засвідчує вже кванторне слово "всі". Те саме можна сказати і про суб'єкт будь-якого загальностверджувального і загальнозаперечного судження. У судженні "Жоден хімічний елемент не є складною речовиною" суб'єкт ("хімічний елемент") є розподіленим, оскільки всі хімічні елементи в цьому судженні мислено виключаються із множини складних речовин. Про це свідчить і кванторне слово "жоден", яке в контексті квантора загальності ототожнюється з кванторним словом " усі".
Явно нерозподіленим є суб'єкт часткового визначеного судження. Так, у судженні "Тільки деякі метали тонуть у воді" суб'єкт, безумовно, нерозподілений. Про це свідчить словосполучення "тільки деякі", яке означає, що суб'єкт цього судження мислиться не в повному обсязі, тобто його обсяг і не повністю включається в обсяг предиката ("те, що тоне у воді"), і не повністю виключається.
Нерозподілений термін - термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.
Розглянемо розподілення термінів у судженнях типу А, І, Е, О.
1. У загальностверджувальних судженнях типу А (формула "Всі S є Р" ) суб'єкт завжди розподілений, а предикат у більшості випадків - нерозподілений. Оскільки обсяг суб'єкта загальностверджувального судження повністю включається в обсяг предиката, останній може бути або рівним обсягу суб'єкта, або ширшим від нього. В першому випадку предикат буде розподіленим, у другому - нерозподіленим. Поза контекстом суто формально-логічними засобами встановити розподіленість чи нерозподіленість предиката загальностверджувального судження неможливо. За цієї ситуації раціонально вважати цей термін невизначеним за своєю розподіленістю.
2. У частковостверджувальному судженні типу І ("Деякі S є Р") розподіленість і суб'єкта, і предиката не можна визначити суто логічними засобами, тобто за структурою. Винятком тут є визначені часткові судження, в яких суб'єкт завжди нерозподілений. Прикладом такого судження може бути вислів: "Тільки деякі люди розрізняють кольори". Тут обсяг суб'єкта судження лише частково включається в обсяг поняття "ті, хто розрізняє кольори", тобто суб'єкт тут мислиться не в повному обсязі. Можна стверджувати (щоправда, не на логічних, формальних, а на змістовних підставах), що як суб'єкт, так і предикат частко-востверджувальних суджень у більшості випадків є нерозподіленим. Суб'єкт частковостверджувального судження вважають завжди нерозподіленим, проте це не узгоджується з визнанням того, що іноді кванторне слово "деякі" означає "принаймні деякі", яке передбачає випадки - "а можливо, й усі". В останній ситуації суб'єкт судження виявиться розподіленим. Правда, при цьому подібні судження набудуть статусу загал ьностверджувальних. Проте без додаткової інформації такі судження вважаються частковостверджу-вальними.
Розподіленість предиката частковостверджувально-го судження встановити формально-логічними засобами неможливо. Фактично ж він може бути як нерозподіленим (здебільшого), так і розподіленим (іноді), проте раціональніше вважати його невизначеним або домовитися зараховувати до нерозподілених, якщо це не суперечить контексту, з якого взяте судження.
3. У загальнозаперечному судженні типу Е (формула "Жодне S не є Р") і суб'єкт, і предикат розподілені. Це зумовлено тим, що обсяг суб'єкта повністю виключається з обсягу предиката (про це свідчить кванторне слово "жоден"), а обсяг предиката повністю виключається з обсягу суб'єкта (про це свідчить зв'язка "не є"). Формально-логічні засоби дають стовідсоткову можливість визначити розподіленість термінів у судженні типу Е. Звичайно, за наявності кванторного слова "жоден".
4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт є нерозподіленим (за винятком деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб'єкта. Пояснення цієї думки, як правило, пов'язане з певними труднощами. Щоб зрозуміти і прийняти її, треба виходити з того, що обсяг предиката повністю виключається не з усього обсягу поняття, яке виконує роль суб'єкта, а лише з того кола предметів, які фактично мисляться в суб'єкті судження. Так, у судженні "Деякі люди не є дальтоніками" обсяг поняття "дальтоніки" повністю виключається не з обсягу поняття "люди", а з обсягу людей, які насправді мисляться в суб'єкті цього судження, тобто з обсягу лише деяких людей: дальтоніки мислено виключаються з людей-недальтоніків (і виключаються повністю, тому предикат і розподілений). Цю специфіку частковозаперечних суджень треба брати до уваги при вивченні деяких видів умовиводів (обернення суджень, простий категоричний силогізм тощо).
Графічне зображення відношення між обсягами суб'єкта і предиката в судженнях типу А, І, Е, О див. на схемі 14.
З наведеного аналізу розподіленості термінів у простих атрибутивних судженнях типу А, І, Е, О можна зробити такі висновки:
1. Суб'єкт завжди розподілений у загальних та одиничних судженнях (один предмет або повністю мислено включається в певну множину предметів, або повністю з неї виключається. Наприклад: "Одеса - морський порт України", "Каспійське море не має зв'язку з океанами").
2Предикат судження завжди розподілений у заперечних судженнях, у виділяючих загальноствер-ДЖувальних ("Всі люди, і лише вони, мають свідомість") і виділяючих частковостверджувальних ("Деякі люди, і лише люди, - поети"), а також тоді, коли він (предикат) є одиничним поняттям("Столиця Індії - Делі").
2. Нерозподіленим є суб'єкт визначеного часткового судження ("Тільки деякі метали тонуть у воді").
В усіх інших випадках формально-логічними засобами визначити розподіленість термінів неможливо, а тому розподіленість їх є невизначеною. За цих умов раціонально було б домовитися вважати такі терміни нерозподіленими.
Запропонована схема розподіленості термінів у судженнях типу А, І, Е, О потребує додаткових пояснень.
Оскільки у стверджувальних судженнях обсяг суб'єкта включається до обсягу предиката (повністю чи частково), то на схемі ті елементи обсягу суб'єкта і предиката, які пов'язуються (навіть ототожнюються),
Loading...

 
 

Цікаве