WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Чи люблять Українці говорити компліменти? - Реферат

Чи люблять Українці говорити компліменти? - Реферат

ЧИ ЛЮБЛЯТЬ УКРАЇНЦІ ГОВОРИТИ КОМПЛІМЕНТИ?
Слово "комплімент" українська мова запозичила із французької (у французькій мові воно буквально означає вітання). Первинне значення "вітання" (хоч і своє - рідне!) комплімент частково зберіг і в нашій мові: комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад: "Які ви чудові сьогодні!", "Ви чарівні сьогодні, як завжди!".
Однак компліменти ("приємні, люб'язні слова, похвала, лестощі") можуть звучати і після слів вітань або під час розмови.
Своєрідність компліменту як елемента мовного етикету полягає в тому, що його кажуть здебільшого жінкам чоловіки (хоч цілком можливою є ситуація, за якої послуговуються компліментами будь-які мовці, незалежно від статі і віку). Механізм "компліментарності" становлять кілька елементів: навіювання того, що приємне людині; перебільшення її достоїнств; позитивні емоції адресата.
Існують своєрідні правила вживання компліментів, їх варто дотри-муватися, аби уникнути можливих непорозумінь.
По-перше, не кажіть людині того, що їй неприємне або зовсім не властиве. Скажімо, хворому навряд чи доречно сказати: "У вас сьогодні прекрасний вигляд", щоправда, це значно доречніше, аніж "свята правда і одкровення" на зразок: "Боже, що з тобою, ти так змарніла (на тобі кро-винки нема), ти вся зчорніла" і т. ін. Перш ніж сказати невродливій жінці "У вас такі гарні очі!", варто сім раз подумати, чи ви не додасте таким компліментом їй сумнівів і затаєної печалі. А можливо, взагалі краще помовчати?
По-друге, комплімент не повинен бути багатозначним: це небезпека його двоякого тлумачення, а головне - сприйняття. Почувши від коханого на свою адресу захоплене "Ти - наче весна", адресатка по-різному може сприйняти навіть такі зворушливі слова: весна ж бо такою різною буває і не завжди чарівною та приємною.
По-третє, бажано уникати незрозумілих слів (іншомовних, діалектних), якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник (або співрозмовниця) чи ні.
А ще комплімент має відповідати ситуації спілкування. Уявімо собі: дружина, втомлена, повертається з роботи, а чоловік їй каже: "У тебе такий гарний вигляд". Недоречність подібних слів очевидна.
І, насамкінець, комплімент повинен бути щирим. Зрозуміло, що комплімент - це завжди перебільшення, але в усьому потрібна розумна міра. Штучно й неприродно звучатимуть слова, сказані, наприклад, поганому акторові: "Ви неперевершений!" Фальш ніколи не була окрасою спілкування і компліментарності.
Водночас не варто скупитися на добре слово. Сказати людині приємне - це значить вселити їй віру в себе, у власні сили. Вибираючи між більше чи менше, не вагаючись, надаймо перевагу більшому: краще сказати людині слова з певним авансом, ніж забути їх і взагалі промовчати.
Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент: навіть найкращий комплімент, повторений одній і тій же особі вдесяте кілька днів поспіль, втрачає свою принадність. Вдалий комплімент завжди спонукає до зворотної люб'язності: "У вас чудовий смак" - "Ваша наука".
Стиль компліменту залежить від статі, соціального становища адресата, від характеру взаємин із ним, від ситуації спілкування і попереднього змісту розмови.
Вміння радіти чужим успіхам - мірило шляхетності. Якщо ви представляєте гостям свого знайомого, чудового знавця багатьох мов, чому б не сказати: "Андрій Пап, неперевершений знавець мов". Звичай говорити людині хороше про неї виник і прижився не випадково: він допомагає людям спілкуватися, жити разом, разом працювати. Коли людину підтримати, похвалити, підкреслити щось хороше в ній, вона почуває себе впевненіше, намагається дорівнювати уявленню, яке про неї склалося. Особливо це потрібно молодій людині, яка не завжди буває впевненою в собі, потребує підтвердження своїх позитивних рис і починань.
Ось тому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної гідності, відчуття певної "собівартості", аби згодом не склався комплекс меншовартості чи неповноцінності. Недарма ж українці кажуть: "Якщо казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона захрюкає". І навпаки, чуючи розумну дозу похвали змалечку ("Ти - молодець!", "Ти - розумниця!", "Ти - моя надія і втіха!"), дитина вивищується не лише тілом, а й духом, виростає особистістю.
Не менш вагомими стануть для неї слова схвалення (якщо для цього, звичайно, є підстави) із вуст учителів, а згодом - колег по роботі.
Втішаючи, співчуваючи чи схвалюючи когось, варто уникати за-йменника "я", надаючи перевагу "ти" або "ви":
- Ви прекрасний майстер! Ви рідкісний фахівець! З тобою так цікаво розмовляти! Ти сьогодні чудово виступив! Приємно бачити, як ви посвітлішали, відпочили...
106
Таким чином ви підкреслюєте власну увагу й прихильність до спів-розмовника. Однак займенник "я" цілком можливий у структурі комплі-менту, побудованого на зіставленні, що посилює міру "таланту" адресата, як-от: "Ти - унікальна й неперевершена господиня, а я, на жаль, не можу цим похвалитися", "У тебе - золоті руки, а мої ні до чого путнього не придатні" (жінка - жінці). До речі, такий своєрідний "антикомплі-мент" спонукає до обміну компліментами. Щоправда, вважають, що жінки (і не лише українські) надто рідко "сиплють компліменти" своїм знайомим, подругам, а тим паче суперницям.
За що хвалять найчастіше? За вчинки, за характер, за зовнішній ви-гляд, одяг, зачіску (наприклад: "У тебе ангельський характер", "У вас ви-тончений смак", "У тебе бездоганний вигляд", "У тебе така елегантна сукня", "Тобі так пасує нова зачіска"). Можна похвалити когось із вашої родини чи знайомих, сказати добре слово про дітей (наприклад: "У вас хата - райський куточок", "Галина твоя подруга? Чудова дівчина!", "А ваш Василько - восьме чудо світу: дивовижно мудра дитина").
Не ввічливо кидати компліменти малознайомим або незнайомим людям. Краще зачекати, зазнайомившись ближче, чи навіть заприязнитися з ними.
Відповідь на комплімент має бути співзвучною змістові. Скористатися можна однією із таких:
- Спасибі! Дякую за комплімент! Це вам тільки так здається (на перебільшену похвалу). О, ні, це не про мене! Спасибі, але ви явно пере-більшуєте! Дякую, але я цього не заслуговую! Я радий це чути. Мені приємно це почути від вас. Я це саме можу сказати про вас.
Безсумнівним розмаїттям і можливістю вияву індивідуальності ви-різняються компліменти закоханих, що моделюються на зразок загально-відомих: "Ти - найкраща у світі", "Кращої за тебе
Loading...

 
 

Цікаве