WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Опосередковані дедуктивні умовиводи (пошукова робота) - Реферат

Опосередковані дедуктивні умовиводи (пошукова робота) - Реферат

вимогам логіки. Це можна продемонструвати на таких схемах:
1) VM є Р. 2) V М не є Р.
V S є М. V S є М.
V S є Р. V S не є Р.
Отже, З S є Р. Отже, З S не є Р.
На перший погляд здається, ніби модус ААІ суперечить першій схемі. Та нагадаймо залежність судження типу І від судження типу А за "логічним квадратом" (тобто за умови, що в них ідеться про одне і те саме, в один і той же час, в одному й тому ж відношенні): якщо судження А істинне, то й підпорядковане йому судження / є істинним. Звідси випливає, що висновок першого силогізму "V S є Р" можна замінити на "З S є Р". Звичайно, при цьому відбудеться певна втратаінформації, яка потенційно містилася в засновках і не потрапила до висновку. Проте немає ніяких підстав стверджувати, ніби одержана у висновку інформація ("деякі S є Р") не випливає з необхідністю з відповідних засновків.
Це ж стосується й другої схеми: із судження, яке має форму "V S не є Р", з необхідністю випливає висновок - "З S не є Р". Висновки за названими модусами раціонально розпочинати словами: "Принаймні, деякі...".
Отже, перша фігура має шість правильних модусів: AAA, ЕАЕ, All, ЕЮ, ААІ та ЕАО.
Друга фігура. Модуси AAA, ААІ, All, IAI суперечать правилу, згідно з яким один із засновків повинен бути заперечним, і правилу середнього терміна, що, будучи предикатом стверджувальних суджень, буде нерозподіленим в обох засновках.
Модус ОАО - неправильний, оскільки в ньому порушено правило фігури, згідно з яким більший засновок повинен бути загальним (у частковому більшому засновку суб'єкт є нерозподіленим, і, переходячи до висновку на місце предиката заперечного судження, він стає розподіленим. А це суперечить правилу щодо крайнього терміна).
Модуси ЕАО та АЕО не суперечать вимогам другої фігури подібно до ситуації з модусами ААІ та ЕАО стосовно вимог першої фігури. І точно так само в них наявна втрата інформації при заміні загальнозаперечних висновків на частковозаперечні. Отже, друга фігура має такі правильні модуси: ЕАЕ, АОО, АЕЕ, ЕЮ та ЕАО, АЕО.
Третя фігура. Модуси АЕЕ, АЕО, АОО суперечать правилу, згідно з яким менший засновок має бути стверджувальним (інакше більший крайній термін, будучи нерозподіленим у засновку, займе місце предиката заперечного висновку і стане розподіленим, що суперечить правилу крайнього терміна). Неправильність модусів AAA та ЕАЕ пояснюється тим, що висновок за третьою фігурою завжди є частковим, оскільки суб'єктом висновку стає предикат стверджувального судження, яким завжди є менший засновок, згідно з відомим правилом третьої фігури. Останні шість модусів (ОАО, AM, All, IAI, EAO, ЕЮ) не суперечать правилам третьої фігури, тобто є правильними.
Четверта фігура. Модуси AAA, EAE суперечать правилу, згідно з яким, якщо менший засновок є стверджувальним, то висновок має бути частковим (бо суб'єктом висновку стане предикат стверджувального судження - меншого засновку).
Модуси All, AOO суперечать правилу, яке твердить: якщо більший засновок є стверджувальним, то менший має бути загальним (інакше середній термін буде нерозподіленим не лише в більшому засновку, а й у меншому). Модус ОАО суперечить правилу, згідно з яким, якщо один засновок є заперечним, то більший засновок повинен бути загальним. В іншому разі суб'єкт цього засновку буде нерозподіленим, а, зайнявши у висновку місце предиката заперечного судження, стане розподіленим. А це суперечить правилу щодо крайнього терміна. Модус АЕО в принципі не суперечить правилам четвертої фігури, але його не включають до правильних модусів четвертої фігури. Розглянемо схему силогізму, побудованого за цією формою:
V Р є М.
V М не є S.
V S не є Р.
Як видно з цієї схеми, модус АЕО (точніше, АЕЕ) не суперечить жодному правилу засновків; у ньому є три терміни; середній термін у меншому засновку розподілений; обидва крайні терміни розподілені; більший засновок - стверджувальний, тому менший є загальним; один із засновків - заперечний, тому більший засновок є загальним. Іншими словами, цей модус є правильним.
Щоправда, нас цікавить модус не АЕЕ, з. АЕО, проте вони відрізняються лише висновком. А згідно з правилами "логічного квадрата" з істинності судження Е (загальнозаперечне судження) випливає істинність підпорядкованого йому судження типу О, в якому йдеться про те саме, в один і той же час, в одному й тому ж відношенні. Тому з правильності модусу АЕЕ, побудованого за схемою четвертої фігури, випливає висновок про правильність модусу АЕО, побудованого за цією ж схемою.
Вважається, ніби до правильних модусів четвертої фігури належать лише ААІ, ЕАО, ІАІ, ЕЮ, АЕЕ. Але названі аргументи свідчать про те, що до цих модусів належить і АЕО.
Таким чином, правильних модусів є не 19, а 24і. Щоправда, п'ять з них називають ослабленими на тій підставі, що висновками в них є часткові судження, хоча з їх засновків випливають загальні висновки.
Іноді не розрізняють модуси простого категоричного силогізму, взяті безвідносно до місця розташування в цих силогізмах середнього терміна, і модуси як різновиди фігур силогізму. Так, модуси, що не суперечать загальним правилам силогізму (ЕАЕ, ЕЮ, ААІ, All, АЕЕ, ЕАО), взяті безвідносно до того, модифікаціями яких фігур вони є, не можна називати спеціальними іменами. Модус ЕАЕ першої фігури називають Celarent, а другої - Cesar є; модус ЕЮ першої фігури називають Ferio, другої - Festino, третьої - Ferison, четвертої - Fresison; модус All першої фігури називають Darii, третьої - Datisi; модус ААІ третьої фігури називають Darapti, четвертої - Bramantip; модус АЕЕ другої фігури називають Camestres, четвертої - Сате-nes; модус ЕАО третьої фігури називають Felapton, четвертої - Fesapo.
Скорочений силогізм (ентимема)
За словами Л. Фейербаха, дотепна манера писати, між іншим, полягає в тому, що висловлюється не все, оскільки передбачається наявність розуму і в читача. Звичайно, висловлюють "не все" й з інших міркувань, зокрема із софістичною метою, щоб легше було переконати опонента в істинності хибних думок чи хибності істинних.
Ентимема - скорочений силогізм, у якому одне із трьох суджень, що входять до його складу, не висловлюється, хоч і мається на увазі.
Оскільки в скорочених силогізмах важко виявити помилки, то доводиться їх (силогізми) відновлювати. Необхідною умовою відновлення силогізму є виявлення пропущеного судження. Відновлюючи скорочений силогізм, треба насамперед з'ясувати, що в ньому пропущено: один із засновків чи висновок.
Щоб розв'язати це завдання, треба враховувати характер логічного взаємовідношення наявних в ентиме-мах суджень, який часто виявляється у специфіці їх синтаксичного зв'язку. В ентимемі з пропущеним засновком одне судження виступає як логічна підстава, а друге - як його наслідок.
Loading...

 
 

Цікаве