WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Чому на Поліссі мозолю називають жабою - Реферат

Чому на Поліссі мозолю називають жабою - Реферат

у животі, голові) не називають жабою. Можливо, сенс тут у больовихвідчуттях: при стенокардії - відчуття тиску у грудях "жаба давить"; при ангіні та різних запаленнях - відчуття опіку. Тобто маємо співвіднесеність сем 'жаба' - 'тиснути, гнути' та 'жаба' - 'горіти'.
Подібні семантичні перенесення помічено і в інших мовах та мовних групах:
да. tosca 'Rana, Bufo' і двн. zuscan 'палити' ;
лат. rana і arere 'горіти';
да. усе 'Rana' і rot aukan да. eacian лит. аugu
'рости, збільшуватися ' < 'гнути';
нд. Pagge 'Rana', Bufo' і гот. fahan 'хапати' 'Rana', властива кільком мовам (як правило, спорідненим) і від неї весь подальший семантичний розвиток. Тобто, семема 'Rana' є первинною по відношенні до решти: 'хвороба', 'технічний пристрій', 'бур'ян', 'кривизна' тощо.
Щодо псл. *?aba, то тут можливий інший розвиток. У праформах чотирьох мовних сімей, поданих у словнику В.М.Ілліча-Світича
алт. g?b?- / g?b?- 'зігнений, опуклий'
картв. ?ib 'вивихнути';
с. -х. g(w)b-/ k(w)p-' згинатися, випуклість';
i.-e. ghueb- 'згинатися, кривий' [Иллич - Свитыч, 236],
об'єднаних інтерсемою 'нерівність - гнути', як бачимо, наявні елементи g(p), b (k). Такі ж кореневі g,b маємо і в і.-є *gu?bh-, з якого і виводиться псл. *?aba. У матеріалах словника В.М.Ілліча-Світича не фіксуються праформи з кореневими g(p), b(k) із семантикою 'вологість, аморфність'. Можна припустити, що *gebh-, яке дало життя номенам на позначення Rana у слов'янських та ряді діалектів германських мов, - пізнє праіндоєвропейське утворення.
Разом з тим в і.-є. прамові чітко виділяються деривати із семантикою 'згинатися, кривий', які зводяться до *gheub-, що й могло призвести, зважаючи на фономорфологічну близькість *gu?bh- та *gheub-, до омонімії вже на праслов'янському мовному ґрунті (пор. лит. ?abankai 'пастка', ?abas 'хмиз', балт. Gabas 'гак, вішалка' [Лаучюте, 66, 45, 102].
Враховуючи вищенаведений матеріал, можливо, не варто шукати типологічні паралелі і пов'язувати із жабою блр. жабіць 'перегинати' за зразком лат. angina < ango 'душити' [Меркулова, 2-78]. Не просто семантично об'єднати жаба 'Rana' і поліські лінгвеми жабка 'пристрій, на якому підвішується нит' (33), жабка 'держак у сковороді '(34), рос. діал. Жабок 'розпірка у бороні '(65), п. діал. ?aba 'частина деревини, у якій обертається воротний бігун' (92).
Простіше й очевидніше збагнути, що коли граб жабіцца' гнеться', то це і є первинна семантика цього вербатива, яка зводиться до і. -є. *gheub- 'згинатися, кривий'. Звідси не буде позбавленим рації й припущення, що зхпл. жаба 'мозоля' теж таїть архаїчну семантику, адже поява мозолі зумовлена тисненням < 'випуклість, гнути'.
ДОДАТОК
Слов'янські утворення від *?ab-
1. ?aba 'Rana' весь ареал;
2. д-р.жаба 'хвороба ротової порожнини' [СР-Я, У, 68];
3. укр.'жаба 'мозоля' [КСПГ];
4. 'хвороба великої рогатої худоби, в результаті якої присихає шкіра до хребта5 [КСПГ];
5. 'жабка 'юркоподібна дерев'яна паличка, закріплена на шнурках, на яких висить нит або ляда' [Никончук "Матеріали, 252];
6. 'колодка з вирізом' (заглибленням) для каточка [Грінченко, І, 469];
7. 'ковпачок на кінці осі' [Онишкевич, І, 247];
8. 'стрілка на кінському копиті' [Ibidem];
9. 'металевий штир, який вставляють у вісь, щоб не спадало колесо' [Никончук, 68];
10. 'регулятор у плузі, що служить для підняття чи опускання леміша' [Грінченко, П, 469];
11. 'паличка в однойменній грі' [Ibidem];
12. 'ракета' [Ibidem];
13. 'жабник 'жовтець їдкий' [Смик, 334];
14. 'частуха подорожникова' [Смик, 194];
15. 'перстач сріблястий' [Смик, 320];
16. 'жовтець отруйний' [Смик, 335];
17. 'жаблір 'перстач гусячий' [Смик, 328];
18. жаб'яча цибуля 'сусак зонтичний' [Смик, 216];
19. жаб'ячі конопельки 'гадючник в'язолистий' [Смик, 263];
20. жаб'ячі вогірочки 'бобівник трилистий' [Смик, 304];
21. жабин корінь 'дзвоники сибірські' [Смик, 221];
22. жабій 'хвощ польовий' [Смик, 256];
23. жабки 'льонок звичайний' [Смик, 294];
24. жабрей 'шавлія кільчаста' [Смик, 347];
25. жаб яче молоко 'молочай кипарисовидний' [Смик, 260];
26. жабинець 'жовтець їдкий' [Смик, 334];
27. блр. жаба 'нерівне місце на лезі коси' [ММ4970, 48];
28. 'помилка під час ткання, недобій нитки' [ДСБ, 63];
29. 'деталь у плузі для приєднання полиці і ручок' [Шаталава, 54];
30. жабка 'колодочка з дірочкою на верхньому камені жорен' [Шаталава, 54];
31. 'залізна набивна підківка для взуття' [ЖНС, 126];
32. 'металева скобка' [ТС, П, 55];
33. ' пристрій, на якому підвішується нит' [ТС, П, 55];
34. 'держак у сковороді' [ДСБ, 63];
35. жаб'кі 'картопля в лушпайках' [ДСБ, 63];
36. жа'бяк 'вид щупака' [СБГ, ІІ, 128];
37. жабові'кі 'неїстивні гриби' [ТС, ІІ, 55];
38. жа'бурок 'цурка, тріска' [СБГ, ІІ, 129];
39. жабан'кі 'павутиння' [СБГ, ІІ,128];
40. жаб'рына 'ребро' [СБГ, ІІ, 129];
41. 'жабіцца 'вигинатись' [ТС, П,55];
42. 'жабіны 'хаткі 'раковини молюсків' [СБГ, ІІ, 128];
43. 'жабіна 'язвина, ямка, вибоїна' [ТС, 11, 130];
44. рос. Жаба 'рот, паща' [СРНГ, IX, 49];
45. 'круп' [Br?ckner, 660];
46. 'хвороба, вроки' [СРНГ, IX, 49];
47. 'короста нариви на морді у коня' [Br?ckner, 660];
48. 'жабка 'запалення язика та слизової оболонки рота' [СРНГ, IX, 51];
49. 'пухлина на шиї' [Маковский, 78];
50. 'деревина палиця у млинарстві, кінець якої окований залізом' [СВГ, 85];
51. 'ямка в нижньому жорні' [СВГ, 85];
52. 'кістяний наріст на бабках у коня ' [СДГ, І, 147];
53. жабикъ 'дорогоцінний камінь' [СРЯ, V, 68];
54. 'жабрей 'перекотиполе' [СДГ, І, 147];
55. 'чебрець' [СДГ, 1,147];
56. жабтиться 'скупитись' [Маковский, 78];
57. 'жабицца 'морщитись' [Расторгуев, 98];
58. 'жабиться 'корчитись від спеки' [СРНГ, IX, 50];
59. жа'бать 'їсти, жерти' [СРНГ, IX, 49];
60. жа'бище 'невизначена хвороба у замовляннях' [СРНГ, ЇХ, 49];
61. 'жабина 'вибоїна, яма' [СРНГ, IX, 50];
62. 'жаблина 'нерівне місце (впадина чи випуклість) на дошці або дереві'
63. 'жабица 'свинка, хвороба горла' [СРНГ, IX, 50];
64. 'жабородка 'бородавка' [СРНГ, IX, 50];
65. жа'бок 'розпірка на бороні' [СДГ, І, 147];
66. 'жабица 'частина жорен' [СРНГ, ІХ, 50];
67. жабер'цы 'зазубні, нарізи на кінці вудки'' [СРНГ, IX, 50];
68. блг. жаба ''хвороба губ у домашньої худоби від отруєння' [БД 245];
69. "залізний пристрій на осі, який тримає колесо, щоб воно не спадало [БД 245];
70. 'жабам 'брати, хапати' [БД 245];
71. схр. ?aba 'маля сома' [Mihajlovic, 100];
72. чеськ ?abak 'калюжа' [Маковский, 78];
73. ?abnik 'водяний жовтець '[Шамота, 18];
74. п. ?aba 'біль у шлунку' [S, VI, 262];
75. 'струп, шрам від рани' [Іbidem];
76. 'порохнявий сук у деревині' [Іbidem];
77. ?ab? 'взуття з дерев'яною підошвою'
Loading...

 
 

Цікаве