WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Сучасний український термін - Реферат

Сучасний український термін - Реферат

Загалом питання можна поставити ширше: які прикметники-інтернаціоналізми із суфіксами -аль-. -ар-, -ик- варто позичати із західноєвропейських мов, а які можна творити безпосередньо від іменників, усуваючи названі суфікси?

Останніми роками відновлено деякі прикметники, утворені від термінів-інтернаціоналізмів з допомогою українського суфікса -ов-:процесовий, тритомовий. Однак такий засуджений в 30-ті роки національний замінник іншомовних суфіксів реабілітовано не до кінця: давно відомі утвори від інтернаціоналізмів атомовий, спортовий, призмовий та іншіприкметники такого типу і до сьогодні старанно замінюють ближчими до російської атомний, спортивний, призматичний тощо.

Ще один цікавий спосіб уникати міжнародного суфікса – це додавати український дієслівний суфікс -ува- безпосередньо до кореня, усуваючи міжнародний терміноелемент – суфікс -из-/-із-:каналувати (а не каналізувати), стандартувати (а не стандартизувати) , кондиціювати ( а не кондиціонувати).

У підсумку виходить, що зроблено тільки деякі кроки на шляху до повернення питомих українських рис зовнішній формі інтернаціоналізмів. Але майже непорушним залишається основне русифікаційне правило: в українській мові загалом, і в термінології зокрема, не повинні існувати інтернаціоналізми, яких немає в мові російській. Тільки в окремих лексикографічних працях можна виявити деякі спроби переорієнтовуватись на міжнародну термінологію, розповсюджену в англійській мові. Врешті-решт, явним перестрахувальним інтернаціоналістським пуризмом стало усунення питомих українських назв хімічних елементів (кисень водень та ін.) і заміна їх міжнародними (оксиген, гідроген та ін.) у державному стандарті, чого не зробили хіміки жодної європейської держави.

3. Росіянізми. Англіцизми

Обидва типи термінів активно проникають до нової української літературної мови в ХХ столітті – росіянізми починаючи з тридцятих років, англіцизми – після другої світової війни. Їх роль і місце в різноманітних терміносистемах активно почали обговорювати щойно зі здобуттям незалежності.

Дискусії на термінологічних конференціях кінця ХХ – початку ХХІ століття дають змогу зробити висновок, що певна частина українських дослідників у своїй науковій галузі під росіянізмами розуміє слова, що містять не притаманні сучасній українській літературній мові корені або афікси (суфікси чи префікси), хоч такі лексеми можуть бути широко розповсюджені в будь-якій терміносистемі. Якщо українські терміни скальковано за російськими взірцями, але їх морфемний склад не суперечить будові українського слова, такі похідники носії української наукової мови цілковито сприймають і здебільш не обговорюють.

Українська технічна інтелігенція активно відкидає утворені від дієслів назви опредметнених дій з суфіксом -к(а): ковка, рубка, поліровка, штамповка. Такі росіянізми переважно замінюють іменниками на -ння (кування, рубання, полірування, штампування), хоч інколи використовують і похідники іншого структурного типу, зокрема безсуфіксні іменники: возгонка узгін, гонки – перегони.

Фахівці окремих галузей прагнуть замінити корені ряду російськомовних позичок. Цікава доля кореня плав, який хоч притаманний і українській, і російській мовам, але його словотворчі потенції в обох відрізняються. У науково-технічних текстах продовжують широко вживати похідники від дієслів з коренем плав, що можуть означати перехід з одного агрегатного стану в інший (плавитися) або технологічну операцію, спрямовану на таку зміну (плавити). Окремі дослідники вказують на неукраїнськість такого терміновжитку, бо в нашій мові віск, сало чи інша тверда речовина не плавиться, а топиться. Плавити (тобто сплавляти) можна дерево по річці. Тому природними українськими відповідниками росіянізмів з названим коренем є похідники з коренем топ: топити, стоп, розтоп (а не плавити,сплав, розплав).

Автори новочасних російсько-українських термінних словників досягли успіхів у виявленні та перекладі термінів, семантичний обсяг яких в обох мовах не збігається. Наприклад, детально описано українські відповідники російського заключение: це і укладання(договору) і підписання (пакту) і ув'язнення, і взяття(в дужки), тобто спостерігаємо розходження в перекладі залежно від терміносистеми. Однак ще й досі нема згоди щодо перекладу окремих багатозначних російських лексем.

Чималу кількість російських лексем, що вийшли поза межі терміносистем і стали загальновживаними словами, українські вчені в межах спеціальної лексики вже не сприймають як росіянізми, хоч для деяких з цих слів в українській мові ще з тридцятих років ХХ століття існують рівноцінні національні або позичені з інших мов відповідники. Для прикладу словотворчо безплідний насос із відсутнім в сучасній українській мові коренем сос не вдається замінити романізмом помпа, від якого легко творити систему назв споріднених понять: помпувати, напомпувати, помпування та ін.

Отже, системне вивчення росіянізмів у різних терміносистемах необхідне не тільки, щоб з'ясувати роль і місце таких слів, а й щоб упорядкувати окремі фрагменти лексичної системи сучасної української літературної мови. Поширеність терміна через значну зросійщеність ряду терміносистем не може бути єдиним критерієм нормувальних процесів у термінології. На перше місце висувається системотворчий чинник: найбільш придатним для називання спеціального поняття може виявитися не росіянізм чи скалькований термін, а позичена із загальнолітературної мови або спеціально утворена з українських морфем лексема, що здатна творити похідники, забезпечуючи мовне вираження системних понятійних зв'язків.

Англіцизми, себто слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями, широким потоком ринули в українську мову наприкінці ХХ століття у зв'язку з розпадом Радянського Союзу і перетворенням світу з двополюсного на однополюсний. У науковій сфері вони найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук, менше – природничих. За рахунок англіцизмів значно поповнився склад науково-технічних і спортивних термінів. Такі лексеми все більше стають конкурентами росіянізмів як основного джерела поповнення української лексики, в тому числі й наукової, чужомовними словами.

Англіцизм, як і будь-яке інше позичене слово, доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. Масово проникаючи в нашу мову, коли в ній для позначення багатьох наукових понять існують питомі або позичені терміни, англіцизми витісняють їх без належного опору з боку українських учених. Крім зросійщення, в українського наукового мовного довкілля виникає нова загроза, яку В.Радчук з гіркотою назвав укрлиш, тобто українська інглиш, український варіант англійської мови.

У літературознавстві запанувала нарація і похідні слова (наратор, наративний), хоч до цього цілковито обходилися термінами оповідь,оповідний, оповідач. Мовознавці широко застосовують концепт, бо термін поняття їх уже не влаштовує. Економісти не можуть обійтися без назв учасників ринкових відносин (брокерів, менеджерів, дистриб'юторів), які в наукових текстах можна замінити відповідно українськими синонімами (посередник, управлінець, розподілювач відповідно). У політології розповсюджені англомовні назви виборців і похідних від англомовного відповідника українського слова вибори (електорат, електоральні настрої і навіть електор).

Представники наймолодшого і середнього покоління українських учених залюбки вводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів: креативний замість творчий; латентнийприхований, неявний; варіабельний – змінний; інтеракція – взаємодія тощо. Почасти це данина моді і сподівання на приховування думки без достатньої глибини проникання в суть аналізованої проблеми, почасти це своєрідний науковий жаргон, засіб упізнавання своїх, а нерідко ще й невміння перекласти українською англомовні слова чи словосполуки.

Упорядники української науково-технічної термінології ще не виробили концепції, як позичати найменування найновіших технічних засобів, пов'язаних з комп'ютерними технологіями. Тим часом англомовні терміни макрос, опція, принтер, сайт, сервер, сервіс, файл, утиліта та багато інших, значну частину яких можна без втрат перекласти українською, щодня проникають у свідомість усе масовішого користувача комп'ютерної техніки.

Берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів і засобів уникати російськомовних термінів. Великомасштабні глобалізаційні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову англійську, яка не тільки збагачує словник українського науковця, але й витісняє з нього питомі слова і вирази. Так формується почуття меншовартості рідної мови, її неспроможності обслуговувати найвищі прояви людського духу, до яких, безсумнівно, належить і наукова сфера. Страх українського вченого перед українською мовою породжується не тільки боязню не дотримувати норм, а й невмінням або й небажанням засвоювати її засоби, щоб перекодовувати новітні наукові інформаційні потоки, що пливуть до нас не в рідномовній одежі. Мислення мовними кліше, відсутність опірності чужомовним словам і брак зусиль у пошуку відповідних українських мовних засобів вираження наукової думки знижує науковий потенціал українського ученого, робить його піддатливим до наукових схем та ідей, нав'язаних іззовні.

Loading...

 
 

Цікаве