WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Способи текстової організації: парцеляція, приєднування, сегментація - Реферат

Способи текстової організації: парцеляція, приєднування, сегментація - Реферат

Присудок простого речення частіше парцелюється, аніж постає приєднувальним, оскільки його предикативність налаштовує на важливість означеної ним дії, а не постінформаційність: Якщо поставити проти дірки кімлю – наші шиншили не гасатимуть по шкільному двору й ніде не розбіжаться! Тіпатимуться в сітці, наче карасі(О.Пархоменко. Летючий Федь).

Вичленовувані в окремий фрагмент висловлювання другорядні члени речення виступатимуть у функції парцелятів і приєднувальних конструкцій залежно від особливостей їх зв'язку й смислової співвіднесеності з базовою частиною. Обов'язкові компоненти структурно-семантичного мінімуму речення, валентнозумовлені предикатом обставини та додатки, вичленувані в окремі синтагми, виконують функцію парцелятів: Не з китайських казок і не з пагод Тібету – він знявся десь з громохкого центру країни "чудес", вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами... Над безмежжям Уралу... Через хащі Сибіру... Через грізний понурий Байкал... Через дикі кряжі Забайкалля (І.Багряний. Тигролови). Не дивлячись на здавалося б додаткову інформативність вичленуваних конструкцій, наведені парцеляти валентнозумовлені дієсловом гнати, яке, як і більшість дієслів руху й переміщення, вимагає заповнення вакантної позиції. Детермінант, що окреслює додаткові умови перебігу дії і не є структурно обов'язковим компонентом реченнєвого утворення, постає як приєднувальна конструкція.

Додаток, керований дієслівними словоформами, вичленовується в самостійний інтонаційно-смисловий відрізок мовлення досить рідко. Запрограмованість додатка компонентами базової частини уможливлює його покваліфікування як парцелята: Злості в Антуана не було. Тільки легка, майже не помітна досада (Я.Дубинянська. Інший світ).

Непредикатний характер атрибутивної синтаксеми зумовлює її факультативність у структурі речення, і тому виокремлення її в самостійний фрагмент співвідноситься з приєднуванням, що визначається структурною незалежністю, прирощенням додаткових смислів окремих елементів препозитивного речення: На призьбі грається сонце, лащиться до діда тремтливим тінями од гілля. Не гаряче і не холодне. Затишне. І жовте, наче проціджене крізь осінній лист(Гр.Тютюнник. Кленовий пагін).

Відзначимо загальну тенденцію другорядних членів: у функції парцелятів – це формування ряду сурядних компонентів, один з яких (рідше – декілька) перебуває в межах базової частини, а інші власне й витворюють парцельовану конструкцію, у функції приєднувальних одиниць – це формування сурядного ряду, всі компоненти якого перебувають поза препозитивним реченням.

Члени речення у функції парцелятів і приєднувань мають різний ступінь вияву смислової й структурної залежності від базової частини: парцеляти у процесі трансформації висловлення постають обов'язковими компонентами семантичного мінімуму речення: Йшов із решток своїх сил. В ніщо. В порожнечу. В чорне провалля... Світ за очі (І.Багряний. Тигролови) → Йшов із решток своїх сил в ніщо, в порожнечу, в чорне провалля, світ за очі: Vfm3 → Vfm3N2lok; приєднувальні конструкції несуть додаткову інформацію і, введені до базового речення, не змінюють реченнєву схему: До хати вбігло дівча, віддихуючись, як після шаленої біганини. Тонка, мов билина, досить висока на свої чотирнадцять літ, бистроока Галя. Серйозна не по літах (І.Багряний. Сад Гетсиманський) → ... Тонка, мов билина, досить висока на свої чотирнадцять літ, бистроока, серйозна не по літах Галя: N1Copf → N1Copf .

Інтонаційно-смисловому розчленуванню може підлягати складне речення; виокремлена при цьому конструкція є парцелятом за умови її підрядного зв'язку з базовою частиною й парцельованою чи приєднувальною, коли межею членування постають сурядні сполучники. Традиційно підрядна частина у функції парцелята займає постпозицію: І жадоба помсти. Нескінченної, чорної помсти, безрозсудної, кривавої бойні. За чесне ім'я. За правду, писану Богом, а не кривавою шматою з сільради. За правду, яка вже не знає прощення і помилування. Бо кров тече потоками, криваві сльози стікають морями, і ніхто не дає ані спину, ані стриму, ані очищення (М.Матіос. Дванадцять службів).

Виокремлена підрядна частина актуалізує важливу, за задумом автора, інформацію, одномоментну з основною дією й підпорядковану в смисловому й структурному планах базовому реченню. Активна лівобічна валентність парцелята, попри його відносно завершений смисл, вимагає заповнення валентного гнізда й засвідчує структурну неавтономність парцельованої частини.

Тенденція сучасного прозового синтаксису до розчленування не лише активно виявляє себе при парцелюванні підрядної частини, а й набуває інноваційного вигляду. Нове виявляється у зміні усталеного графічного оформлення базової частини й парцелята.

Зазвичай під парцеляцією розуміється такий прийом експресивного синтаксису, сутність якого полягає в розчленуванні синтаксично зв'язного тексту на інтонаційно відокремлені відрізки, що відділяються один від одного крапкою [Попов 1968: 279]. Сучасні тексти художньо-публіцистичного характеру тяжіють до передачі специфіки усного розмовного мовлення, і три крапки, уживані після базової частини, передають не обірваність речення чи його незавершеність, а членують висловлення на інтонаційно-смислові відрізки з метою актуалізації змісту парцелята із збереженням інтонаційного оформлення, притаманного парцельованим конструкціям: Здається, ми готові відмовитися від гри із західними гросмейстерами... щоб не виявити власної убогості(Р.Семків. Фраґменти). Окрім актуалізації важливого фрагменту інформації, парцелят наголошує на додаткових смислах, як от: раптовість чи непередбачуваність дії, швидка зміна подій, наслідок чи причина.

Через відсутність структурної залежності в конструкціях паратаксису їх членування можливе як шляхом парцеляції, так і приєднування. Початковим елементом сурядної частини у функції парцелята зафіксовано єднальні і протиставні сполучники: Мені слід було все ж таки розпитати її краще. Зараз я розумію, як багато могло бути приховано за цим неозначеним словом. Але тоді мене зовсім не обходили труднощі Еви, я з усіх сил гнала вперед нашу розмову (Я.Дубинянська. По той бік дощу). Вичленовані в окреме повідомлення сурядні частини наділені всіма кваліфікаційними ознаками парцелятів: мають специфічне інтонаційне оформлення, витворюють завершений смисл і є комунікативно достатніми лише разом з базовою частиною, сурядні сполучники як першоелемент парцелята прагнуть максимально реалізувати свій валентний потенціал препозитивним реченням.

При цьому варто розмежовувати сурядні сполучники як початковий компонент парцелята й однозвучні з ними модальні частки, для яких типовою є підсилювально-видільна функція, а не текстотвірна: Дружба дружбою, а коли вони востаннє бачилися просто так, не у справах? А хотілося б забути все це кіно і просто посидіти зі старим другом Бернардом за склянкою... (Я.Дубинянська. Інший світ). Як бачимо, функціональне навантаження сурядних сполучників початку реченнєвої синтагми багатоаспектне: від функції модального модифікатора речення до текстотвірної функції в межах парцельованих і приєднувальних конструкцій. При цьому приєднувальна синтагма має відносно самостійний смисл, але виникає як додаткове повідомлення, яке сполучники не поєднують в одне ціле, а лише приєднують до попереднього. Приєднувальний компонент з'являється у свідомості лише після препозитивного повідомлення чи під час його вимовляння [Щерба 1978: 23].

Loading...

 
 

Цікаве