WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Загальна характеристика умовиводів - Реферат

Загальна характеристика умовиводів - Реферат


Реферат на тему:
Загальна характеристика умовиводів
ПЛАН
1. Загальна характеристика умовиводів;
2. Поділ умовиводів;
3. Способи побудови безпосередніх умовиводів:
a. перетворення;
b. обернення;
c. протиставлення предикату;
4. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів.
5. Категоричний силогізм;
6. Аксіома силогізму та правила категоричного силогізму;
7. Фігури категоричного силогізму;
8. Скорочені та складноскорочені силогізми.
?
Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з двох або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить в собі нове знання.
Термін "умовивід" вживається у подвійному значенні. Це і розумовий процес виведення нового знання із суджень, і саме нове судження, як наслідок розумової операції. Поняття і судження входять до складу умовиводу як його елементи. Будь-який умовивід складається із засновків і висновку.
Засновки - це судження, із яких виводяться нові знання.
Висновок - судження, виведене із засновків.
Умовивід - це логічний спосіб здобування нового знання. Об'єктивною підставою умовиводу є зв'язок і взаємозалежність предметів і явищ дійсності. Якщо предмети дійсності не пов'язані між собою, то й судження, що відображають ці предмети, не будуть логічно пов'язані між собою і тому побудувати умовивід не можна. Наприклад, із двох суджень: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне", "усі дерева рослини" - не можна зробити ніякого логічного висновку, тому що ці судження логічно не пов'язані.
У будь-якому умовиводі розрізняють три види знань:
1) Вихідне знання, те з якого виводяться нові знання - воно міститься в засновках умовиводу;
2) Висновкові знання - міститься у висновку;
3) Обґрунтовуюче знання - котре пояснює правомірність висновку;
Знання бувають безпосередні та опосередковані (висновкові).
Безпосередніми називаються знання, здобуті за допомогою безпосереднього сприймання явищ або предметів.
Опосередкованими знаннями називаються знання, які ми виводимо з раніше добутих знань.
У кримінальному судочинстві пізнання є в основному опосередкованим. Пояснюється це тим, що злочин, предмет судового розслідування, є факт минулого стосовно розслідування і судового розгляду. Для пізнання істини в кримінальній справі існує лише один шлях: установлення фактів - слідів злочину і на їх підставі відновлення злочинної дії в цілому. Вирішальна роль в судовому дослідженні належить умовиводам.
Умовиводи бувають різних видів. За кількістю засновків умовиводи поділяються на безпосередні та опосередковані.
Безпосереднім називається такий умовивід, у якому висновок робиться із одного засновку.
Опосередкованим називається такий умовивід, у якому висновок робиться з двох або більше засновків.
За спрямованістю процесу міркування опосередковані умовиводи поділяються на дедуктивні та індуктивні.
У дедуктивних умовиводах висновок іде від знання більшого ступеня спільності до знання меншого ступеня спільності.
В індуктивних умовиводах висновок іде від знання окремих, одиничних предметів до знання всіх предметів класу.
Основними способами побудови безпосередніх умовиводів є перетворення, обернення, протиставлення суджень.
Перетворення - це така операція, унаслідок якої вихідне судження перетворюється у судження рівнозначне за змістом, але іншої структури.
У процесі перетворення ствердні судження (А та І) перетворюються в заперечні (E та O). Щоб ствердне судження перетворити в заперечне, необхідно внести до нього дві заперечні частки. Одна -перед зв'язкою, друга - перед предикатом. Загальноствердні судження (А) перетворюються у загально заперечні (Е).
Усі S є Р ' Жодне S не є не - Р.
Наприклад: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне, отже, жоден злочин не є діяння не суспільно небезпечне".
Частковоствердні судження (І) перетворюються у частково заперечні судження (О):
Деякі S є Р ' деякі S не є не - Р.
Наприклад: "Деякі злочини є посадовими отже, деякі злочини не є не посадовими".
Заперечні судження (Е та О), що мають структуру "S не є Р", перетворюються в заперечні судження, що мають структуру "S є не Р". жодне не є Р ' Усі S не є Р.
Наприклад: "Жодна буржуазна держава не є справді демократичною; отже, будь-яка буржуазна держава є не справді демократичною".
Частковозаперечні судження (О) перетворюються в частково ствердні судження (І):
Деякі S не є Р ' Деякі S є не Р.
Перетворене судження категоричніше, думка в ньому виражена визначено й однозначно, тлумачити її інакше просто не можливо.
Обернення називається така операція, коли суб'єкт вихідного судження стає предикатом, а предикат - суб'єктом вивідного судження.
наприклад: "Будь-який договір є юридичною угодою, отже, деякі юридичні угоди договори". Схема обернення:
S--P
отже Р -- S
Під час обернення якість судження не змінюється, якщо вихідне судження є ствердним, то й висновок буде ствердним, якщо засновок заперечний, то й висновок буде заперечним.
Розрізняють два види обернення: чисте обернення та обернення з обмеженням.
Обернення буде чистим, якщо кількість судження під час обернення не змінюється. Наприклад: Деякі студенти - відмінники отже, деякі відмінники - студенти".
Обернення з обмеженням - це таке обернення внаслідок якого змінюється кількість судження.
Наприклад: "Усі капіталісти експлуататори, отже, деякі експлуататори капіталісти". Тут вихідне судження є загальним ("Усі S є Р"), а висновкові частковим - (Деякі Р є S).
Загальноствердні судження обертаються подвійно: з обмеженням і без обмеження. Загальноствердні судження, в котрих предикат не розподілений, обертаються з обмеженням.
Усі S є Р ' деякі Р є S.
Наприклад: "Будь-які правовідносини є вольовими відносинами; отже, деякі вольові відносини є правовідносинами".
У загально ствердних судженнях - визначеннях і в судженнях з виділяючим суб'єктом предикат (Р) розподілений. Такі судження обертаються без обмеження. Наприклад: "Тільки посадова особа може бути суб'єктом халатності, отже суб'єктом халатності може бути тільки посадова особа"; "Крадіжкою називається таємне викрадення власного майна громадян; отже, таємне викрадення власного майна громадян є крадіжкою".
Загально заперечні судження завжди обертаються без обмеження.
Наприклад: "Жодна загарбницька війна не є справедливою; отже, жодна справедлива війна не є загарбницькою".
Жодне S не є Р ' жодне Р не є S.
Неозначені часткові судження, в яких S і Р не розподілені, обертаються за схемою чистого обернення:
Деякі S є Р ' деякі Р є S
Наприклад: "Деякі письменники - лауреати; отже, деякі лауреати - письменники".
Означені часковоствердні судження, в котрих S не розподілене, а Р розподілене, обертаються в загальні ствердні судження.
Наприклад: "тільки деякі юридичні угоди - договори; отже усідоговори - угоди". Схема:
Тільки деякі S є Р ' Усі Р є S.
Розрізняються два види обернення умовних суджень: контрпропозицію і конверсію.
Контрпропозиція - це висновок нового судження, в якому заперечується підстава і наслідок вихідного умовного судження, а потім наслідок стає підставою, а підстава - наслідком оберненого судження. Наприклад: "якщо угода не відповідає умовам закону, то вона не дійсна; отже, якщо угода визнана дійсною, то вона відповідає закону".
Якщо А, то В. Отже, якщо не В, то не А.
Конверсія умовних суджень полягає в тому, що наслідок вихідного судження робиться основою, а основа - наслідком вивідного судження. Наприклад: "Якщо межі необхідної оборони не перевищені, то відповідальність не настає; отже, якщо кримінальна відповідальність за заподіяння при необхідній обороні не настає, то межі необхідної оборони не перевищені".
Якщо А, то В. Отже якщо В, то А
Протиставленням предикату називається висновок такого нового судження, суб'єктом котрого є поняття, що суперечить предикату вихідного судження, а предикатом - суб'єкт вихідного судження. Наприклад: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне; отже, жодне не суспільно небезпечне діяння не є злочином".
S є Р
отже, Не Р не є S
Загально ствердне судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження загально суперечне: Всі S є Р' Жодне не Р не є S.
Наприклад: "всі вовки - хижі тварини, жодна нехижа тварина не є вовком".
Загальнозаперечне судження перетворюється в частковоствердне:
Жодне S не є Р ' деякі Р є
Loading...

 
 

Цікаве