WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Логіка – як філософська дисципліна - Реферат

Логіка – як філософська дисципліна - Реферат

як писав про неї відомий логік кінця ХІ ст., візантійський письменник,філософ , державний діяч Михайло Псьолл (1018 - 1090): "Логіка - це мистецтво мистецтв та наука наук, яка вказує шлях до початку усіх методів". Цю точку зору на оцінку методологічного значення логіки підтримувала більшість філософів-схоластів середньовіччя.
2. Особливості сучасної логіки
Сучасна логіка формувалась наприкінці ХІХ ст. - на початку ХХ ст. але поправу її засновником можна вважати Готфріда Лейбниця - його праці випереджували свою епоху на декілька століть вперед.
Сучасна логіка, засновником якої був Г.Лейбниць, суттєво відрізняється від традиційної, основи якої заклав Арістотель. На другому етапі розвитку логічного знання інтереси логіків значно розширюються. Вони починають звертатися до аналізу таких типів міркувань, яким раніше взагалі було відмовлено в можливості логічного аналізу. Так, поряд з різними видами теоретичних (наукових) міркувань, основна мета яких полягає в обгрунтуванні знання, предметом дослідження багатьох логіків стають практичні міркування, основна мета яких полягає у поясненні дій людини. Виникають нові розділи логічного знання, істотно пов'язані із різними галузями наукового знання і типами міркувань у них. Це - математика, право, лінгвістика, філософія, психологія, економіка, інформатика тощо.
Спочатку сучасна логіка повністю орієнтувалася повністю на аналіз лише математичних міркувань. За її допомогою вчені намагалися розв'язати проблему основ математичного знання після того, як були знайдені парадокси у теорії множин. Цей період в її розвитку іноді називають "класичним".
Біля джерела класичної логіки стояли поряд з багатьма дослідниками Джордж Буль (1815 - 1864), Огастес (Августус) де Морган (1806 - 1871), Чарлз Пірс (1839 - 1914), Готлоб Фреге (1848 - 1925), Давід Гільберт(1862- 1943) та інші. У їхніх працях було поступово реалізована ідея перенесення у логіку тих методів, які звичайно застосовують у математиці. Результатом цієї роботи стало створення таких розділів сучасної логіки як, логіка висловлювань.
3. Предмети логіки як філософської науки
Предметом логіки є закони і форми, прийоми і операції мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.
Пізнання як процес відображення об'єктивного світу свідомістю людини являє собою сутність чуттєвого і раціонального пізнання.
Чуттєве пізнання має 3 основні форми:
Відчуття - відображення окремих чуттєво сприймаємих властивостей предметів (наприклад: колір, форма, запах, смак і т.д.).
Сприйняття - цілісний образ предмету, виникаючий в результаті його безпосереднього впливу на органи відчуттів.
Уявлення - це чуттєвий образ предмету, який зберігся в свідомості. Якщо сприйняття це безпосередній вплив, то уява є тоді, коли такого впливу вже немає.
Образи уяви можуть бути довільно комбіновані.
На відміну від чуттєвого пізнання, мислення відображає зовнішній світ (і не тільки!) в абстракціях (відволікання). Відходячи від конкретного в речах і явищах, абстрактне мислення здатне узагальнювати багато однорідних предметів, виокремлювати найбільш важливі властивості, розкривати суттєві зв'язки.
Основні властивості абстрактного мислення:
" Мислення відображає дійсність в узагальнених образах.
" Мислення - процес опосередкованого відображення дійсності.
" Мислення нерозривно зв'язане з мовою.
" Мислення - процес активного відображення дійсності (нове знання).
Мислення підпорядковується логічним законам мислення. Необхідно розрізняти істинність думки і логічну правильність міркування. Думка істинна, якщо відповідає дійсності, і навпаки. (Коломия - Азія). Логічна правильність міркування це умова істинності думок. Це міркування, в якому одні думки (висновки) з необхідністю випливають з інших думок. Закон мислення, чи логічний закон - це необхідний, суттєвий зв'язок думок в процесі міркування. Слід розрізняти формально-логічні і діалектичні закони (усне пояснення).
б) Основні форми абстрактного мислення - поняття, судження і умовивід.
Виділяючи певну сукупність загальних, суттєвих властивостей, чи прикмет, ми створюємо поняття предмету (Поняття А складає сукупність признаків а, в, с і т.д., які з'язані певним чином). Таким чином, різні предмети відображаються в мисленні однаково - як певний зв'язок їх суттєвих ознак, тобто у формі поняття.
В формі суджень відображаються зв'язки між предметами і їх властивостями. Цей зв'язком виражається у формі ствердження чи заперечення. Будь-який тип судження складає схему S - P, де S (суб'єкт; поняття про предмет судження) і Р (предикат; поняття про прикмету), а знак "-" зв'язка між ними.
Отже, судження являє собою спосіб зв'язку понять, виражений в формі ствердження чи заперечення.
Умовивід - це поєднання декількох суджень (які називаються засновки), з яких необхідно витікає нове судження (висновок). ("Федір - свідок", "Свідки дають показання" "Федір дає показання"). Отже, ми виділяємо дещо загальне, що є в різних по змісту умовиводах: спосіб зв'язку суджень (загальне поняття). Отже, загальним для всіх форм мислення є спосіб зв'язку елементів думки - прикмет в понятті, понять в судженні і суджень в умовиводах.
Логічна форма, чи форма мислення, - це спосіб зв'язку елементів думки, її побудова, завдяки якій зміст існує і відображає дійсність.
Дослідження логічних форм безвідносно до конкретного змісту і складає найважливіше завдання науки логіки.
Отже, логіка - наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які вивчають людське мислення, логіка вивчає мислення як засіб пізнання, її предметом є форми і закони, прийоми і принципи мислення, за допомогою яких людина пізнає оточуючий світ.
4. Значення логіки
Людське мислення підпорядковується логічним законам і протікає в логічних формах незалежно від науки логіки. Люди мислять логічно, навіть не знаючи, що їх мислення підпорядковується логічним закономірностям. Але звідси не випливає, що вивчати логіку юристам чи іншим людям не потрібно. Знання законів і форм мислення, їх свідоме використання в процесі пізнання підвищує професійну культуру мислення, виробляє навик мислити більш грамотно, розвиває критичне відношення до своїх і чужих думок. Тому погляд, ніби вивчення логіки не має практичного значення, є хибним.
Мислити логічно - це значить мислити точно і послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності.
Список використаної літератури
1. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 1999. - С.332.
2. Гетманова А.О. Учебник по логике. - М., 1995.
3. Конверський А.С. Логіка. - К., 1998. - С.32.
4. Руденко К.П. Логіка. - К., 1976. - С.139.
5. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юрид. ф-тов и институтов. - М., 1996. - С.3-(256).
Loading...

 
 

Цікаве