WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Символіка новели Івана Франка “Терен у нозі” - Реферат

Символіка новели Івана Франка “Терен у нозі” - Реферат

Реферат на тему:

Символіка новели Івана Франка "Терен у нозі"

Дещо переінакшуючи відомий вислів, скажемо, що новела І.Франка "Терен у нозі" належить до творів "и почитаемых, и читаемых". Промовистим свідченням цього є великий список праць, автори яких виявилися більшою чи меншою мірою втягненими в силове поле Франкового "Терну..." [7, с. 369; 17, с. 322; 10, с. 130-141; 11, с. 198-199; 23, с. 35-40; 14, с. 111; 8, с. 154; 9, с. 244-247; 27, с. 16-17; 18; 20, с. 130-132; 16, с. 45-51].

У цих різновекторних і різночасових студіях проблема символіки твору, зокрема питання генези, семантики й функціонування в текстовій структурі новели образу терну, посідає чільне місце. Послідовний "терноцентризм" критиків – явище закономірне: він обумовлений особливим статусом терну в образній системі твору, поліфункціональністю і багатовимірністю цього образу.

Символом терну як образним втіленням ідеї страждання і порятунку поєднані обидві сюжетні лінії структурно-семантичної організації новели – центральна і вужча, або, як їх ще називають, більша і менша парабола.

Тернова шпичка, якою вколовся на воринні малий Юра, заболіла і запекла його в "самім серці", але й врятувала від неминучої загибелі: він відстав від товаришів, з якими разом біг купатися до Черемоша, і котрих усіх "проглинув страшний водяний вал". Це сюжет меншої параболи.

Фабульне ядро більшої параболи – зустріч Миколи Кучеранюка, "найгіршого забіяки в селі і найліпшого керманича на весь Черемош" [29, т. 21, с. 378], із невідомим хлопцем, підлітком літ чотирнадцяти-п'ятнадцяти. Загадкова смерть чужої дитини в бистрині Черемоша стала для Франкового героя причиною тяжких переживань, його "гріхом і мукою". Водночас – джерелом спасіння для цієї надмірно гордої, опанованої злобою й лихими пристрастю душі. Болісні спомини про пережите (Микола вважав себе винним у тому, що в сум'ятті почуттів, розгубившись, не врятував хлопця) і сливе постійні – упродовж сорока літ – візії нещасного потопленника уві сні, візії, від яких літній гуцул не міг звільнитися навіть на смертному одрі ("І тепер він показується мені щоночі в сні, і все усміхається до мене жасним сміхом, і не говорить ані слова, і махає сніжно-білою рукою вниз за водою...)" [29, т. 21, с. 386], відвернули Миколу з хибної дороги.

"Бог не хотів тобі дати загинути. То він і тобі вбив такий терен у сумління, що ти мусив почувати його шпигання весь свій вік...Се не був гріх, се була ласка Божа, що являлася тобі як болюче тернове шпигання..." [29, т. 21, с. 390], – розтлумачує Миколі "нерозв'язану жасну загадку" його життя приятель і ровесник Юра, оповідаючи при тім свою давню дитячу пригоду з "терном у нозі" і накладаючи її на історію Миколи. "Така двовимірна інтерпретація символу, побудована за принципом залучення мікросюжету в макросюжет, нагадує за формою євангельські притчі. Відмінність літературної форми полягає у тому, що символ міститься не в центральній сюжетній лінії, а в допоміжній, своєрідній "моралі", характерній і для жанру байки" [18, с. 385; див. також 20, с. 132]. Із цим поглядом дослідників на другу параболу як на символічний ключ для дешифрування езотеризму першої важко не погодитися. До того ж "право" критиків на таку екзегезу узаконив і сам автор, винісши в заголовок новели (як і в назву поетичної версії цього ж сюжету) символіку другої параболи1. Назва ж, як відомо, "полегшує текст і смисл", "книга і є – розгорнена до кінця назва, назва ж – стягнена до обсягу двох-трьох слів книга" [19, с. 7, 3].

Проте, гадаю, тлумачення символу імпліцитно міститься і в першій параболі, у тайнописі ще одного наскрізного образу-символу новели – хлопця з "сніжно-білою рукою".

Отож, спробуймо розшифрувати криптограму цього символу, відшукати його архетипні моделі. Це дасть змогу не тільки поповнити реєстр джерельної бази творчої лабораторії письменника, але й виявити додаткові, приховані смисли образу, інновації І.Франка у процесі трансплантації культурного коду, що віками існував в естетичній свідомості людства, у структуру власного образотворення й сюжетотворення.

Розкодувати тайнопис Франкового "Терну у нозі" допоможе нам звернення до образної системи апокрифічної гностичної апостоліади2 – апокрифічних "діянь" (πράξεις), "мандрів" (περίοδοι), "чудес" (υαųυατα), "мучень" (μαρτύριου, τελείωδίς) – репрезентантів одного з найбагатших і найпопулярніших пластів ранньохристиянського неканонічного епосу3. Зупинимося, зокрема, детальніше над мотивом христофанії у гностичних апостольських легендах, оскільки саме тут початки родоводу Франкового загадкового хлопця.

На відміну від канонічних Євангелій та особливо Діянь апостолів, де об'явлення Воскреслого Христа подія рідкісна4, одне з найбільших таїнств5, у апокрифічній апостоліаді, з її особливою любов'ю до "візіонерського елементу" [див. 32, с. 8], мотив христофанії виступає як провідний. Згідно з постулати гностиків, "людський образ для Христа є тільки тимчасово прийнята форма об'явлення, яку він змінює при потребі і обставинах" [33, с. 264]. Перед апостолами Ісус Христос постає в найрізноманітніших іпостасях: то як корабельник, то як пастух, то як осяйний, незвичайної вроди юнак, але найчастіше як прегарний маленький хлопчик (подекуди вік героя конкретизується – хлопчик років дванадцяти). Власне, саме замилування до образу хлопчика Ісуса німецький теолог Р. Ліпсіус, автор визнаної в апокрифології хрестоматійної праці "Die apokryphen Apostelgeschichten und Apostellegenden. Ein Beitrag zur altchristlichen Litteraturgeschichte" (1883-1890) [див.: 25, с. 3; 29, т. 38, с. 167; 21, с. 21], виокремив як стильову домінанту апокрифічної апостоліади [див.: 32, с. 8, 464, 542, 551, 556, 599, 602; 33, с. 177, 184, 265 та ін.].

Ось лишень декілька прикладів символічно-алегоричного зображення Ісуса Христа у творах християн-гностиків. В образі маленького хлопчика Господь об'являється апостолові Андрієві перед воротами " ё hmu, zu" [25, с. 38] ("h w h   d..."); Ісус-дитина відіграє головну роль у гностичних "Мандрах Петра" ("περιοδοι πετρον")6; "hm r h " [2, с. 173] преподобний отець Агапій (останній приклад Христового об'явлення в іпостасі дитини взято з іншого пласту "таємних книг" – з есхатологічного апокрифа "e @ &..."). Поява хлопчика Ісуса – незалежно від того, як він "виявляє апостолам своє буття" (Р. Ліпсіус) – у візіях, сновидіннях чи наяву – завжди знаменує Божу опіку й турботу про людину. " " допомагає апостолам у найнебезпечніших ситуаціях, звільняє їх від гонителів, провіщає їм прийдешню долю, надихає язичників на виконання волі своїх учнів...

Ісус Христос в образі маленького хлопчика – наріжний камінь символічної структури ще однієї парості апокрифів – легенд про святу літургію [див. детальніше: 31, с. 101-108; 5, с. 331-349; 6, с. 137-146; 28, с. 201-229]. Якщо христофанія апокрифічної апостоліади генетично сягає євангельських сторінок (попри суттєву відмінність теологічної і художньої інтерпретації гностиків від містерії першоджерела), то витоки символічного образу дитини Ісуса цього циклу легенд сягають християнського догмату Євхаристії: "Один із найпрекрасніших і дерзновенно-одважних символів християнського богослужіння, Таїнство Євхаристії, дав початок не менш одважним, образним, фантастичним і різноманітним легендам про євхаристичне чудо" [30, с. 1].

Фабульні колізії легенд про євхаристичне чудо розгортаються навколо такої події: присутній у храмі при Таїнстві Євхаристії язичник (іноді християнин-маловір) бачить не хліб і вино, а живу дитину, яку заколює диякон (" q‚ u hm, w . w  jm qig. hm, ie ") [див.: 15, с. 238]. Тілом і кров'ю цієї дитини причащаються вірні та священнослужителі. Поганин, вражений побаченим (окрім нього, ніхто більше не спостеріг сього дива), приймає хрещення. Власне, ідея навернення чи не найосновніша в легендах про євхаристичне чудо [13, с. 59].

І ще один екскурс на "чуже поле". Цього разу об'єктом нашої уваги стане легенда з єгипетсько-скитського патерика під назвою "Оповідання про каменяра Евлогія". Гадаю, навіть побіжне знайомство з цією легендою дає відповідь на запитання, чому саме її виокремлено з-посеред багатьох інших типологічно споріднених творів (до слова, органічно інтеґрованих у давньоукраїнське письменство) і розглянено в контексті генеології новели "Терен у нозі".

Про що ця давня історія, яку невідомий автор вважав настільки повчальною, що "списав її на пам'ять потомним"? Про сенс земного життя людини, про Божий промисел. А ще про скромність і гординю, альтруїзм і захланність. Саме ці полярні моральні парадигми уособлює Евлогій, герой єгипетського оповідання. До переродження "простого, а так праведного каменяра" [29, т. 21, с. 137] в особистість із негативною ціннісною орієнтацією ("не думав ні про що, як тілько про те, щоб нагарбати більше скарбів" [29, т. 21, с. 142]) несвідомо спричинився божий старець Данило. Колись, глибоко зворушений способом життя Евлогія (за золотий, отриманий за цілий день тяжкої каменярської праці, увечері Евлогій накуповував страви й хліба не тільки для себе, але також "на угощення бідних і подорожніх і навіть на накормлення голодних псів", і так чинив він день у день упродовж багатьох років, "не дбаючи про завтра і вповаючи на Бога, що продержить його в силі і здоров'ю так, як держав досі" [29, т. 21, с. 137]), Данило виблагав у Бога для каменяра великі достатки, аби той "міг простягти свою руку на всіх бідних у краю", і тоді, певен був пустинник, "тисячі і тисячі мільйонів благословитимуть Бога за нього" [29, т. 21, с. 138]. Вірив божий старець і в те, що Евлогій не "стратить своєї праведності від великого багатства", і тому без вагань поручився перед Богом за його чисту, як золото, душу. Проте замість любові каменяр Евлогій "винагороджується" людською ненавистю, а пустинник Данило – тяжкими душевними переживаннями, викликаними появою уві сні дитини і усвідомленням того, що він спричинився до загибелі людської душі: "Майже щоночі я бачив у сні дитину на камені і чув її грізний голос: "Віддай мені Евлогієві душу! Ти запоручився за неї" [29, т. 21, с. 140].

Loading...

 
 

Цікаве