WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Умовивід. Силогізм - Контрольна робота

Умовивід. Силогізм - Контрольна робота


Контрольна робота з логіки
на тему:
"Умовивід. Силогізм"
1. Поняття умовиводу, його види
Умовивід - це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові зв'язки між предметами і явищами на основі вже відомих.
Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки, яка є уподобанням численних видатних
Умовивід - цілісне розумове утворення і має структуру:
- посилка (засновок) - судження, яке віддзеркалює вже відомі зв'язки
- заключення (висновок)- судження, яке віддзеркалює нові зв'язки
Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов:
1. Якщо посилки істинні за змістом.
2. Якщо умовивід вірний за своєю будовою.
Наприклад:
Засновок 1 - Всі митці тонко відчувають природу
Засновок 2 - Левітан - митець
Заключення - Левітан тонко відчував природу
У цьому умовиводі обидві посилки істинні, і тому він побудований вірно і є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми:
А - Левітан
В - митці
С - ті, хто тонко відчувають природу
Навпаки, висновок може бути хибним, якщо:
1. Хоча б одна з посилок хибна;
2. Побудова умовиводу є хибною.
Наприклад:
Посилка - Всі свідки правдиві
Посилка - Захаров - свідок
Висновок - Захаров - правдивий
У цьому умовиводі одна з засновків-посилок (перша) є хибною. Висновок, відповідно, істинним не буде.
Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних посилок висновок отримується безглуздий.
Наприклад:
Посилка - Всі птахи носять пір'я
Посилка - Дикуни іноді теж його носять
Висновок - Іноді дикуни є птахами
С - ті, що носять пір'я
В - птахи
А - дикуни
Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без добротного матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою.
Види умовиводів
Формальна логіка розрізняє насамперед:
4 безпосередні умовиводи - висновок будується лише на одній посилці Наприклад, "Петров викликаний до суду у якості свідка, тому він зобов'язаний давати свідчення";
4 опосередковані - висновок будується на кількох посилках: "Всі рідини пружні. Ртуть - рідина (за звичайних умов). Відповідно ртуть має пружність";
У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів:
4 дедуктивні - рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель - людина. Аристотель - смертний.); Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми - висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв'язані з загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко - юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також умовні і розподільні умовиводи;
4 індуктивні - рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна - країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни - європейські);
4 традуктивні (за аналогією) - рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Вони обов'язково мають імовірнісний характер. (На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно однакові з земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією) на Марсі є життя);
2. Силогізм. Види силогізмів
Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Змалюємо структуру простого силогізму. Він складається з суб'єкта - меншого за об'ємом терміну (S), предикату - більшого за об'ємом терміну (P) і середнього терміну (M), який не входить до висновку, але входить до обох посилок, забезпечуючи між ними логічний зв'язок, виступаючи опосередкованою ланкою і уможливлюючи зв'язок S і Р.
Приклад:
Всі люди (М) - смертні (Р)
Сократ (S) - людина (М)
Сократ (S) смертний (Р).
Слід окремо зазначити, що існують сталі правила - аксіоми силогізму:
1. Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу;
2. У силогізми мають бути лише три терміни (суб'єкт, предикат і середній термін). Порушення цього правила призводить до логічної помилки, яка має назву "учетверіння термінів". Наприклад, з того що: "Собака бігає двором". "Кішка сидить на паркані" не можна зробити будь-якого вірного висновку. Ми бачимо чотири різних терміни (два суб'єкта і два предиката). Середнього терміну, який би пов'язував обидва судження немає. Ця помилка може бути завуальована - коли застосовуютьсь омоніми - слова з різними значеннями. Наприклад, слово "закон" означає: 1. Об'єктивний зв'язок між предметами; 2. Юридичну норму. Помилкою буде таке судження: "Закон - об'єктивний і не залежить від думки людей. Конституція України - закон. Тому вона ніколи не залежить від думки людей".
3. Якщо одна з посилок негативна, то і висновок буде негативним. (Будь-який злочин - правопорушення. Моральний проступок - не правопорушення. Моральний проступок не є злочином).
4. З двох часткових посилок певного висновку зробити не можна. (Деякі депутати Верховної Ради - юристи. Деякі артисти - депутати Верховної Ради. Деякі артисти є юристами).
5. Якщо одна з посилок часткова і висновок буде частковим. (Деякі пенсіонери працюють. Всі працюючі отримують заробітню платню. Деякі з тих, хто отримує заробітню платню - пенсіонери).
Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов'язані між собою.
Наприклад:
Всі рослини - живі організми
Всі квіти - рослини
Всі квіти - живі організми (висновок 1) полісилогізм
Троянда - квітка
Троянда - живий організм (висновок № 2)
Перший проміжний висновок може бути пропущений і тоді умовивід в цілому прийме такий вигляд: "Всі рослини - живі організми. Всі квіти - рослини. Троянда - квітка. Троянда - живий організм".
Такий силогізм має назву "сорит" - він застосовується для простеження тривалої залежності між класами предметів.
Скорочений силогізм без однієї посилки має назву "ентимема". У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності.
Приклади:
Всі колекціонери - збирачі. Третьяков - збирач (відсутня друга посилка).
Всі співаки - люди. Ф. Кіркоров - співак (відсутнє заключення).
Широко розповсюдженим видом опосередкованих умовиводів є простий категоричний силогізм - який містить три категоричних судження - два засновки і висновок.
Поняття, які входять в силогізм є термінами силогізму. Розрізняють три терміни силогізму: менший, більший і середній.
Менший термін - це поняття, яке у висновку стає суб'єктом; більшим терміном є поняття, яке у висновкустає предикатом. Це крайні терміни і відповідно позначаються: менший - S, більший - Р. S - міститься у меншому засновку, Р - у більшому. Середній термін це поняття, яке входить в засновки, але відсутнє у висновку - позначається латинською буквою М (medin).
Звинувачений (М) має право на захист (Р).
Гусєв (S) - звинувачений (М).
Гусєв (S) має право на захист (Р).
Отже, простий категоричний силогізм - це умовивід про відношення двох крайніх термінів на основі їх відношення до середнього терміну. Логічний перехід від засновків до висновку в категоричному силогізмі базується на аксіомі силогізму: все, що стверджується чи заперечується відносно всіх предметів усякого класу, стверджується або заперечується відносно кожного предмету і будь-якої частини предметів цього класу.
Загальні правила категоричного силогізму:
І. Правила термінів:
1) в силогізмі повинно бути тільки три терміни;
2) середній термін повинен бути розподілений хоча би в одному з засновків (інакше зв'язок між крайніми термінами залишається невизначеним).
(М-) - Р
S - (M -)
3) термін не розподілений в засновку, не може бути розподілений і в висновку:
М - (Р+)
М - (S-)
(S-) - (P+).
ІІ. Правила засновків:
1) хоча би один із засновків повинен бути ствердним судженням (з двох заперечних висновок з необхідністю не слідує)
М - Р
S - M
--//-- .
2) якщо б один із засновків - заперечне судження, то і висновок повинен бути заперечним.
3) хоча б один із засновків повинен бути загальним судженням (з двох часткових суджень висновок не слідує з необхідністю).
4) якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим
(М+) - (Р-)
(S-) - (М-)
(S-) - (P-).
Фігури категоричного силогізму:
Фігури силогізму - це його різновиди, які розрізняються місцем середнього терміна в засновках.
Модусом простого категоричного силогізму є різновиди силогізмів, які різняться кількістю і якістю засновків.
1 фігура: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО.
2 фігура: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО,
3 фігура: ААІ, ІАІ, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО.
4 фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.
Правила 1-ї фігури: 1. Більший засновок - загальне судження.
2. Менший - ствердне судження.
1 фігура - найбільш типова форма дедуктивного умовиводу.
Правила 2-ї фігури: 1. Більший засновок - загальне судження.
2. Один із засновків - заперечне судження.
Правила 3-ї фігури: 1. Менший - ствердне.
2. Висновок - часткове судження.
Правила 4-ї фігури не розглядаються, бо вони не ти пічні для мислення - звича йно це виводи 1 фігури.
Умовиводи з суджень з відношеннями:
Умовиводи, засновки і висновки яких є судженнями з відношеннями, є умовиводи з відношеннями.
Петро - брат Івана.
Іван - брат Сергія.
Петро - брат Сергія.
Використана література
1. Тофтул М.Г. Логіка. - К.: Академія, 1999. - С. 131 - 179.
2. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 203 - 254.
3. Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 108 - 202.
4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. - Москва: ЧеРо, 2000 - С. 110 - 164.
5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . - Москва: Владос, 2001 - С. 333 - 406.
Loading...

 
 

Цікаве