WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Сучасна логіка - Реферат

Сучасна логіка - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"СУЧАСНА ЛОГІКА"
Термін "логіка" сьогодні загалом застосовується у трьох головних значеннях. По-перше, ним позначають будь-яку необхідну закономірність у взаємозв'язку об'єктивних явищ - "логіка фактів", "логіка історичного розвитку" тощо. По-друге, словом "логіка" позначають закономірності у зв'язках і у розвитку думок - "логіка міркування", "логіка мислення". Нарешті, логікою називають окрему науку, яка розглядає мислення з позиції його формальної правильності.
В історії логіки виділяють два етапи:
" від логіки Давнього світу до виникнення у другій половині XIX ст. сучасної логіки.
" від другої половини XIX ст. до наших днів.
На першому етапі логіка переважно вирішувала проблеми, поставлені ще Аристотелем. В останні півтора століття в ній відбулись якісні зміни. Щоправда, передумови цих змін з'явилися ще тоді, коли Лейбніц запропонував ідею числення і відповідну формалізовану мову. Цю ідею, як зазначалось, сучасники не зрозуміли і зрештою забули.
Проте в другій половині XIX ст., а тим більше в XX ст. на людство чекала ціла злива ідей, завдяки яким сучасна логіка перейшла наукову революцію. Назвемо лише деяких видатних учених, які зробили істотний внесок у її розвиток.
Джордж Буль (1815-1864) - один із засновників математичної логіки. Поклавши в основу своїх досліджень аналогію між алгеброю і логікою, він розробив відповідне логічне числення, в якому застосував закони й операції математики (додавання класів, множення тощо). Алгебро-логічний метод дав можливість Булю виявити нові типи висновків, які не враховувались у традиційній силогістиці. Він детально проаналізував закони комутативності, асоціативності, дистрибутивності .
Огастес де Морган (1806-1871) - засновник логічного аналізу відношень, зокрема запропонував формулу суджень відношення, яка нагадує сучасну формулу "аRb". Він сформулював основні принципи логіки висловлювань і логіки класів. У розробленій ним алгебрі відношень аналізував операції додавання, множення тощо. У математичній логіці Морган сформулював закони, які носять його ім'я - "закони де Моргана".
Готліб Фреге (1848-1925) заклав основи логічної семантики. У своїй фундаментальній праці "Основні закони арифметики" він побудував систему формалізованої арифметики на основі розробленого ним розширеного числення предикатів з метою обґрунтування ? ідеї про зведення математики до логіки.
Ідеї Фреге багато в чому наперед визначили розвиток логіки XX ст.: він увів поняття логічної функції й розрізнення властивостей речей і відношень (а відповідно одномісних і багатомісних логічних функцій); вперше увів символи для позначення кванторів; увів поняття істиннісного значення тощо.
Фреге систематично досліджував відношення між мовними виразами і предметами, які позначаються цими виразами; розкрив відмінність між значенням і смислом мовних виразів. Його праці розцінюються як початок нового етапу в розвитку математичної (символічної) логіки.
Чарлз-Самдерс Пірс (1839-1914) - родоначальник семіотики (загальної теорії знаків). У своєму численні він використовував як строгу, так і нестрогу диз'юнкції. Пірс сформулював закони матеріальної імплікації. Тривалий час його праці не були відомі широкій науковій громадськості.
Давид Гільберт (1862-1943) досяг значних успіхів у застосуванні методу формалізації в тлумаченні логічних умовиводів, у розробці числення висловлювань і предикатів, у дослідженні аксіоматизації знань. Він здійснив строго аксіоматичну побудову геометрії Евкліда, що наперед визначило подальший розвиток досліджень з аксіоматизації наукового знання, запропонував розгорнутий план обґрунтування математики шляхом її повної формалізації. Щоправда, ця програма виявилась нездійсненною, проте її ідеї спричинили виникнення метаматематики (теорії доведень).
Альфред-Норт Уайтхед (1861-1947) у співавторстві з Б. Расселом написав тритомну працю "Принципи математики", яка зробила значний внесок у розвиток математичної логіки.
Бертран Рассел (1872-1970) має великі заслуги у сфері розробки мови сучасної логічної символіки. Він систематично виклав теорію числення висловлювань і теорію класів. У книзі "Принципи математики" разом з Уайтхедом розвинув математичну логіку способом аксіоматизації й формалізації числень висловлювань, класів і предикатів, а також теорію типів як способу переборення парадоксів. Крім того, Рассел досліджував логічний аспект проблеми існування, логічний статус дескрипції, природу деяких парадоксів тощо.
Джузеппе Пеано (1858-1932) запропонував ідеї, завдяки яким було здійснено перехід від старої алгебри логіки до математичної в її сучасному вигляді. Він увів прийняті в сучасній математичній логіці символи ( - знак входження елемента до тієї чи іншої множини; - знак включення множини; - знак об'єднання множин; - знак перетину множин), сформу-лював систему аксіом для арифметики натурального ряду.
Платон Порецький (1846-1907) першим у Росії розробив і читав курс математичної логіки. Він узагальнив і розвинув досягнення Дж. Буля, У.-С. Джевонса, Е. Шредера у сфері алгебри логіки. Значне місце у працях Порецького займала "теорія наслідків". Ним узагальнена теорія силогістики традиційної логіки, проаналізовані деякі несилогістичні міркування тощо.
Значним є внесок у розвиток сучасної логіки і деяких інших учених, зокрема представників львівсько-варшавської школи, до якої належали К. Твардовський, Я. Лукасевич, С. Лесьневський, А. Тарський, Т. Котарбіньський, К. Айдукевич та ін. Вони багато зробили для розвитку логічної семантики, теорії множин, модальної й багатозначної, математичної логіки, для розв'язання металогічних і методологічних проблем тощо.
В Україні сучасна логіка почала розвиватися на початку ХІХ ст. Так, наприкінці XVIII - на початку XIX ст. проблеми логіки вивчав П. Лодій, який опублікував результати своїх досліджень у працях "Логические наставляння" і "Теория общих правил". Значний внесок у розвиток логіки зробив О. Потебня.
У період радянської влади в Україні формальну логіку тривалий час ігнорували, а то й критикували як основу метафізичного методу. Тільки в другій половині 40-х років за таємничих обставин її було реабілітовано ("мовчки"), і курс формальної логіки введено до програм не лише вузів, а й середніх шкіл та деяких спеціальних середніх закладів освіти (крайнощі тоді були нормою життя). А через якийсь час курс логіки вилучили з програм середніх навчальних закладів і більшості вузівських1. Сучасну ж логіку, зокрема логіку висловлювань і логіку предикатів, зневажливо називали логістикою. Лише у 1961 р. Є. Войшвілло прочитав у Київському державному університеті для викладачів логіки курс лекцій з логіки висловлювань і логіки предикатів. У той самий час в Інституті філософії АН УРСР розпочинали свою роботу М. Попович і С. Кримський (а в Одесі - А. Уйомов).
Ці київські вчені та їх учні - С. Васильєв та Є. Ледніков - зробили певний внесок у розвиток символічної логіки, логічноїсемантики та семіотики і пробудили цікавість до цієї сфери знань.
В останні десятиліття в Україні виросла ціла когорта вчених, які плідно працюють над проблемами сучасної логіки. Це насамперед А. Ішмуратов, В. Омельянчик та інші.
Отже, логіка у своєму розвитку пройшла два головних етапи. Перший етап (рис. 1.) пов'язаний з роботами Аристотеля, стоїків і мислителів доби Середньовіччя.
Цей етап розвитку науки отримав назву традиційного, на ньому логіка існувала майже виключно як логіка формальна. Традиційна вона включала і включає досі такі розділи як: поняття, судження, умовивід, доведення, спростування, гіпотеза.
Другий етап пов'язаний з творчістю німецького філософа Г.В.Лейбніца, який є основоположником математичної (символічної) логіки. Лейбніц намагався вибудувати універсальну мову, за допомогою якої суперечки між людьми можна було б вирішувати шляхом обчислення. Цей напрямок логіки досліджує логічні зв'язки і відношення, які лежать в основі дедуктивного умовиводу. Можна сказати, що математична логіка розробляє застосування математичних методів до аналізу форм і законів доведення.
Традиційна логіка Сучасна логіка
Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
(Кант, Гегель)
Математична логіка
(Фреге, Пріс)
Рис. 1. Схема розвитку логіки як науки
Сучасна логіка, крім формальної і математичної (символічної) включає також інші галузі (модальну, деонтологічну, релевантну тощо), якими опікуються лінгвісти, археологи, фахівці з проблем штучного інтелекту, штучних мов.
Список використаної літератури:
1. Гетманова А.О. Учебник по логике. - М., 1995.
2. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юрид. ф-тов и институтов. - М., 1996. - С.3-(256).
3. Конверський А.С. Логіка. - К., 1998. - С.32.
4. Руденко К.П. Логіка. - К., 1976. - С.139.
Loading...

 
 

Цікаве