WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Сутність та види понять - Реферат

Сутність та види понять - Реферат

поділити на відповідні види: імена, денотати яких існують чи існували ("повні" імена), і так звані порожні імена, в яких відсутні денотати; названі імена, у свою чергу, можна поділити на одиничні та загальні, конкретні та абстрактні тощо.
Прикладом "повних" імен можуть бути "Г. Сковорода", "І. Драч", "океан", "рослина", а прикладом порожніх - "Зевс", "античне божество", "жінка, яка побувала на Місяці".
Здавалося б, що врозумінні одиничних і загальних імен немає ніяких труднощів. Та й визначення цих видів імен досить банальне (одиничне ім'я - ім'я, денотатом якого є один предмет; загальне ім'я - ім'я, денотатом якого є клас однорідних предметів). Проте Б. Расел знайшов і тут певну проблему. Так, на його думку, слово "людина" позначає не множину людей, а невизначену людину. І тут є доля істини.
Зміст і обсяг понять
Кожне поняття має зміст і обсяг.Зміст поняття - сукупність істотних і загальних ознак, які в ньому мисляться.
Так, у понятті "паралелограм" мисляться такі ознаки: чотирикутність (родова ознака) і попарна паралельність сторін (видова ознака).
Обсяг поняття - множина, клас предметів, кожен з яких є носієм ознак, що становлять зміст поняття.
Так, окремими предметами (елементами обсягу), які мисляться в понятті "ліс", є не дерева, оскільки жодне з них не має ознак лісу, а окремі ліси - Чорний ліс, Овруцький ліс тощо.
Між змістом і обсягом поняття існує взає-Мозв язок, який називається законом зворотного відношення (змісту і обсягу). Згідно з цим законом, чим ідніший зміст поняття (тобто чим абстрактніше оняття, чим менше в ньому мислиться ознак), тим иршим (а отже, невизначенішим) є його обсяг. І, навпаки, чим багатший зміст поняття, тим вужчим і
Обсяг так званих нульових понять є уявним. визначенішим є його обсяг. До речі, цей закон діє між поняттями, які перебувають у родово-видових відношеннях. Відомі логічні операції узагальнення і обмеження понять (сутність яких буде розкрито нижче) ґрунтуються на цьому законі.
Види понять
Важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки якій вони систематизуються. Наслідком цього є мислене упорядкування предметного світу, орієнтованого на його (світу) об'єктивну упорядкованість.
Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети, - так званими нульовими поняттями. Останні ще називають поняттями з порожнім обсягом або просто - порожніми, а протилежні - непорожніми.
Непорожнє поняття - поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети.
Наприклад: "Токіо", "Карфаген", "Ярослав Мудрий", "океан", "слон", "мамонт".
Порожнє поняття - поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде.
Наприклад: "людина, яка побувала на Марсі", "лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу", "вічний двигун", "античне божество", "абсолютно чорне тіло". Не тільки непорожі, а й порожні поняття поділяють за обсягом і змістом.
За обсягом, тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на загальні й одиничні.
Загальне поняття - поняття, в якому мислиться два чи більше предметів.
Наприклад: "полюс Землі", "планета Сонячної системи", "елементарна частка", "відьма", "вічний двигун".
Одиничне поняття - поняття, в якому мислиться один-єдинии предмет.
Наприклад: "найдовша на Землі ріка", "Чернівецький державний університет", "найповноводніша ріка на Місяці", "Коростенський державний педагогічний інститут".
Усі поняття, незалежно від того, до якого з перелічених видів і підвидів вони належать, поділяються на збірні і незбірні.
Збірне поняття - поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет ("сузір'я", "сузір'я Водолія"; "оркестр двадцять другого століття"). Всі інші належать до незбірних.
Обравши відповідну основу поділу, перелічені види понять у свою чергу можна поділити на підвиди. Так, загальні поняття поділяють на реєструючі, в обсязі яких мислиться скінченна, обчислювана множина предметів ("пора року", "обласний центр України"), і нереєструючі, обсяг яких не піддається обчисленню ("елементарна частка", "небесне тіло").
Залежно від того, мисляться в поняттях ознаки разом з їх носіями (предметами) чи ізольовано від них, вони поділяються на конкретні й абстрактні.
Конкретне поняття - поняття, в якому мисляться ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами.
Абстрактне поняття - поняття, в якому мислиться ознака, ізольована від її носія.
Так, у понятті "геніальна людина" мисляться і ознаки, притаманні геніальним людям, і носії цих ознак - геніальні люди, а в понятті "геніальність" відповідна ознака відділяється свідомістю від її носія і мислиться як щось окреме, як самостійний предмет думки (як це парадоксально не звучить). Тому поняття "геніальна людина" належить до конкретних, а "геніальність" - до абстрактних.
Поняття поділяють ще на позитивні й негативні.
Позитивне поняття - поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак.
Негативне (заперечне) поняття - поняття, й якому виражається відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття.
Прикладами позитивних понять можуть бути "доб-Рий", "красивий", "скупий", а негативних - "недобрий", "некрасивий", "нескупий". Зміст негативного Поняття не можна визначити без знання змісту відпоного йому позитивного.
В одних і тих самих поняттях одночасно відображаються і предмети, і їх зв'язки зі світом. Про це свідчить хоча б наявність у змісті переважної більшості понять родових ознак, характерних для кожного елемента їх обсягу. Проте у формальній логіці до певної міри абстрагуються від цієї істини, жорстко поділяючи поняття на безвідносні й співвідносні.
Безвідносне поняття - поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов'язується необхідне існування будь-яких інших предметів.
Співвідносне поняття - поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів.
Прикладами перших можуть бути "прокурор", "дерево", "прислівник", а других - "мати", "сват", "командир". Види понять наведено на схемі 1.
Відношення між поняттями
У процесі пізнання виникає потреба зіставляти поняття за змістом і обсягом. Порівнюючи поняття за змістом, можна дійти висновку, що одні з них мають спільні ознаки, а інші не мають. Перші називають порівнянними ("жито" і "ячмінь", "людина" і "вчитель", "істина" і "хиба"), а другі - непорівнянними1 ("електрон" і "кохання", "мораль" і "хімічний елемент", "рослина" і "політика").
Порівнянні поняття зіставляють за
Loading...

 
 

Цікаве