WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Український термін як національно-культурне явище - Реферат

Український термін як національно-культурне явище - Реферат

Деякі українські вчені погоджуються змінити зовнішню форму окремих інтернаціоналізмів (замість хімія писати хемія, замість магніт – маґнет або уживати літеру ґ на місці етимологічного g чи дифтонги au, ia, іо передавати в українських термінах як ав, ія, й, а не ау, іа, іо(аґент, авдитор, діяграма, йон, а не агент, аудитор, діаграма, іон). Однак чимало дослідників дотримується засвоєних ще в радянські часи правописних звичок і вперто не бажає ніяких змін у міжнародній термінології, що її засвоїла українська мова згідно зі сталінськими вказівками.

Дискусій про національні відповідники міжнародних термінів нема. Хіба що укладачі деяких словників, що знають термінологічні традиції української мови, в своїх переважно двомовних (здебільшого російсько-українських) або багатомовних термінних словниках ставлять українські відповідники міжнародних термінів на друге місце.

Тим часом питомі синоніми вкрай необхідні насамперед у трьох сферах: навчальному процесі на всіх його рівнях (школа – вищий навчальний заклад – підвищення кваліфікації чи перекваліфікація), популяризації досягнень науки і техніки, а також у суто наукових текстах, щоб витлумачити значення терміна чи, уникаючи повторів, урізноманітити виклад. Хоч семантичний обсяг багатьох назв спеціальних понять, виражених інтернаціоналізмами, та їх національних відповідників часто не збігається (пор.: абсорбція – вбирання всім тілом, а не просто вбирання), однак у тих контекстах, де немає потреби точно вказувати на предмет, процес чи явище і де термін може детермінологізуватись, перекладені найменування стають у великій пригоді.

Досить часто сперечаються про способи засвоєння прикметників-інтернаціоналізмів [6, с. 224-227]. У ряді похідників позичені суфікси семантично порожні, тому без них можна обійтися і додавати український суфікс –н- не до прикметникового суфікса, а до кореня: функція – функційний, але функціонал – функціональний; диференціювати – диференційний, але диференціалдиференціальний, гармонійий і гармонічний( з різними значеннями). Неоднакова сполучуваність різносуфіксальних пар служить засобом чіткішого значеннєвого розрізнювання названих паронімів. Наприклад, гармонійний означає "злагоджений, милозвучний, стрункий" (гармонійний спів, гармонійні відносини), а гармонічний – "той, що стосується гармоніки" (гармонічний ряд).

Відновлено деякі прикметники, утворені від термінів-інтернаціоналізмів з допомогою українського суфікса -ов-:процесовий, тритомовий. Однак такий засуджений в 30-ті роки національний замінник іншомовних суфіксів реабілітовано не до кінця: давно відомі утвори від інтернаціоналізмів атомовий, спортовий, призмовий та іншіприкметники такого типу і сьогодні старанно замінюють ближчими до російської атомний, спортивний, призматичний тощо.

Іноді можна усунути цілий корінь, як, наприклад у поширюваному замість термінологічний прикметнику термінний (термінна лексика, терміннийсловник); обидва слова пароніми (перший указує на відношення до терміна, а другий – до термінології). Однак такий терміновжиток сприймають не всі термінокористувачі.

Ще один цікавий приклад усування міжнародного суфікса – це додавання українського дієслівного суфікса -ува- безпосередньо до кореня, усуваючи міжнародний терміноелемент – суфікс –из-/--із-:каналувати (а не каналізувати), стандартувати ( а не стандартизувати) або інший суфікс кондиціювати ( а не кондиціонувати).

Зроблено тільки деякі кроки на шляху до повернення зовнішній форми інтернаціоналізмів питомих українських рис. Але майже непорушним залишається основне русифікаційне правило: в українській мові загалом, і в термінології зокрема, не повинно бути інтернаціоналізмів, яких немає в мові російській.

Література

  1. Англо-український словник. Склав М.Балла. Т. І . А-М. К.: Освіта, 1996.

  2. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. Термінологія процесових понять.К.: Вирій, 1997.

  3. Д'яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінґвістичні аспекти. К., Видавничий дім „КМ Academia" , 2000.

  4. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. К.:Видавничий центр „Академія", 1998.

  5. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.

  6. Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології // Проблеми української термінології. Вісник національного університету „Львівська політехніка". № 453. Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка", 2002.

  7. Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). К., „К.І.С", 2004.

  8. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Львів: Кальварія, 1999.

  9. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. Львів: Світ, 1994.

  10. Проблеми української термінології // Вісник національного університету „Львівська політехніка". № 490. Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка", 2003.

  11. Процик І. Українська фізична термінологія на зламі ХІХ-ХХ століть. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004 .

  12. Радчук В. Плекаємо укрлиш... Для кого? // Урок української. 2003. № 8-9.

  13. Рожанківський Р. Зведення правил унормування української фахової мови // Проблеми української термінології. Вісник національного університету „Львівська політехніка". № 453. Львів, Вид-во Національного університету „Львівська політехніка", 2002. С.203-209.

  14. Словник української мови. В 11-ти т. Т.11. К.: Наукова думка, 1980.

  15. Словник фізичної термінології (Проект). Зредагував В.Фаворський. Харків, 1932.

  16. Українська мова. Енциклопедія. К.: Українська енциклопедія, 2000.

  17. Українська мова у ХХ столітті: історія лінгвоциду. За ред. Л.Масенко. К., Видавничий дім „Києво- Могилянська академія", 2005.

  18. Український правопис і наукова термінологія. Львів, 1997.

  19. Українська термінологія і сучасність. (Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції). К., 1997.

  20. Хроніка НДІМ (Науково-дослідчого інституту мовознавства) 1933 – 1934 рр. // Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). К.: „К.І.С", 2004.

  21. Ярема С. На теми української наукової мови. Львів, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве