WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

специфічних властивостей та ознак, без вказівки особистого імені. Такий спосіб назив дискрипцією. Автором теорії дескрипції є англ філософ, математик, логік Рассел. Усі дискрипції поділяються на визначені (ті що вказують на конкретний предмет) і невизначені (вказують на будь-який елемент з певного класу)
14. Логічний аналіз мови передбачає визначення: а) структурних рівнів мови, б) її специфіки зк засобу виразу думок і засобу передачі інформації, в) її можливостей, для створення певних знаково-символічних моделей в різних галузях права. З точки зору логіки розрізняється за такими характеристиками: теоретична мова (мова юрид теорій, мова юрид законів), емпірична мова (мова правового аналізу, правозастосування, мова тлумачення…), обєктивний рівень мови це система знаків і символів природної і штучної мови, які репрезентують і відображають реальні обєкти які досліджуються, метамова - система символів і знаків, які використовуються для аналізу самої мови, в тому числі обєктної мови.
0 0
15. При використанні логічних теорій у правовому мисленні юриста можуть виникнути логічні помилки. Логічна помилка - логічно невірний розсуд чи міркування, в якому неадекватно обєктивному пізнанню світу розкривається зміст понять, неточно вказується денотат і т.д. Невідомо зроблена логічна помилка називається - паралогізмом, а свідомо зроблена - софізмом. У правовому мисленні юриста свідомо чи несвідомо зроблена логічна помилка може стати юридичною помилкою. Юридична помилка у широкому значенні - це неправильне застосування норм права, неправильна юридична кваліфікація діянь субєктів права та ін.
0 0
16. Поняття - це форма мислення що відображає предмети та явища обєктивного світу в їх суттєвих і спецефічних ознаках, а також звязки і відношення між предметами та явищами. Усі ознаки, властивості, якості обєктів поділяють на суттєві і несуттєві, головні і похідні, необхідні і випадкові. Суттєві - це ті головні ознаки, без яких даний предмет чи множина пр не можуть існувати у своїй індивідуальності, які розкривають їх якісну специфіку і зумовлюють ін ознаки. Похідні - ознаки які зумовлені основними, суттєвими і які неодмінно притаманні предметам. Випадкові - ознаки, які зумовлені зовнішніми факторами які можуть бути або не бути притаманні даному обєкту. Поняття розкриває зміст слів, що його виражає, тому не тотожне слову, і виявляється в тому що термін залишається той же самий, а поняття яке відображає предмет змінюється.
0 0
17. Поняття - це форма мислення що відображає предмети та явища обєктивного світу в їх суттєвих і спецефічних ознаках, а також звязки і відношення між предметами та явищами У понятті вирізняють 2 сторони - зміст і обсяг. Зміст поняття - це сукупність суттєвих ознак, які обєктивно характериз. природу певного предмета, явища, процесу. Обсяг поняття - це сукупність предметів, явищ і процесів, які охоплені даним поняттям. Родові поняття відображають сукупність предметів чи явищ, що виражають дещо загальне в них за деякими суттєвими ознаками. Видове поняття відображає частину сукупності предметів, які виражають специфічні для них властивості. За змістом поняття поділ на конкретні, абстрактні, співвідносні (явища що неодмінно взаємодіють), безвідносні, позитивні (наявність у предмета чи явища певних ознак), заперечні (відсутність ознак (законність-незаконність)). За обсягом - загальні (в обсяг яких входить множина, явищ, процесів), одиничні (відносяться тільки до одного предмету певного роду чи виду), нульові (в обсяг яких не входить жоден реально існуючий предмет чи явище), реєструючі (охоплюють визначену к-сть предметів і явищ), нереєструючі (охопл неточну к-сть).
0 0
18. Обсяг поняття - це множина предметів, кожному з яких властиві ознаки, що відображені в змісті поняття. Логічний клас чи множина це сукупність предметів любого походження, кожен з яких володіє ознаками притаманими цьому класу вцілому. Елемент класу - кожний окремий елемент класу. Підклас чи підмножина - це частина елементів якогось класу що має свої специфічні ознаки, або видове поняття, що є частиною родового поняття. Класи поділяються на: 1) універсальні (склад з усіх елементів певної предметної області), 2) загальні (склад з певної, чітко визначеної к-сті елементів), 3) одиничні (склад з 1 елемента), 4)порожні (невідома множина або яка поки не містить жодного елементу).
0 0
19. Визначення (дефініція) - це логічна операція, що дає змогу розкрити зміст поняття, відрізнити одне поняття від іншого, уточнити значення того чи іншого терміну. Розкрити зміст поняття означає виділити суттєві, необхідні специфічні ознаки предмета чи явища. У визначені розрізняють визначуване (те що підлягає визначенню (дефініендум)) і визначуюче поняття (за допомогою якого визначається дефініендум (дефініенс)). Існує 2 вида визначення понять - номінальне (розкривають значення того чи іншого терміну, найменування, не пояснюючи суті самого предмета) і реальне (розкриває істотні ознаки предмета чи явища, які відображаються в понятті, їх змісті. За способом визначення понять дифініції можуть бути: явними (Dfd=Dfn визначуване поняття є рівне у відомому відношенні визначаючому його поняттю) і неявними (включає контекстуальне, семантичне, теоритичне визначення).
0 0
20. Прийоми, які замін визн понять. Існують багато понять, які на даному етапі пізнання ще не можна визначити. Тоді використовують такі прийоми як опис, характеристику, порівняння. Опис (дескрипція) - це перелічення специфічних ознак індивідуального предмета з метою виявлення його специфіки. Характеристика - це перелічення суттєвих ознак, властивих тому чи іншому предмету, явищу процесу. Порівняння - за допомогою цього прийому порівнюють однорідні предмети або явища за ознаками, які мають важливе значення у певному відношенні.
0 0
21. Правила визначення понять. Перше правило - визначення повинно бути співмірним, тобто визначуване і визначаюче поняття повинні бути рівними за своїми обсягами. Порушення цього приводить до лог. помилок- надто широке визначення (тоді, коли при визначені певного поняття вказують найближчий рід, але не вказують видову відмінність) чи надто вузьке визначення (виникає коли у визначені певного поняття вказується лише певна видова відмінність предметів чи явищ). Друге правило - визначення не повинні визначати самих себе. Порушення цього прав призводить до тавтології (напр "правопорушення це порушення права"). Третє правило - не можна визначити поняття через такі поняття, ознаки яких невідомі і тому вони самі потребують визначення. Порушення приводить до помилки - визнання невідомого через невідоме. Четверте правило - не можна давати заперечних визначень (напр "норма права - це не моральнанорма"). Пяте правило - визначення повинне бути точним, чітким, однозначним ("злочинець- це людина якапереступила закон")
0 0
22. Віднош між понят за змістом та обсягом. Усі поняття можна порівнювати одне з іншим у якомусь відношенні й, відповідно, їх можна поділити на порівняні (це ті поняття у змісті яких є деякі загальні
Loading...

 
 

Цікаве