WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів - Реферат

Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів - Реферат

Значення дієслівних складників у наведених зворотах служать кваліфікаторами зорового сприйняття й є результатом метафоричної переінтерпретації дієслів переважно концепту ЛЮДИНА. Якщо супровідниками зворотів є дієслова на позначення предикатних позицій дивитися, поглядати, оглядати, глянути, стежити, слідкувати, то знаками якості зорового сприйняття служать метафоричні прикметники, запозичені зі сфер біоморфного та предметного кодів: вовчим оком – "жадібно, хтиво і т. ін." [ФСУМ: 586]; неситим оком – "заздрісно, жадібно, невдоволено і т. ін." [ФСУМ: 587]; свіжим оком – "не так, як раніше, як інші; по-новому" [ФСУМ: 587]; гостре око – "хто-небудь добре бачить; спостережливий, кмітливий" [ФСУМ: 583] тощо.

Метафорична переінтерпретація дієслів дає змогу порівняти погляд людини з вогнем, щоб відтворити інтегральну семантику почуттів, емоційних станів у змішано мотивованих фразеологізмах: очі загорілися; очі горять вогнем (у 2 знач.); очі заіскрилися – "1. Чий-небудь погляд, вигляд раптово став виражати якесь почуття (радість, схвильованість, збудження і т. ін.)" [ФСУМ: 598]; очі запалали – "чий-небудь погляд виражає якесь почуття (гнів, обурення, рішучість і т. ін.)" [ФСУМ: 599]; очі метають іскри (блискавиці) – "хтось дивиться гнівно, люто, сердито і т. ін." [ФСУМ: 599]; очі розгорілися – "чий-небудь погляд, вигляд виражає якесь почуття (задоволення, захоплення, гнів і т. ін." [ФСУМ: 600]; очі пропікають – "хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо" [ФСУМ: 600]; очі так і світяться – "хто-небудь веселий, радісний, збуджений" [ФСУМ: 600]. У таких випадках очевидною є кореляція пропозиційного ядра фрейму з модусним компонентом, почуттями й відчуттями людини, що зумовлює поповнення асоціативно-термінального фрагмента знань про позначене.

Предикатну позицію у фреймах сенсорної, інтелектуальної діяльності людини, її руху представляють за суміжністю й інші партоніми-соматизми: вуха в'януть – "кому-небудь неприємно, гидко слухати що-небудь" [ФСУМ: 162]; розвішувати вуха – "1. З сл. слухати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням; 3. Заслухавшись, захопившись чиєюсь розмовою, забувати про все інше" [ФСУМ: 744]; ворушити мозком – "добре думати, міркувати" [ФСУМ: 146]; в'їстися в мозок – "дуже добре запам'ятатися" [ФСУМ: 135]; мозолити свій язик – "говорити багато чого-небудь несуттєвого" [ФСУМ: 502]; вивезти язиком як на лопаті – "сказати що-небудь недоречно, недоладно" [ФСУМ: 81]; розв'язати вуста (губу) – "почати говорити" [ФСУМ: 746]; накивати п'ятами (в 1 знач.) – "утечею врятуватися від небезпеки, очевидної смерті" [ФСУМ: 96]; відбивати ногу – "йти, чітко і твердо ступаючи" [ФСУМ: 114]; міряти ногами – "ходити пішки по чомусь" [ФСУМ: 494] і под.

У змішано мотивованих фраземах позиція предиката може бути представлена й оказіональними експресивними віддієслівними іменниками обмеженої валентності, дієслова ж служать лише граматикалізованою формою буття, часу, модальності: справляти посиденьки (рідко сидні) – "нічого не робити, бути нічим не зайнятим" [ФСУМ: 853]; давати хропака – "міцно, з хропінням спати" [ФСУМ: 213]; взяти втямки – "усвідомити, збагнути що-небудь" [ФСУМ: 77]; годувати жданиками – "неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного" [ФСУМ: 180]; дати драла (драпака) – "утекти" [ФСУМ: 221]; махнути на вдиранці – "швидко залишити якесь місце; втекти" [ФСУМ: 480]; строїти смішки (підсмішки, хахи) – "глузувати, насміхатися, жартувати не в пору" [ФСУМ: 868]; давати штовханів – "боляче штовхати кого-небудь, бити короткими різкими ударами" [ФСУМ: 212]; дати нурка – "1. Упірнути " [ФСУМ: 222]; дати щипки – "боляче ущипнути кого-небудь" [ФСУМ: 223]; реви насіли – "хто-небудь голосно заплакав" [ФСУМ: 734] тощо.

Віддієслівні іменники як предикатні знаки у фраземах можуть бути й стилістично нейтральними. У таких випадках функцію експресивності разом із позначенням способу дії беруть на себе дієслівні супровідники метафоричної семантики: вмерти зо сміху – "дуже сміятися" [ФСУМ: 139]; волочити життя – "жити безрадісно, нецікаво, у горі та нестатках" [ФСУМ: 145]; сипати жартами – "часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін." [ФСУМ: 806]; заливатися реготом – "дуже, без упину сміятися, реготати" [ФСУМ: 310] тощо.

Позиція предиката диктуму отримує й дієслівне позначення, в таких випадках його синтаксичні кореляти, здебільшого іменники, мають метафоричне значення і на підставі модусу формують конотативний потенціал зворотів і додатковий денотативний зміст образу / способу дії: дивитися зашморгом – "1. Косити очима; 2. Виражати поглядом велике незадоволення ким-, чим-небудь, мати сердитий вигляд" [ФСУМ: 236]; дивитися козирем – "мати хвацький, молодецький або гордовитий вигляд" [ФСУМ: 236]; дивитися вовком – "виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь" [ФСУМ: 236] тощо.

Декодування змішано мотивованих фразеологізмів нерідко ґрунтується на диктумній семантиці об'єкта пропозиції, що за суміжністю вказує на імплікований предикат і визначає тип процесуального значення звороту: держати слово – "2. Виступати, промовляти перед ким-небудь" [ФСУМ: 228–229]; кидати слова на вітер – "даремно, марно говорити що-небудь" [ФСУМ: 371]; вибивати гопака – "завзято танцювати" [ФСУМ: 79]; вилити сльози – "гірко плакати" [ФСУМ: 93]; не виходити з горілки – "бути постійно п'яним" [ФСУМ: 112]; влетіти в копійку – "дорого коштувати, обійтися кому-небудь" [ФСУМ: 137] і под. Предикат може бути представлений фабрикативом в образно мотивованих евфемістичних фраземах: молитися скляному богу – "випивати, пиячити" [ФСУМ: 502].

Отже, аналіз когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів виявляє значні мовні ресурси образно-метафоричного представлення події, яке є чинником невідповідності синтаксичних позицій поверхневих структур до їх глибинних корелятів. Дослідження цього співвідношення при частково метафоричній репрезентації інформації може стати підґрунтям для нового вектора семантичного синтаксису – когнітивно-метафоричного.

Література

  1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987.135 с.

  2. Арутюнова Н.Д. Пропозиция, факт, событие (опыт концептуального анализа) // Изв. АН СССР. Серия языка и литературы. 1987. Т. 46. № 6. С. 529-546..

  3. Гуйванюк Н.В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць.Чернівці: Рута, 1999.336 с.

  4. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 71-92.

  5. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика.М.: Эдиториал УРСС, 2000.342 с.

  6. Попова З.Д. Структурная схема простого предложения и позиционная схема высказывания как разные уровни синтаксического анализа // Словарь. Грамматика. Текст.М.: Изд-во ИРЯ РАН, 1996.С. 255-268.

  7. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология.К.: Фитосоциоцентр, 2000.248 с.

  8. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти).К. Черкаси: Брама, 2004.276 с.

  9. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты.М.: Наука, 1996. 285 с.

  10. Тулина Т.А. Предикатные актанты как компоненты семантической структуры предложения и текста // Словарь. Грамматика. Текст.М.: Изд-во ИРЯ РАН, 1996.С. 432-441.

  11. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. Харків: Основа, 1990. 167 с.

Loading...

 
 

Цікаве