WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Відповіді та їх характеристика - Реферат

Відповіді та їх характеристика - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Відповіді та їх характеристика
ПЛАН
1. Поняття "відповіді", види відповідей.
2. Правила формулювання відповідей.
3. Спиоск використаної літератури.
1. Поняття "відповіді", види відповідей
Відповідь - це судження, яке дає інформацію, про яку запитується в питанні.
Основними функціями відповіді є:
а) зняття (зменшення) невизначеності, закладеної в питанні чи
б) вказівка на неправильну постановку питання.
Розрізняють наступні види відповідей.
1. По змісту відповіді поділяються на правильні і неправильні.
Відповідь є правильною у тому випадку, якщо виражене в ній судження щире і логічно зв'язано з поставленим питанням.
Неправильними будуть помилкові відповіді (судження, що невірно відбивають дійсність) і "відповіді не власне кажучи", тобто нерелевантні відповіді.
"Відповідь не по суті" може бути і щирим, але він дається не на те питання, яке поставлене. Так, на питання: "У якому місті народився А.С.Пушкін?" нерелевантною відповіддю буде: "А.С.Пушкін народилася в 1799 році".
2. По області пошуку відповіді поділяються на прямі і непрямі.
Прямою називається відповідь, яка береться безпосередньо з області пошуку відповідей, без додаткових відомостей і міркувань.
Непряма відповідь береться з більш широкої області, ніж область пошуку відповідей.
Наприклад, на питання "Чи є життя на планеті Венера?" прямою відповіддю буде "На Венері немає життя", а непрямою "Температура атмосфери цієї планети дорівнює приблизно 485 градусам по Цельсію, а при такій температурі все живе гине".
3. По обсягу інформації розрізняють повні, неповні і надлишкові відповіді.
Серед відповідей розрізняють:
- щирі і помилкові;
- прямі і непрямі;
- короткі і розгорнуті;
- повні і неповні.
По гносеологічному статусу, тобто стосовно дійсності, відповіді можуть бути щирими і помилковими. Відповідь розцінюється як щирий, якщо виражене в ньому судження правильне, чи адекватно відбиває дійсність. Відповідь розцінюється як помилковий, якщо виражене в ньому судження невірне, чи неадекватно відбиває положення справ у дійсності.
Прямі і непрямі відповіді - це два види відповідей, що розрізняються способом вираження інформації.
Прямим називається відповідь узятий безпосередньо з області пошуку відповідей, при конструюванні якого не прибігають до додаткових зведень і міркувань. Наприклад, прямою відповіддю на питання, що заповнює, "Коли була прийнята Конституція України?" буде судження: "Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року". Прямою відповіддю на уточнюючий питання - "Чи є дельфін рибою?" буде судження: "Ні, дельфін не є рибою".
Непрямим називається відповідь, що беруть з більш широкої області, ніж область пошуку відповіді, і з який лише вивідним шляхом можна одержати пряма відповідь. Так, для питання "Коли була прийнята Конституція України?" непрямим буде наступна відповідь: "Конституція України була прийнята напередодні 5-ої річниці незалежності України". На питання " чиЄ дельфін рибою?" непрямим буде відповідь: "Дельфін відноситься до ссавців твариною".
При реконструюванні непрямої відповіді на перше питання що відповідає розташовував не тільки інформацією про час прийняття Конституції України, але і про час настання 5-ої річниці незалежності України. В другому випадку що відповідає мав додаткову інформацію, про тім що дельфін - це ссавець тварина і що ссавці і риби утворять два непересічних класи.
За граматичною формою відповіді можуть бути короткими і розгорнутими.
Короткі - це односкладові - стверджувальна і негативна відповіді: "так" чи "ні". Розгорнуті - це відповіді, у кожнім з який повторюються всі елементи питання. Наприклад, на питання " чиБув Карл Маркс атеїстом?" можуть бути отримані позитивні відповіді: короткий - "Так"; розгорнутий - "Так, Карл Маркс був атеїстом. "; негативні відповіді: короткий - "Ні"; розгорнутий - "Ні, Карл Маркс не був атеїстом. "
Короткі відповіді найбільш придатні для простих питань; при складних питаннях доцільно користатися розгорнутими відповідями, оскільки односкладові відповіді в цьому випадку нерідко виявляються двозначними.
По обсязі представленої у відповіді інформації вони можуть бути повними чи неповними. Проблема повноти найчастіше виникає при відповідях на складні питання.
Повна відповідь включає інформацію з усім чи елементам складовим частинам питання. Наприклад, на складне уточнююче питання: " чиВірно, що підмет, присудок і доповнення є другорядними членами пропозиції?" повним буде наступна відповідь : "Підмет і присудок є головними членами пропозиції, доповнення - другорядним членом ." На складний восполняющий питання: "Де, коли і на честь якої події був установлений пам'ятник князю Володимирові?" повним буде наступна відповідь: "Пам'ятник великому князю київському Володимирові Святославовичу встановлений у 1853 році в Києві на честь 770-річчя водохрещення Русі. "
Неповна відповідь включає інформацію щодо лише окремих чи елементів складових частин питання. Так, на приведений вище питання - : " чиВірно, що підмет, присудок і доповнення є другорядними членами пропозиції?" - неповним буде відповідь: "Ні, невірно, підмет є головним членом пропозиції". На питання "Де, коли і на честь якої події був установлений пам'ятник князю Володимирові?" - неповним буде відповідь: "Пам'ятник князю Володимирові Святославовичу встановлений на честь 770-річчя водохрещення Русі. "
Неповна відповідь на перше питання не містить інформації про роль присудка в пропозиції, а друга відповідь не вказує час і місце встановлення пам'ятника.
4. По намірах відповідаючого розрізняють позитивні і негативні відповіді.
Прагнення розібратися в питанні приведе до позитивної відповіді, прямої чи непрямої відмовлення відповідати на нього - до негативної відповіді.
2. Правила формулювання відповіді
1. Відповідь повинна бути чіткою, однозначною і короткою.
2. Відповідь повинна зменшувати невизначеність питання, бути інформативніша за нього.
3. При некоректній постановці питання відповідь повинна містити і вказівку на цю некоректність.
4. При відповіді на складне диз'юнктивне питання досить дати
інформацію на один із вхідних у нього питань, а при відповіді на
кон'юнктивне питання - на кожне вхідне у нього питання окремо.
Виверти і помилки в питально-відповідному мистецтві
I. Підміна питання. Задане питання заміняють іншим чи ж відповідь на одне питання видають за відповідь на інше.
Приклад з інтерв'ю з Клаудією Шиффер.
- Який комплімент був для Вас самим приємним?
- Найбільше задоволення одержуєш від компліментів від близьких людей.
Коментар: Тут дана відповідь не на питання, який комплімент, а на питання, чий комплімент.
II. "Помилка багатьох питань" - помилка, яку роблять, включаючи в одне питання кілька питань, відповіді на які не можуть бути однакові.
Наприклад: "Ви за невідворотність покарань чи за їхню жорсткість?"
Питання некоректне, оскільки його передумова "Людина повинна виступати чи за невідворотність покарань, чи за їх жорсткість" є помилковим твердженням.
У даному випадку доцільно запропонувати розбити задане питання на два:
1. "Ви за невідворотність покарання чи проти невідворотності?"
2. "Ви за зм'якшення покарання чи за жорсткість, чи за те, щоб залишити діючі міри покарання?"
III. "Відповідь питанням на питання". Не бажаючи відповідати на поставлене запитання, зазнаючи ускладнення чи в пошуках відповіді, опонент порушує зустрічне питання. Якщо ви починаєте відповідати на його питання, потрапилися на вудку: ваше питання залишиться без відповіді.
IV. Іншим вивертом є "відповідь у кредит". Відповідь переносять на "потім", посилаючись на труднощі питання, і ідуть від відповіді.
V. Виверт, названий "приховання необґрунтованості твердження". Для здійснення цього виверту використовується передумова питання. Необґрунтоване твердження виражається не явно, а у виді передумови питання. Наприклад, замість того, щоб обґрунтувати доцільність скасування податків на нерухомість владі ставлять запитання: "Коли ви скасуєте податки на нерухомість?"
Якщо як відповідь приводять хоча і щирі, але змістовно не зв'язані з питанням судження, то їх розцінюють як відповіді не власне кажучи питання і звичайно виключають з розгляду. Поява таких питань у дискусії чи в процесі допиту - або результат омани, що коли відповідає не уловив зміст питання, але намагається відповідати на нього, або свідоме прагнення піти від невигідної відповіді на поставлене питання.
Знання логічного механізму постановки питань і конструювання відповідей на них відіграє важливу роль карному процесі, є раціональною основою успішного проведення допитів, свідкувань, упізнання й інших судово-слідчих дій, а також продуктивних соціологічних опитувань шляхом анкетування.
Використана література:
1.Арюлин А.А Учбово-методичний посібник по вивченню курсу "Логіка". К.,1997;
2.Ерашев А.А., Сластенко Е.Ф. Логіка. К.,1993;
3.Хоменко Е.В., Алексюк И.А. Основи логіки. К.,1996;
4.Кирилов В.І, Старченко А.А. Логіка., М.,1987.
Loading...

 
 

Цікаве