WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Опосередковані дедуктивні умовиводи (пошукова робота) - Реферат

Опосередковані дедуктивні умовиводи (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Опосередковані дедуктивні умовиводи
До складу опосередкованих дедуктивних умовиводів можуть входити різні за відношенням судження: тільки категоричні (простий категоричний силогізм), тільки розділові (суто розділовий умовивід), тільки умовні (суто умовний умовивід) та різні комбінації цих суджень, які загалом становлять відповідні різновиди розділових та умовних умовиводів.
Простий категоричний силогізм
Простий категоричний силогізм - опосередкований дедуктивний умовивід, що складається з двох засновків (посилок) і висновку, які є категоричними судженнями.
Так, умовивід "Всі паралелограми - чотирикутники, а ромби - паралелограми; отже, ромби - чотирикутники" - типовий приклад категоричного силогізму, бо цей умовивід дедуктивний, оскільки в ньому з більш загальних положень одержують менш загальні, а засновки і висновок цього умовиводу є категоричними судженнями.
Аксіома силогізму. Хоч силогізм має чимало виявів, модифікацій, та в його основі лежить загальне правило, яке називають аксіомою силогізму. Є кілька формулювань цієї аксіоми:
1) те, що належить роду, належить також виду та індивіду;
2) ознака ознаки речі є ознакою самої речі;
3) все, що стверджується (або заперечується) стосовно певної множини предметів, стверджується (або заперечується) стосовно будь-якого предмета, який належить до цієї множини.
Будова простого категоричного силогізму
Оскільки до складу простого категоричного силогізму входять три простих судження, то звідси випливає висновок, що цей силогізм складається з шістьох термінів. Проте при ближчому ознайомленні з ним виявляється, що до його складу входять лише три терміни, кожен з яких двічі повторюється. У цьому можна пересвідчитися, звернувшись до наведеного вище прикладу.
Неважко помітити, що в засновках є всі три терміни, які фігурують у силогізмі, а один термін навіть двічі повторюється (у нашому прикладі - "паралелограм").
Термін, який повторюється в засновках і пов'язує їх між собою, називають середнім, два інших терміни - крайніми.
Ширший за обсягом крайній термін називають більшим (він виконує у висновку роль предиката), а вужчий за обсягом крайній термін - меншим (він виконує у висновку роль суб'єкта).
Засновок, до складу якого входить більший термін, називають більшим, а засновок, до складу якого входить менший термін - меншим.
Беручи до уваги саме таку будову простого категоричного силогізму та роль у ньому середнього терміна, його визначають і так:
- "Простий категоричний силогізм є умовивід про відношення двох термінів на підставі їх відношення до третього терміна"
- "Силогізм - це такий умовивід..., в якому встановлюється зв'язок між крайніми термінами у висновку на підставі їх відношення до середнього терміна в засновках"
Ознайомившись зі структурою силогізму, зокрема запам'ятавши, що висновок у ньому робиться з крайніх термінів, можна піддатись ілюзії, ніби вже осягнуто всі секрети побудови силогізму. Вона підсилюється тим, що для побудови правильного міркування у формі простого категоричного силогізму часто достатньо знати його структуру, місце і роль кожного терміна. Так, маючи засновки "Всі метали - електропровідні, а ртуть - метал" і знаючи, який із цих термінів є середнім, а які - крайніми, можна зробити висновок: "Отже, ртуть - електропровідна". Суб'єкт висновку беруть з меншого засновку, а предикат - з більшого. Висновок є стверджувальним судженням, бо обидва засновки є стверджувальними.
Проте трапляються випадки (і нерідко!), які свідчать про те, що секрети силогізму не вичерпуються знанням його будови. Так, силогізм "Всі люди дихають киснем, а земноводні не люди, отже, вони не дихають киснем" побудовано з урахуванням місця та ролі термінів. Безглуздість змісту цього висновку очевидна, а тому, враховуючи, що обидва засновки силогізму істинні, неважко здогадатися про логічну недосконалість наведеного умовиводу. Щоб не припускатися подібних помилок, необхідно знати й уміти застосовувати численні правила силогізмів: стосовно термінів, правила засновків та фігур силогізму.
Правила термінів
1. Термін, який є нерозподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку.
Саме це правило порушене у наведеному вище прикладі. Більший термін "ті, хто дихає киснем" був нерозподіленим у засновку (як предикат стверджувального судження), а у висновку став розподіленим (як предикат заперечного судження). Цей силогізм неправильний, бо неналежність земноводних до людей не є достатньою підставою для твердження, ніби земноводні не належать до тих, хто дихає киснем, оскільки "ті, хто дихає киснем" є поняттям родовим стосовно поняття "людина".
Помилки цього типу називають "недозволеним розширенням більшого терміна", оскільки в засновку він мислився не в повному обсязі, а у висновку - в повному. При порушенні правила силогізму щодо крайнього терміна трапляється й помилка "недозволеного розширення меншого терміна".
Хибність цього силогізму можна довести і шляхом графічного зображення співвідношення обсягів його термінів. Для цього досить вказати на дві можливості такого зображення, наведені на схемі 21.
Поняття "земноводні", крім вказаних на схемі випадків, можна розглядати ще й так: як перехресне стосовно "тих, хто дихає киснем"; як таке, обсяг якого разом з обсягом поняття "людина" повністю вичерпує обсяг поняття "ті, хто дихає киснем"; як таке, в якому мисляться не тільки всі, хто дихає киснем, крім людей, але й ті, хто не дихає киснем (принаймні деякі з них) тощо.
2. Середній термін неодмінно має бути розподіленим принаймні в одному із засновків.
Якщо він нерозподілений, однозначно визначити відношення між крайніми термінами (тобто між, суб'єктом і предикатом висновку) неможливо. Так, у силогізмі "Всі адвокати - юристи, і прокурори - юристи; отже, прокурори є адвокатами" порушено правило щодо розподіленості середнього терміна. Середній термін повинен бути поняттям видовим щодо більшого терміна і родовим стосовно меншого терміна. У наглому ж прикладі поняття "юрист" (середній термін) є родовим стосовно більшого терміна. Про неправильність цього силогізму свідчить і графічне зображення відношення обсягів його термінів. На схемі 22 вказано лише два із багатьох можливих випадків.
3. Кожен силогізм повинен мати три, і тільки три, терміни.
Порушення цього правила веде до логічної помилки, яка називається "почетверінням термінів". Ця помилка є одним із виявів порушення закону тотожності. Однією з обставин, яка сприяє припущенню подібних помилок, є багатозначність деяких слів, зокрема явище омонімії. Прикладом такої помилки може бути силогізм: "Метали - хімічні елементи. Бронза - метал. Отже, бронза - хімічний елемент". Тут під поняттям "метал" у
Loading...

 
 

Цікаве