WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структура словотвірних парадигм дієслів із семантикою “Ділити на частини, відокремлювати частину від цілого” - Реферат

Структура словотвірних парадигм дієслів із семантикою “Ділити на частини, відокремлювати частину від цілого” - Реферат

Особливістю дієслів як твірної бази словотвірної системи є їхня регулярна синтаксична перекатегоризація в іменники. Трансформаційні субстантиви зафіксовані практично від усіх дієслів: биття, ділення, довбання, дрібнення, дробіння, жаття, колення, колупання, косіння і т.д.

Ад'єктивний блок. Субстанційну валентність аналізована група твірних об'єктивує в семантичних позиціях "ознака за дією об'єкта, який призначений для її виконання" та "ознака об'єкта за дією, яка спрямована на нього". Ад'єктиви, що характеризують здатність предмета виконувати деструктивну дію, його призначення для виконання розподілу об'єкта, відокремлення частини від цілого, можливі від усіх базових одиниць, а у структурі СП зафіксовані лексеми довбальний, дробильний, жатний, пиляльний, ріжучий, різальний, сікучий, скіпальний, стригальний, чистильний.

Девербативні прикметники, які позначають одержаний внаслідок деструктивної дії предмет, потенційно від усіх можливих дієслів і репрезентовані словами довбаний, кришений, ламаний, пиляний, різаний, рубаний, січений, тесаний, товчений, трощений, шаткований, шматований.

Вербальна зона. Характерною рисою дієслів із семою руйнування є продуктивне мотивування вербативів. Передумовою активної внутрішньодієслівної деривації є широкий синтагматичний контекст базових лексем, детермінований здатністю деструктивної дії поширюватися у просторі, відбувається із різною інтенсивністю, розгортатися в конкретному часі. Поліактантна структура твірного дієслова – з одного боку, різноманітність дериваційних префіксальних морфем – з іншого, забезпечують семантично можливі модифікації руйнівного впливу на об'єкт: результативні, локативно-об'єктні, квантитативні, темпоральні.

Дієслова із семою "ділити на частини, відокремлювати частину від цілого" найбільший словотворчий потенціал виявили в продукуванні похідних із СЗ "виконати дію, довести до результату". Деривати на позначення наслідку деструктивного впливу на об'єкт зафіксовані від усіх твірних, окрім карбувати та полосувати, однак потенційно можливі й від них: побатувати, розбатувати; побити, розбити; звалити, повалити; переділити, розділити; вдовбати; здрібнити, подрібнити, роздрібнити; подробити, роздробити; вижати, зжати, пожати; розколоти; відколупати, уколупати; викосити, скосити; покраяти, розкраяти, скраяти; розкришити, скришити; покроїти, розкроїти, скроїти; зламати, поламати, розламати; полокшити; зломити, поломити, розломити; полупати, розлупити; вимежувати; обмежувати, розмежувати; розпанахати; розпаювати; розпиляти; перепороти, попороти, розпороти; порізати, розрізати; порубати, розрубати; висікти, зсікти, посікти, розсікти; вискіпати, поскіпати; вистригти, зстригти, обстригти, постригти, розстригти; розтесати, стесати; витовкти, розтовкти, стовкти; потрощити, розтрощити, строщити; витяти; потяти, розтяти; обчикрижити, підчикрижити, почикрижити, зчистити, обчистити, почистити; почленувати, розчленувати; пошарувати, розшарувати; пошаткувати; пошматувати, розшматувати. Така висока продуктивність зумовлена насамперед смисловим наповненням базових лексем. Семантико-поняттєва структура аналізованої групи дієслів характеризується тим, що значення результативності є іманентною ознакою дії, яку вони позначають. Деривати тільки конкретизують, уточнюють зміст вихідних одиниць, семантичний зсув між твірними і похідними мінімальний; похідні найчастіше об'єктивують додаткові відтінки інтенсивності, розподільності, завершеності, про що свідчить формальна різноманітність дериватів на рівні одного твірного.

Локативно-об'єктні модифікації деструктивної дії репрезентують похідні із СЗ "відокремлювати частину від об'єкта", які продукують або потенційно здатні утворювати лексеми із домінантним значенням "поділ предмета на частини": відбатувати; вибити, відбити, збити; відвалити; виділити, відділити, уділити; відколоти, сколоти; викраяти, відкраяти, украяти; відкроїти; виламати, відламати, зламати; виломити, відломити, зломити, уломити; відлупати, улупити; відмежувати; відпиляти, спиляти; випороти, відпороти, спороти; врізати, вирізати, відрізати, зрізати, обрізати; вирубати, відрубати, зрубати, обрубати; відсікти, обсікти, усікти; відстригти, підстригти; відтесати, стесати; відтяти, притяти, стяти, утнути; відчикрижити; відшарувати; відшматувати. Щодо інших лексем, то для них існують обмеження на заміщення локативних актантів. Так, домінантним значенням твірних довбати,жати,колупати,косити,чистити, членувати є саме відокремлення частини від цілого, отже, не існує потреби дублювати семантику вихідних одиниць. Неможливість породження дериватів із СЗ "відокремлювати частину від об'єкта" твірними дробити,товкти,трощити, шаткувати зумовлена тим, що результатом позначуваної ними дії є дуже маленька частинка предмета.

Векторну (локативно-обєктну) валентність реалізують також похідні із СЗ "виконувати дію трохи, додатково, спрямовуючи на невелику частину об'єкта, довкола нього", що становить розщеплення семантичної позиції "відокремлення частини від цілого": надбити, оббити; наддовбати, піддовбати; обжати, піджати; надколоти; обколупати, надкосити, обкосити, підкосити; обкраяти, підкраяти; підкроїти; надламати, обламати, підламати; надломити, обломити, підломити; облупати; надпиляти, обпиляти, підпиляти; надпороти, підпороти; надрізати, підрізати і под.

Квантитативні модифікації деструктивної дії об'єктивують деривати із СЗ "кількісна зміна чого-небудь у результаті дії", "дистрибутивна видозміна дії", "виконувати дію повторно, заново або по-іншому". Деривати, що позначають кількісне перетворення об'єкта в результаті спрямованого на нього руйнівного впливу, породжують або потенційно здатні утворювати усі твірні лексеми: набатувати, набити, надовбати, надрібнити, надробити, нажати, наколоти, наколупати, накосити, наламати, напиляти і т.д. Аналогічну дериваційну активність виявляють аналізовані дієслова у мотивуванні похідних із розподільною семантикою: перебатувати, перебити, вивалити, перевалити, пережати, вижати, переколоти, перекосити, перекраяти, переламати, порізати, посікти і т.д. Дериватів із СЗ "виконувати дію повторно, заново або по-іншому" у вербальному блоці зафіксовано небагато (переділити, перекраяти, перекроїти, перемежувати, перестригти, перетесати, перешарувати), що зумовлено семантико-валентними характеристиками вихідних лексем.

Темпоральні модифікації деструктивних дієслів актуалізуються у семантичних позиціях "початок дії" (задовбати, зажати, закосити, запиляти, зарубати, застригти), "тривалість дії якийсь час" (подовбати, продовбати, прожати, проколупати, покосити, попиляти, простригти, протесати, потесати), "закінчення дії" (добити, додовбати, дожати, доколоти, доколупати, докосити, докроїти, доламати, допиляти, дорізати, дорубати, достригти, дотесати, дочистити). Як бачимо, вербативи аналізованої групи малопродуктивні у реалізації темпоральної валентності. Очевидно, зумовлено це тим, що більшість лексем аналізованої групи позначають короткотривалий, тимчасовий процес, тому нема потреби конкретизувати перебіг дії у часі.

Таким чином, СП дієслів із семантикою "ділити на частини, відокремлювати частину від цілого" характеризуються тризонною структурою (субстантивна, ад'єктивна, вербальна). Найбільшу дериваційну активність твірні лексеми виявили у продукуванні дієслів, меншу – в утворенні іменників та прикметників. Аналіз показав, що реалізація словотворчого потенціалу базових одиниць корелює з їх семантикою, валентними характеристиками та потребами соціуму в найменуванні об'єктів навколишньої дійсності.

Література

  1. Винокур Г.О. Избранные труды по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. 491 с.

  2. Ґрещук В.В. Основоцентрична дериватологія: історія, стан, перспективи // Актуальні проблеми українського словотвору / За редакцією Ґрещук В.В. Івано-Франківськ: Плай, 2002. С.66-77.

  3. Ґрещук В.В. Українськи відприкметниковий словотвір Івано-Франківськ: Плай, 1995. 208 с.

  4. Джочка І.Ф. Дериваційний потенціал дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта: Автореф. дис... канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2003. 20 с.

  5. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М.: Просвещение, 1973. 304 с.

  6. Земская Е.А. Структура именных и глагольных словообразовательных парадигм в русском языке // Актуальные проблемы русского словообразования: Сборник нучных статей. Ташкент: Укитувчи, 1982. С.14-17.

  7. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.

  8. Микитин О.Д. Структурно-семантична типологія словотвірних парадигм іменників у сучасній українській мові: Дис...канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 1998.180 с.

  9. Морозова Т.С. Структура словообразовательных парадигм и ступенчатый характер русского словообразования // Проблемы структурной лингвистики 1978. М.: Наука, 1981. С. 162-174.

  10. Морозова Т.С. Структура словообразовательных парадигм русского глагола: Автор. дисс... канд. филол. наук. М., 1980. 20 с.

1 У межах лексико-семантичної групи "ділити на частини, відокремлювати частину від цілого" ми не розглядаємо лексеми, які позначають механічне пошкодження об'єкта природними органами суб'єкта (гризти, дзьобати, кусати, рвати, скубати і под.), оскільки зараховуємо їх до ЛСГ "природні деструктивні дієслова".

2 Надалі ми не будемо диференціювати поняття актант та сирконстант і дериваційний потенціал дієслів досліджуватимемо з урахуванням їх актантної структури, яку формують як предметні лексеми, так і прислівники.

Loading...

 
 

Цікаве