WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ономастичний тезаурус у поетичному ідіолекті Яра Славутича - Реферат

Ономастичний тезаурус у поетичному ідіолекті Яра Славутича - Реферат

Є такі, кого автор уявляє по іншу сторону барикад, незважаючи на їх досягнення в науці й культурі, – це Капиця, Корольов, Воронько, Микола Холодний, Кримов, Донцов, Кравцов, Фальківський – широковідомі і невідомі українському читачеві прізвища осіб, за чиїми наказами робилася радянська історія – Брежнєв, Єжов, Ляшко, Малюта, Скаба, Сталін, Хрущов, Щербицький.

У розділі "Сталінська епоха" широко поданий російський топонімний простір, який вбирає географічні назви суворих північних місць – політичних таборів, де духовно і фізично знищували українців: Агадир, Амур, Байкал, Волга, Кама, Лена, Північ, Потьма, Сибір, Соловки, Урал, Якутія. Топоніми Москва і Суздаль автор використовує як символи Росії в негативному забарвленні, про що свідчать численні відтопонімні ад'єктиви, наприклад, сталінська Москва, московська неволя, московське зло, московське полювання, суздальський ведмідь, суздальські лапті тощо.

Усі згадані тут українські топоніми пов'язані з трагедією повального знищення нації. Наприклад, Бабин Яр – урочище на околиці Києва, де у війну фашистами було розстріляно понад 100 тисяч людей; Катинь, Осташкове, Харків – місця знищення польських офіцерів; Винниця, Лаз, Биківня – масове знищення українців. Це ті печатки на географічній карті, які стали новими символами репресій після сталінської епохи. Одеса для Яра Славутича означає незламність української морської держави на Чорному морі.

Післясталінський період (в історії його названо хрущовською відлигою) трансформувався в тематичну групу "Радянська і пострадянська епоха". Антропонімний список уміщує 81 позицію, топонімний – 58. Імена українських письменників, митців, які продовжили боротьбу за незалежність України або сприяли цьому процесові, складають значну частину антропонімів і входять до поетичного циклу "Живі смолоскипи".

Більшість цих антропонімів подано в портретних характеристиках. Автор пишається представниками українського народу, віддає пошану тим, хто загинув у воєнний і мирний час. Антропоніми несуть позитивну або негативну експресію. У негативному світлі постає прізвище Коротича, що комусь може здатися незрозумілим, у позитиві – Остап Вишня, Осадчий, Стус, Гончар, Сверстюк та інші.

Семантика антропонімів на позначення політичних діячів – Брежнєв, Горбачов, Єльцин, Ленін, Скаба, Сталін, Суслов, Хрущов, Шеварнадзе, Щербицький, розкриває завойовницьку політику в радянську епоху. Автор залучає до характеристики подій, пов'язаних із Україною, імена іноземних політичних діячів: Кларк, Буш, Малруні, Коль. Яр Славутич весь час "тримає" Україну у світовому просторі. Більшість поетичних творів Яра Славутича через ономастичний простір перебуває у світовому контексті.

Географічні назви радянської та пострадянської епохи подаються в характеристиках згаданих героїв. Назви великих міст: Винниця, Дубно, Ірпінь, Львів, Херсон, Січеслав, Чорнобиль; гідроніми: Дін, Дінець, Дніпро, Сян; невеликих міст і населених пунктів України: Берестя, Броди, Жля, Карна, Нагуєвичі, П'ятигір'я, Прящев, Тараща; назви країв: Буковина, Волинь, Донбас, Запоріжжя, Карпати, Поділля, Полісся. Такі топоніми, як Амур,Байкал, Камчатка, Колима, Потьма, Сибір, Тюмень не втрачають тієї ж семантики, що і в "Сталінській епосі", бо політична боротьба українців триває і в пострадянський період.

До політичної трагедії додається ще екологічна: "Гряде Чорнобилю мара тетродна" [Яр Славутич 1 : 609]. У поетичному контексті постають в антонімічному відношенні за семантичними ознаками символи-орієнтири політичної боротьби - Московський Кремль [Там само : 605] і Рухівський майдан [Там само : 600]. Обрамляють політичну карту топоніми Росія, Схід, Україна.

Особливим стилістичним забарвленням виділяється список ВН у тематичній групі "Подорож автора", що охоплює поетичний цикл "Мудрощі мандрів". Він нараховує 31 антропонім і 100 топонімів. Закономірно переважають у списку топоніми як характерні риси подорожі. Автор – один із небагатьох талановитих українців, якому пощастило не тільки в духовному, а й у фізичному плані охопити весь світ.

Подорожуючи п'ятьма материками, письменник перетворювався на філософа, вбираючи мудрість загадкових культур. В антропонімному списку є імена представників різних релігій – Будда, Магомет, Конфуцій. У подорожі поет отримує нові враження від світових історичних подій. Поет виділяє чудесні витвори мистецтва: Буддійські храми, Британський музей, вежі Віндзору, Колізей, Кельнський собор, Лутфаллова мечеть, Оранта Софії, Тадж Магал, храм Лунг Шана. У подорожі переважають культурологічні мотиви.

Часто в контексті поетичного твору перетинається тема світової культури з українською, так, перебуваючи у Ватикані, він стверджується в основах духовності Києва; Спарту порівнює із Запорізькою Січчю; відвідавши Танжир, поет згадує херсонські села та рідний Дніпро.

Слід зазначити, що серед російських топонімів немало таких, які варті уваги з точки зору мистецтва, архітектури або просто споглядання, наприклад, Московський Кремль, Петербург, Байкал, які багатьох поетів надихають на чутливу лірику. Але для Яра Славутича є символами загарбницької політики.

Скрізь: і в Азії, і в Європі, на Сході й на Заході – письменник знаходить відомі всьому світові імена й місця, закарбовані історією тисячоліть. Яр Славутич уводить їх у поетичні твори, щоб донести світову культуру до українського читача.

Численні антропоніми (27 одиниць) і топоніми (64 одиниці), пов'язані з життєвими подіями Яра Славутича в Україні, виокремлюються у тематичну групу "Біографічні епізоди в Україні". Антропоніми за походженням в основному вторинні (оніми, план вираження яких запозичений автором із реального антропонімікону) [Белей 1997]. Більшість антропонімів репрезентують образи: самого поета (Яр, Славутич, Славутич Яр, Жученко Гриць, Гриць, братик Гриць, Григорій, Жученко, Дніпровий син); членів його родини (Жученків раса, сестричка Галя, Кирило Якович Жученко, Жученки); його товаришів (Максим, Павло, Гордій, Людмила), які стали персонажами поеми "Моя доба"; викладачів інституту (Жовтобрюх, Зінчук, Касян), досвід і знання яких він високо цінує.

Топоніми охоплюють біографію Яра Славутича в Україні з дитинства до сьогодні. За ними можна детально вивчати біографію письменника: від хутора Жуки до Херсона, від Запоріжжя до Києва.

Тематична група "Біографічні епізоди за кордоном" охоплює 27 антропонімів і 54 топоніми, які тісно пов'язані з подіями життя й діяльності Яра Славутича в еміграції. Антропоніми тут позначають осіб, що певним чином вплинули на почуття письменника. Наприклад, Вадим Доброліж, Ілля Киріяк, Ярослав Рудницький своєю творчою вдачею мали позитивний вплив на формування свідомості поета. Єлиняк, Пилипівський, Леськів – символи українських трударів, які першими впроваджували в еміграції українську культуру. Бойчук, Чопик – сучасники й колеги автора. Свіньовський і Сканковський – негативні персонажі, які символізують підлабузництво й нечесну працю. Ці антропоніми не широковідомі, тому для пояснення потребують художнього контексту. Слід зауважити, що в них відбивається суб'єктивний погляд, який може і не збігатися з іншими або із загальноприйнятими.

Емігрантський простір, у який потрапив поет, покинувши Україну, відбито в 54 топонімах. Із почуттям поваги й шани автор описує природу Канади, невеликі поселення, крупні міста й обширні території. Кожна назва для автора стає символом певного елемента Канадської України.

У деяких топонімах простежується етимологія, вони утворені від антропонімів (імен або прізвищ): Боян, Василь, Каша, Ланюк, Мазепа, Ярослав. Виділяються назви канадських селищ, що утворені від українських топонімів: Одеса, Дніпро, Галич. Є такі назви, що походять від українських апелятивів: Козак, Мирнам, Лужани, Завалля, Зоря, Собор. Ці назви свідчать про активну діяльність українців в еміграції, де живе і працює Яр Славутич. Він прославляє свою нову Батьківщину і робить усе можливе, щоб Україна була рівноправною державою серед інших країн світу.

Аналіз ономастичного тезаурусу поетичного мовлення Яра Славутича за тематичними рубриками підводить до висновку, що основною базою служить загальномовний онімічний тезаурус, перетворений письменником на художні елементи. Індивідуальне світосприйняття автора фільтрує його і відбирає не лише широковідомі оніми, що виступають у художніх творах як символи, а й інші, такі, що мають полярні понятійні значення (із нестійкою конотацією).

Через системні відношення тематичних рубрик простежується процес формування ономастичного тезаурусу Яра Славутича. Кожна з рубрик має лексико-семантичні особливості. Стійкість конотації онімів прямозалежна від історичного періоду, оспіваного поетом, – чим давніший період, тим більш стійка конотація ВН і рельєфніше проступає їх етнокультурна маркованість. У поезії Яра Славутича вона має виразно національний характер.

Література

  1. Белей Л.О. Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII-XX ст. Дис. ... д.ф.н. Ужгород, 1997.

  2. Гетман И.М. Тезаурус как инструмент современного языкознания (на материале русистики). Дис. ... д.ф.н. К., 1991.

  3. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М., 1976.

  4. Слово о полку Ігоревім. К., 1989.

  5. Шрейдер Ю.А. Тезаурусы в информатике и теоретической семантике. „Науч.-технич. информация. Сер. 2" 1971. № 3.

  6. Яр Славутич. Місцями запорозькими. Львів, 1991.

  7. Яр Славутич. Твори: у 2-х т. К.: Дніпро, 1994.

Loading...

 
 

Цікаве