WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Сутність та види понять - Реферат

Сутність та види понять - Реферат

нього. Сукупність термінів, які вживаються в тій чи іншій науці, становить її термінологію.
Оскільки поняття поза словом не існує, може скластися думка, ніби вони перебувають у винятково Жорсткому взаємозв'язку, навіть увідношенні тотожності. Проте поняття і слово відрізняються за своєю Риродою (слово матеріальне, а поняття ідеальне), і зв язок між ними певною мірою умовний. Про це свід-ить і те, що одні й ті самі поняття в різних націо-альних мовах позначаються різними словами; і наяв-сть таких явищ, як омонімія та синонімія; і те, що одне поняття нерідко виражається не одним словом, а цілим словосполученням.
Оскільки в сучасній логіці створено цілу теорію імен, ознайомимося з її елементами. Ця потреба зумовлена й тим, що розуміння слова, як воно щойно було охарактеризоване, не повністю збігається з визначенням поняття "ім'я": "Ім'я" - нелогічний термін, який позначає будь-який предмет або клас предметів"
З теорії імен
Всі осмислені вирази природної мови можна розглядати як знаки, які є носіями імен.
Ім'я - вираз природної чи штучної, формалізованої мови, що позначає окремий предмет чи клас предметів (денотат).
При цьому під предметом розуміють усе те, що може бути об'єктом думки - речі, явища, процеси, властивості та відношення як реально існуючих предметів (чи тих, що існували), так і уявних, які або поки що не існують, або в принципі не можуть існувати. Не позначивши предмети відповідними іменами, люди не можуть не тільки спілкуватися, але й мислити (на теоретичному рівні).
Між іменем і його денотатом існує відношення іменування, тобто ім'я називає, найменовує свій денотат. Позначаючими (іменами) виступають слова, словосполучення, речення, а позначуваними - окремі предмети або класи предметів. Причому один і той самий денотат може мати різні імена. Так, ім'я "автор повісті "Тіні забутих предків" та ім'я "український письменник, друг М. Горького" вказують на одну особу - М. Коцюбинського. Що ж дає можливість пов'язувати в кожному окремому випадку певне ім'я з відповідним предметом (денотатом)? Річ у тім, що в процесі іменування задіяний якийсь посередник, завдяки якому і створюється можливість користуватися іменами та знаходити і відрізняти одні предмети від усіх інших. Цим посередником є певне знання про позначуваний предмет, яке називається смислом (концептом) імені. Смисл і значення (денотат) становлять зміст імені. Значення мають лише ті імена, які позначають існуючі чи ті, що існували, предмети ("Рим",
"кенгуру", "динозавр"). Уявні імена тільки символічно щось позначають, оскільки позначуваних ними предметів не існує (поки що не існує - "людина, яка вперше побувала на Марсі", або їх існування взагалі неможливе - "вічний двигун", "відьма", "абсолютно чорне тіло"). Стосовно смислу, то його мають усі імена. Оскільки саме смисл пов'язує ім'я з предметом, то виявлення смислу є винятково важливим. Логіку в теорії імен цікавить питання про зв'язок імен з предметами, які ними позначаються, зокрема співвідношення смислу імені й змісту поняття, залежність логічного значення висловлювання від значень імен, що є його складовими, тощо.
При побудові логічних систем прагнуть, аби відношення іменування відповідало таким принципам:
1. Принцип однозначності: ім'я повинно мати лише один денотат, тобто позначати один предмет чи клас предметів. У природних мовах цей принцип часто порушується через багатозначність і невизначеність слів і виразів. Тому необхідно прагнути, щоб принаймні в межах одного контексту наші слова і вирази стосувались одних і тих самих предметів. Що ж до спеціалізованих мов, зокрема мов науки, то тут можна і потрібно домагатися того, щоб кожне ім'я мало одне-єдине значення і один смисл. В іншому разі на нас чекають логічні помилки.
2. Принцип предметності: зв'язки та відношення, які виражає складне ім'я, є зв'язками та відношеннями не між іменами-складниками, а між предметами, які позначаються простими іменами, що входять до цього складного імені. Тобто складне ім'я виражає зв'язки між значеннями простих імен. Будь-яке висловлювання говорить про денотати тих виразів, що є його складовими. Так, у висловлюванні "Тбілісі - місто" йдеться про Тбілісі і про місто, а не про їх імена.
Принцип предметності здається простим, навіть очевидним, проте існують ситуації, за яких можливе порушення цього принципу. Це виявляється, зокрема, ототожнюванні мовного виразу з висловлюванням пРо цей же мовний вираз. Розглянемо, наприклад, таке міркування:
Автомобіль - транспортний засіб.
Автомобіль" - слово.
Отже, деякі слова є транспортними засобами.
У першому судженні ім'я "автомобіль" позначає відповідний вид транспортних засобів, а в другому - іменує саме себе. Це може призвести до плутанини.
3. Принцип взаємозамінюваності: якщо два імені мають одне і те ж предметне значення (один і той самий денотат), то будь-яке з них можна замінити другим, при цьому висловлювання не змінить свого іс-тиннісного значення. Наприклад, ім'я "Амазонка" можна замінити іменем "найповноводніша в світі ріка". І якщо у висловлюванні "Амазонка протікає в Південній Америці" замінити ім'я "Амазонка" на ім'я "найповноводніша в світі ріка", то нове висловлювання "Найповноводніша в світі ріка протікає в Південній Америці" не змінить свого істиннісного значення, тобто воно, як і перше висловлювання, буде істинним.
Принцип взаємозамінюваності ще називають принципом екстенсіональності (від "екстенсія" - обсяг), бо він є основою для розрізнення двох видів контексту - екстенсіонального та інтенсіонального (від "інтенсія" - смисл).
Екстенсіональний контекст - контекст, в якому важливі тільки денотати мовних виразів, котрі до нього входять. Предметне значення такого контексту залежить лише від предметних значень імен-складни-ків. У цих контекстах принцип взаємозамінюваності зберігається, бо заміна імен з однаковими денотатами не спричиняє зміни значення істинності висловлювання, в якому здійснена така заміна імен.
Інтенсіональний контекст - контекст, в якому важливими є не тільки денотати мовних виразів, які до нього входять, а й їх смисл. Предметне значення такого контексту залежить як від предметного, так і від смислового значення імен, що входять до його складу. Тому принцип взаємозамінюваності в таких контекстах порушується, оскільки заміна імен з однаковими денотатами призводить до зміни значення істинності висловлювання, в якому здійснено заміну імен.
їнтенсіональними є контексти, що містять пряму мову; так звані прагматичні контексти, до складу яких входять терміни, що виражають відношення людини до предметів, - "хоче", "сумнівається", "знає", а також деякі контексти, в яких виражаються необхідні зв'язки між явищами.
Залежно від обраної основи поділу імена можна
Loading...

 
 

Цікаве