WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українські прислівники префіксального творення - Реферат

Українські прислівники префіксального творення - Реферат

Префікс без- утворює прислівники зі значенням „заперечення того, що названо твірним словом", яке є відприкметниковим похідним: вітрянобезвітряно, безграмотно, безжалісно, безсовісно, беззмістовно, безсоромно, безтурботно. ...Йосипові безплатноґрунтиоддадуть. (Т. Шевченко). Надворі тихо, безвітряно. (Н.Рибак). Дочка безсоромно ходить з одкритим лицем. (М.Коцюбинський).

Префікс пре- у похідних прислівниках указує на високий ступінь ознаковості: гарнопрегарно, премило, преповажно, презабавно, а також предосить3. А ми оце в товаристві провели цей темний наш день пречудово. (І.Нечуй-Левицький). Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що вишеньці моїй предобре у селу. Що їй превесело. (Є. Гребінка). Інші, підвипивши вже добре, прегірко плакали, слухаючи пісню.(П.Куліш). Решти води було предосить для самої господарки. (Ю Яновський). Ці прислівники вживаються як у прямому, так і переносному значенні.

Префікс на- утворює деривати від різноманітних щодо структури мотивувальних слів. Це: 1) відприкметникові прислівники на –о, -е (вічнонавічно, наумисно (наумисне), нарізно4, а також від форм вищого ступеня далінадалі); 2) т. зв. первісні прислівники (завждиназавжди, назавтра, наскрізь, напроти); 3) інші за структурою прислівники (опашки наопашки, наопаш, напотемки). Префікс на- вказує на межу у виявлянні ознаковості; Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона. (Лесі Українка); Треба прощатися з Капрі, з морем і з скелями. Може, назавжди. (М. Коцюбинський), або не впливає на семантику слова, це т. зв. квазі (порожні) префікси: Поборгуй, будь-ласка, завтра оддам, Назавтра в город одвезли та й заголили. (Т.Шевченко)5.

На вищу міру ознаковості порівняно з твірним відприкметниковим прислівником на -о указує префікс за- – важкозаважко, завбого, задовго, замало, запізно тощо (Спокійно може спати цезар, бо забагато вже було тих Брутів, щоб вірити в їх силу. (Леся Українка). Купив шубу у якогось панка зовсім задешево. (М.Кропивницький). Кажуть, що замало їм платимо. (І.Франко).

В утвореннях задарма ( дарма), задармо, задаром, запівдарма, що утворені від прислівників іншої структури, префікс не міняє семантики цих слів: Така хіба воля небесна була, що кмет їв свій хліб тільки в поті чола, а пан їв і дарма, і за гроші. (Леся Українка). Ференц намагався в усьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній хліб. (О.Гончар).

Префікс від-, який указує на початок часу й місця, на віддалення від них, утворює усього декілька похідних від первісних прислівників: коливідколи, віднині, відтепер, відторік, відтоді, відсюди, відтам: У городі її пишалися цвіти, відколи вона лише віддалася. (О.Кобилянська). Світлий і незабутній образ відтепер запав Ользі в душу на все життя. (Ю.Смолич). Під осінь мене дали до школи, і відтоді я вже ніколи не бачив злісного Сидора. (І.Франко). Не вспіли одного пошити, вже й інша робота настигла. А гроші відусюди так і сиплються. (Г.Квітка-Основ'яненко). А відтам можемо в Борислав. (І. Франко).

З новим значенням префікс від- утворив прислівник відтак. Твірний прислівник способу так означає „таким способом" СУМ, Х : 17, відтак є прислівником часу зі значенням „після чого-небудь" СУМ, І : 647: Пан не згоджувався брать назад того поля. Так воно й стояло ціле літо толокою. (І. Нечуй-Левицький). Зупинився жандарм перед самою печерою..., а відтак раптом пхнув колоду багнетом. (І. Франко).

Прислівник віднехотя мотивувальним має девербатив: Про мене хай буде, що хоче, – віднехотя відповів Лукин. (М. Черемшина).

Префікс до- утворює деривати: 1) від деад'єктивних прислівників, у яких посилює ознаковість, виражену твірними словом (кончедоконче, доконечне (доконечно), допевне); 2) від первісних прислівників з часовим значеннями, у яких указує на кінцевий момент (нинідонині, допоки, дотепер): Докончепривезукнижки. (І. Нечуй-Левицький). Треба допевне знати, що і як, щоб потім не було другої тяганини (Панас Мирний). До сіней ніхто з вас розбійників не втиснеться, допоки ми живі. (І Франко). З'явились нові поняття, які суперечили тому, що він дотепер знав. (І. Вільде).

Спорадичними є прислівникові утворення з префіксами з- (відтамзвідтам, зпозаду, ззовні), під- (свідомопідсвідомо, підсліпо), над- (надзвичайно). Префікс поза- утворює похідні від первісних чи похідних прислівників і міняє в них семантику (вчорапозавчора, позаторік), як і префікс після- (завтрапіслязавтра): І вчора і позавчора не найшов я вас дома. (Т.Шевченко). Твою долю, моя доню! Позаторік знала. (Т.Шевченко). ...ми післязавтра і дома будемо. (Г. Квітка-Основ'яненко).

Префіксальне творення прислівників явище пізнє і в сучасній українській мові обмежене. Префікси, що утворюють прислівники, є спільні з іменними, особливо з прикметниковими, значно рідше з дієслівними. Твірними переважно є деад'єктивні та первісні прислівники, деколи десубстантивні чи девербативні.

Література

  1. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови. Ужгород, 1960.

  2. Ващенко В.С., Медведєв Ф.П., Петрова П.О. Лексика „Енеїди" І.П. Котляревського. Покажчик слововживання. Харків, 1955.

  3. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов. / За ред. О.С. Мельничука, К., 1966.

  4. Етимологічний словник української мови: У 7-ми томах. К., 1982-2003.

  5. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Львів, 1961. Вип.2.

  6. Курс сучасної української літературної мови. За ред Л.А. Булаховського. К., 1951. Т.1

  7. Словник мови Шевченка. К., 1964. Т.1-2.

  8. Словник української мови: В 11-ти т. К. : Наук. думка, 1971-1980.

  9. Словотвір сучасної української літературної мови. К., 1979.

  10. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І. К. Білодіда. К., 1969.

  11. Чапля І.К. Прислівники в українській мові. Харків, 1960.

1 Пор. зіставлення цих форм у тексті: Канали проклали – це ж чудово, відгалуження нам будують це ж іще чудовіше, так? (О.Гончар).

2 Прикметників в'їжний, вліжний словники не подають. Прислівник їжно „ситно, достатньо їжі" фіксує етимологічний словник. ЕС, 2 : 325.

3 Історично це відприкметникові похідні. Їх не зафіксовано у творах І.Котляревського Ващенко, Т. Шевченка Словник.

4 До префіксальних утворень не належать прислівники наголо, начорно, направо та ін., бо в них відсутній семантичний зв'язок між непрефіксальним та префіксальним прислівником.

5 Пор. прийменникову форму іменника: ..прикажчик ходив від хати до хати – загадував, щоб на завтра жінки були той палац мазати. (П.Мирний)

Loading...

 
 

Цікаве