WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Український термін як національно-культурне явище - Реферат

Український термін як національно-культурне явище - Реферат

Фахівці окремих галузей замінюють корені низки російськомовних позичок. Цікава доля трьох коренів – плав, скор і ключ, які хоч притаманні і українській, і російській мовам, але їх словотворчі потенції в обох відрізняються. У науково-технічних текстах продовжують широко вживати похідники від дієслів із коренем плав, що можуть означати перехід з одного агрегатного стану в інший (плавитися) або технологічну операцію, спрямовану на таку зміну (плавити). Окремі дослідники вказують на неукраїнськість такого терміновжитку, бо в нашій мові віск, сало чи інша тверда речовина не плавиться, а топиться. Плавити (тобто сплавляти) можна дерево по річці. Тому природними українськими відповідниками росіянізмів з названим коренем є похідники з коренем топ: топити, стоп, розтоп (а не плавити,сплав, розплав) [4, с.394,598]. Корінь же скор широко побутує в сучасній літературній мові, зокрема подибуємо його в складі прислівника скоро. Мовна ж свідомість деяких українських інтелектуалів, насамперед фізиків і математиків, пов'язує його із широко розповсюдженим російським ускорением, насліком чого стала заміна прискоренняпришвидшенням і зміна кореня в споріднених термінах. Правда, свою роль зіграли і системні зв'язки з базовим терміном швидкість. Корінь ключ уже давно усунуто з електротехнічних термінів і замінено на мк(мик): не включати, а вмикати, відповідно не включити, а увімкнути. Але омонімний корінь широко використовують для називання сторонніх тіл у якомусь середовищі (включення), хоч для такого росіянізму легко підібрати український відповідник, наприклад вкраплення.

Автори сучасних російсько-українських термінних словників досягли успіхів у виявленні та перекладі термінів, семантичний обсяг яких в обох мовах не збігається. Наприклад, детально описано українські відповідники російського заключение: це і укладання (договору), і підписання (пакту), і ув'язнення, і взяття (в дужки)[2, с. 55-56], тобто помічаємо розходження в перекладі залежно від терміносистеми. Детально описано російські терміни на –ение, яким в українській мові відповідають похідники від дієслів доконаного і недоконаного виду (облучение – опромінювання і опромінення). Однак ще й досі нема згоди щодо перекладу окремих багатозначних російських лексем. Математики вирізняють у російському терміні определение два значення (1. Означування 2. Числове значення) і перекладають його двома українськими відповідниками - означення і визначення. Мовознавці ж, які частіше використовують перше значення, поруч із назвою дефініція вживають синонім визначення, що є семантичною калькою з російського определение, хоч традиційно використовують означення як назву одного з видів синтаксичних зв'язків. Незважаючи на те, що російський термін колебание має близькозвучний український відповідник коливання, для позначення різновидів цього явища в українській мові можна використати хитання і гойдання, хоч частіше обмежуються загальною назвою. Зерно звичайно перекладають як зерно, хоч цей російський іменник може називати ще й зернину, а жидкий – як рідкий, хоч такий російський прикметник може вказувати і на зв'язок з рідиною і в українській мові мати відповідник рідинний (стан речовини).

Досить велика частина термінокористувачів не відчуває неприродності ряду коренів або афіксів в українських відповідниках російських лексем. Зокрема живцем узято або дещо видозмінено російські терміни в українських назвах вітка (рос. ветвь), ґрунтівка (рос. грунтовка), витяжка (рос. вытяжка), повірка (рос. поверка) і ряді інших. Рідко хто з фізиків замість пучок (променів) уживає назву жмуток, а значна частина математиків не вичленовує не властивого українській мові кореня в прикметнику рівнобедрений. Мовознавці чи літературознавці в порівняльних студіях досить часто використовують співставлення, а не зіставлення, і , здається, ніхто із сучасних українських мовознавців не піддає сумніву термін запозичення із семантично порожнім префіксом за-. Так само як і для економістів не є дивоглядом префікс по- в лексемі покупець.

Чималу кількість російських лексем, що вийшли поза межі терміносистем і стали загальновживаними словами, українські вчені в межах спеціальної лексики вже не сприймають як росіянізми, хоч для деяких з цих слів в українській мові ще з тридцятих років ХХ століття існують рівноцінні національні або позичені з інших мов відповідники. Словотворчо безплідний насос із відсутнім у сучасній українській мові коренем сос не вдається замінити романізмом помпа, від якого легко творити систему назв споріднених понять: помпувати, напомпувати, помпування та ін. Подібно і термін прокат, українським відповідником кореня якого є кот (котити, прокотити), не творить похідних назв дій, а давно відомі синонімні українські утвори на базі німецького вал природно входять у систему процесових понять: вальцювати,вальцювання, вальцівник тощо. Тільки окремі вчені погоджуються із потребою замінити шатун на гонок, підшипник – на валниця, башмак на черевик, а гайку на мутру, не кажу вже про відновлення лексеми "рушій" замість "двигун".

Протягом останнього десятиліття активізують корінь гін як засіб заміни позиченого з російської провід: водогін замість водопровід, газогінгазопровід. Однак і надалі поза науковою дискусією перебувають прикметники із позиченим із російської мови терміноелементом – подібний, що ними перекладено російські лексеми на -образный, -видный, -подобный. Українська термінотворча традиція тут інша – замінювати кореневий елемент суфіксом –уват-: газуватий, зіркуватий, пилкуватий (а не газоподібний,зіркоподібний, пилкоподібний) [20]. Інколи російський взірець орієнтує неправильно: газообразный – це не газоподібний, а просто газовий (як у назві агрегатного стану речовини) [15, с.14].

Отже, системне вивчення росіянізмів у різних терміносистемах необхідне не тільки щоб з'ясувати роль і місце таких слів, а й щоб упорядкувати окремі фрагменти лексичної системи сучасної української літературної мови. Поширеність терміна через значну зросійщеність ряду терміносистем не може бути єдиним критерієм нормотворчих процесів у термінології. Одним з найважливіших є системотворчий чинник: найбільш придатним для називання спеціального поняття може виявитися не росіянізм чи скалькований термін, а позичена із загальнолітературної мови або спеціально утворена з українських морфем лексема, що здатна творити похідники, забезпечуючи мовне вираження системних понятійних зв'язків.

Англіцизми, себто слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями, ринули в українську мову наприкінці ХХ століття у зв'язку з розпадом Радянського Союзу і перетворенням світу з двополюсного на однополюсний. У науковій сфері вони найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук, менше – природничих. Англіцизми поповнили склад науково-технічних і спортивних термінів. Такі лексеми все більше стають конкурентами росіянізмів як основного джерела поповнення української лексики, в тому числі й наукової, чужомовними словами.

Англіцизм, як і будь-яке інше позичене слово, доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. Масово проникаючи в нашу мову, коли в ній для позначення багатьох наукових понять існують питомі або позичені терміни, англіцизми витісняють їх. Крім зросійщення, в українського наукового мовного довкілля виникає нова загроза, яку В. Радчук з гіркотою назвав укрлиш, тобто українська інглиш, український варіант англійської мови.

Loading...

 
 

Цікаве