WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Логічні помилки в індуктивних умовиводах - Реферат

Логічні помилки в індуктивних умовиводах - Реферат

помилок
Наукова індукція - це умовивід, в якому узагальнення будується шляхом відбору необхідних і виключення випадкових обставин. В залежності від способів дослідження розрізняють: (1) індукцію методом відбору (селекції) і (2) індукцію методом виключення (елімінації).
(1) Індукція методом відбору, чи селективна індукція - це умовивід, в якому висновок про приналежність ознаки класу (множині) базується на знанні про взірець (підмножині), отриманий методичним відбором явищ з різних частин цього класу. Тут треба врахувати показовість (представительность) чи репрезентативність взірця і різноманітність умов спостереження.
(2) Індукція методом виключення, чи елімінативна індукція - це система умовиводів, в якій висновки пропричину досліджуваних явищ будуються шляхом виявлення обставин, які підтверджують, і виключення обставин, не задовольняючих властивостям причинного зв'язку. Причинним є таки зв'язок між двома явищами, коли одно з них - причина - передує і викликає інше - дію. Важливими властивостями причинного зв'язку, які визначають методичність елімінативної індукції, виступають такі її характеристики, як: 1) все загальність, 2) послідовність в часі, 3) необхідність, 4) однозначність.
(1) Все загальність причинного зв'язку означає, що в світі не існує безпричинних явищ (крім самого світу);
(2) Послідовність в часі - причина - завжди передує дії (зразу - довго) (poct hoc, ergo propter hoc - після нього значить по причині цього) /Блискавка - грім - одне явище/.
(3) Причинний зв'язок відрізняється властивістю необхідності (дія необхідно є, коли є її причина), однозначний характер причинного зв'язку проявляється в тому, що кожна конкретна причина завжди викликає пенву, відповідну їй дію.
Сучасна логіка описує п'ять методів встановлення причинних зв'язків: (1) метод подібності, (2) метод різниці (відмінності); (3) сполучний метод подібності і сумісності, (4) метод супутніх змін; (5) метод залишку (остач.). Розглянемо логічну структуру цих методів.
(1) По методу подібності порівнюють декілька випадків, в кожному з яких досліджуване явища настає і при цьому всі випадки схожі в одному і відмінні у всіх інших обставинах. Тобто, цей метод знаходження спільного в різному.
1) АВС - викликає d
2) МВГ - викликає d
3) МВС - викликає d
Напевно, В є причиною d.
Цей метод вимагає загального знання про можливі причини досліджуваного явища, повинні бути виключені всі обставини, які не є необхідними, виділяють подібне і те, що повторюється. Для достовірного висновку повинні бути відомі всі передуючі обставини, які є закритою множиною причин, і відомо, що кожна обставина не вступає у взаємодію з іншою.
Modus tol. Pon.
AvBvCvFvM
?A?B?C?F?M
Може, В
(2) Метод відмінності - порівнюють два випадки, в одному з яких досліджуване явище настає, а в іншому не настає; при цьому другий випадок відрізняється від першого лише однією обставиною, а всі інші є схожі. Цей метод знаходження різного в схожому.
1) АВСМ --//-- d
2) АВСМ не --//-- d.
Може, М є причиною d.
(3) Поєднаний метод - є комбінацією двох перших методів, де виявляють як схоже в різному, так і різне в схожому.
1) АВС --//-- d
2) MFB --//-- d
3) MBC --//-- d
4) AC не --//-- d
5) MF не --//-- d
6) МС не --//-- d
Може, В є причиною d.
(4) Метод застосовується при аналізі випадків, в яких має місце видозмінення одного з передуючих обставин, яке супроводжується видозміною досліджуваної дії. АВС - обставини передуючі, 1, 2, ..., n - степінь зміни цих обставин, то :
1) AВC1 викликає d1
2) АВС2 --//-- d2
3) АВСn --//-- d n
Може, C є причиною d.
Метод залишку
1) АВС викликаэ хуz
2) A --//-- x
3) B --//-- y
C --//--z 1) ABC --//-- abcd
2) A --//-- a
3) B --//-- b
4) C --//-- c
Напевно, існує деякий Х, який викликає d
Особливим видом умовиводів неповної індукції є статистичне узагальнення - умовивід неповної індукції, в якому встановлена в засновках кількісна інформація про частоту певної ознаки в досліджуваній групі (взірці) переносить в висновку на всю множину явищ такого роду (хуліганство - частота - в стані сп'яніння 95% і 5% , отже, частота хуліганств на 95% із-за алкоголю).
Висновки
Умовивід є найбільш складною базовою формою мислення, яка об'єднує дві попередньо розглянуті форми теоретичного пізнання - судження і поняття. Розташовані за певними правилами судження дають змогу отримувати нові дані про предмет, робити висновок щодо його якісних ознак, властивостей.
Істинність умовиводу залежить від істинності його складових і вірності будови. Знаючи теоретичні аспекти формування умовиводу, людина має змогу струнко поєднувати судження для отримання істинних висновків, або принаймні таких, імовірність яких є високою.
До помилок, зв'язаним з індукцією, відносяться насамперед поспішні узагальнення (fallacia fictae universalitatis).
Помилка post hoc ergo propter hoc ("після цього значить через це") називається також помилкою): nоn causa pro causa ("від того, що не є причиною, до причини").
Є випадки, які особливо підштовхують до тих чи інших висновків. Це буває звичайно тоді, коли в нас буває інтерес пам'ятати випадки, які підтверджують одне положення, і забувати випадки, що спростовують це положення, якщо пророкування якого-небудь календаря один раз збувається, то неосвічені люди схильні в цьому випадку черпати для себе впевненість у правдивості пророкування цього календаря, зовсім упускаючи з виду тисячу випадків, у яких його пророкування не збувалися. На цьому заснована віра в різних провісників, шарлатанів і т.п.
Фактично логічні помилки в індуктивних умовиводах, як і в інших міркуваннях, є недотримання основних законів логіки.
Список використаної літератури
1. Тофтул М.Г. Логіка. - К.: Академія, 1999. - С. 131 - 179.
2. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 203 - 254.
3. Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 108 - 202.
4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. - Москва: ЧеРо, 2000 - С. 110 - 164.
5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . - Москва: Владос, 2001 - С. 333 - 406.
Loading...

 
 

Цікаве