WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українські прислівники префіксального творення - Реферат

Українські прислівники префіксального творення - Реферат

Реферат на тему:

Українські прислівники префіксального творення

Про словотворення прислівників можна говорити як з погляду діахронного, так і синхронного. Звичайно, інший підхід – інші висновки. Історично прислівники на –о, наприклад, це адвербіалізовані форми називного-знахідного відмінка іменникових прикметників Бевзенко : 381. Проте в сучасній українській мові є вже модель (твірна прикметникова основа + словотворчий прислівниковий суфікс -о), за якою постійно утворюються такого типу прислівники як від якісних, так і від відносних прикметників. Від кожного якісного (рідше відносного) прикметника можливо утворити якісний прислівник на –о. Напр., веселийвесело, добровільний .добровільно, математично, колегіально, театрально.

У сучасній українській мові прислівники утворюються здебільшого афіксальним способом, зокрема суфіксальним (сумнийсумно, рабськи, мовчки), префіксально-суфіксальним (батьківський  по-батьківському, вовчийпо-вовчи) і префіксальним (завтрапозавтра, глибоконеглибоко). Префіксальне творення – це синхронне внутрічастиномовне словотворення. Найхарактерніший цей спосіб для дієслів, що мають специфічні дієслівні префікси. Іменникові і прикметникові префікси об'єднують у групу іменних. У прислівниках словотворчими є переважно іменні префікси, хоч уживаються і дієслівні Словотвір: 228.

У префіксальному творенні прислівників є модель: прислівник + префікс. Мотивувальними є прислівники з різним лексичним значенням, у які префікс вносить нове значення (свідомопідсвідомо), або лише підсилює значення (конечнодоконечно), або заперечує те, що названо твірними прислівником (вдалоневдало). За структурою і походженням твірні прислівники теж неоднакові. Це т. зв. первісні (скрізьнаскрізь, нинівіднині), відприкметникові (дорогопредорого, задорого, одноразовонеодноразово), відіменникові (владневлад, даромзадаром) і відзайменникові (зовсімназовсім, надтозанадто) прислівники. Префіксальне творення прислівників зумовлене тим, що прислівники могли вживатися з деякими прийменниками, які згодом стали префіксами (до тепер дотепер, на зовсімназовсім, по завтрапозавтра), або субстантивувалися і використовуються з прийменниками (Я слаба не від сьогодні, а далеко давніше (Леся Українка). Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір (Г.Хоткевич)).

Прислівникове префіксальне творення явище досить пізнє, а тому чимало прислівників має подвійну мотивацію. Їх можна виводити найчастіше від спрефіксованих прикметників (предобрийпредобре, забагатийзабагато, небажанийнебажано) або від прислівників (добрепредобре, багатозабагато, бажанонебажано). Діахронно ці прислівники утворювалися від прикметників (СУМ семантику таких прислівників розкриває через відсилання до відповідного прикметника). Аналогічно прислівники типу веселіше, вище зіставлялися з прикметниками. Проте в сучасній граматиці такі прислівники розглядаються як форми вищого ступеня певного прислівника, отже, діахронно – це словотворення, а синхронно – формотворення Курс : 390;Чапля : 58; Вступ : 2131. Зміну відношення твірне – похідне помічаємо і у спрефіксованих прислівниках добре – недобре, голосно – неголосно, законно – протизаконно (а не предобрийпредобре, неголоснийнеголосно, протизаконнийпротизаконно) Вступ : 213.

Є і такі префіксальні прислівники, які не мають співвідносних префіксальних прикметників (надовго, ненадовго, небагацько) чи лексичне значення префіксальних прикметника і прислівника не збігається: задурний „надто дурний", а задурно „безплатно, даром"; недурний „досить розумний", а недурно „не дарма"; небагатий „який не має багатства, нерозкішний", а небагато „мало, не дуже багато" СУМ , 3: 118; 5 :245, 303.

Деякі префіксальні прислівники на -о (-е) не мають у сучасній українській мові відповідного прикметника (ні безпрефіксного, ні префіксального) – нев'їжно. Хоч нев'їжно, зате вліжно, – Северин після снідання розтягнувся біля вогню і одразу заснув (М.Стельмах). Пор. в'їжно „достатньо їжі" СУМ, 1 : 6952.

Крім того, префіксальним способом утворюються похідні і від прислівників недеад'єктивних (даромзадаром; коливідколи, наколи, ніколи; доситьзадосить, предосить, недосить).

Усе це свідчить про втрату мотивувальної прикметникової бази і про набуття прислівникової мотивації.

Найбільше префіксального утворення прислівників з заперечною морфемою не-, яка додається до відприкметникових, відіменникових та інших за походженням мотивувальних прислівників: неапетитно, неглибоко, неправдоподібно, незле, нетерпляче, несповна, нерозуміюче, невпору, невчас, недаром, недосить, неабияк, несамохіть. Цей префікс (за походженням частка) заперечує те, що названо мотивувальним прислівником, утворює антонім до нього: охоче / неохоче, гаразд / негаразд, зовсім / незовсім.

Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко). Як невпору ти захворів (М. Стельмах). Такий талант трапляється нечасто (О. Донченко). Негаразд Ліля робить, що мені не пише (Леся Українка).

Синонімний до не- префікс а- утворює похідні від деад'єктивних прислівників з запозиченими основами: логічноалогічно, асиметрично, аморально. Складний префікс небез- посилює те, що названо відприкметниковим прислівником: вигіднонебезвигідно, небезінтересно: А це їм небезінтересно (Газета).

Заперечні префікси ні-, ані- утворюють похідні переважно від первісних чи відзайменникових прислівників. Здебільшого це прислівники місця і часу, які кількісно в сучасній мові не збільшуються. Утворення з префіксами ні-, ані- є словотвірними варіантами: відкілянівідкіля, ніде / аніде, ніколи / аніколи, ніяк / аніяк, нізащо / анізащо, ніскільки / аніскільки. Префікс ані- надає слову вищий ступінь заперечення. Влодко сидів зовсім спокійним і анітрохи не змішавсь під цим градом докорів. (І. Франко). Здавалося, юнак нітрохи не почував себе ніяково. (В.Владко). Може кому то й чудо буває; а мені нізвідкіля його ждати. (П. Мирний). А тут рятунку нізвідки. (О.Кобилянська). І знаємо, що тулити їм порогам більше ніколи. Аніколи. (О.Гончар).

Цей спосіб прислівниковотворення супроводжується допоміжним акцентологічним способом Ковалик : 27. Прислівники з наголошеним словотворчим префіксом указують, що для виявлення ознаковості немає відповідних умов: нівідкіля „нема відікіля", ніде „нема де", ніколи „нема коли" та ін. Прислівники з наголошеним твірними словом указують на повну неможливість виявлення ознаковості: нізвідкіля „ні з якого місця", ніде „ні в якому місці", ніколи „ні в який час" тощо Сучасна укр. мова : 464: Та ніколи мені сидіти, – Одвітує Бджола. (Л. Глібов). Весна ще так ніколи не співала, як тепер. (Лесі Українка). Їй, ніде, бідній, було жить. (Л. Глібов). Ніде ні душі. Ліс та поле. (О Гончар).

Loading...

 
 

Цікаве