WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Перебіг і наслідки одного скорочення - Реферат

Перебіг і наслідки одного скорочення - Реферат

Під час виборів на Полтавщині почув ще й інше наголошування новотвору – зєда. Ненаголошений [е] вимовляється нечітко, внаслідок чого частіше звучить [зйіда]. Зїда (зїди) – 1) Маленькі виразки в куточках рота, що утворюються внаслідок стрептококового захворювання шкіри і 2) Жовта шкірка біля дзьоба у пташенят [Словник 1972]. На жаль, СУМ-11 не фіксує ще одного значення цього слова – крадіжка, яке подано у Словникові Б.Грінченка [Словарь 1996] як хищение, пользование чужим. Отже, маємо зчеплення із зовсім неочікуваним, несподіваним.

Процес поєднання з одиницями (омонімічними) інших номінативних гнізд може свідчити про несамостійну номінативну вартісність назви (у данім разі заєда – єда) з одного боку, а з іншого, навпаки – про намагання збільшити таку вартісність через арифметичне приєднання номінативних можливостей причеплюваної одиниці і відповідного гнізда.

Не розглядаємо далі ланцюги, оскільки маємо аналогічні процеси в появі дериватів (єда → єдист, єда → єдун, єда → екс-єда → екс-єдист), викладемо лише стислі висновки щодо лінгвістичного статусу цього явища.

1. Номінативне гніздо, на відміну від словотвірного, синонімічного, відзначається більшою складністю і багатством зв'язків (структурних, асоціативних, аналогічних, символьних, породжувальних тощо). Приписи і моделі появи нових одиниць у гнізді не завжди визначені і передбачувані, не завжди мають жорстку послідовність і чітку реґламентацію.

2. Вершиною номінативного гнізда є словосполучення-синтаксичний номен "За єдину Україну", воно найпростіше в гнізді, стилістично й семантично нейтральне. Власне це словосполучення стало лише приводом до подальшого розгортання номінативного сюжету. Говорячи про номінативне гніздо, повинні виділити його центр – одиницю, що найповніше репрезентує поняттєві, стильові, релевантні особливості гнізда, впливає на його подальше розгортання, диктує таке. Центром цього гнізда є пара "заєда – єда". Саме ця пара спричинила породження всеможливих (навіть протилежних) інтерпретацій і підтексту; зв'язок між одиницями інколи існує на ледь помітних конотаціях, контамінаціях. Ось чому часто семантика похідних одиниць інколи здається немотивованою твірними основами. У такому гнізді задіяно фонетичні, семантичні, словотвірні, синтаксичні способи номінації.

3. Аброутворення "За єдУ" заперечило поширену й усталену думку про зв'язок словотвірно-номінативних можливостей абревіатур з їх давністю, узвичаєністю, поширеністю тощо [Алексєєв 1979; Ильенко 1970; Райлян 1983]. Значною словотвірною продуктивністю відзначаються й інші недавні щодо з'яви відабревіатурні слова: піар – піарник, піарити, попіарити, піарівка, піарський; бомж – бомжатня, бомжувати, бомжиха, бомжарити, бомжик. Причини їхньої словотвірної активності криються в іншому – в ізольованості від вихідного словосполучення, ослівленості тощо. Ця ж абревіатура мала досить короткий вік і стала пам'ятником можливостям української мови і її носіїв. Але, на жаль, пам'ятником невічним: коли виходить із обігу абревіатура, то, як правило, архівуються і всі породжені нею одиниці. Отже, й аналізоване гніздо – це вже пам'ятка можливостей.

Назвемо й деякі немовні чинники такої яскравості аналізованого номінативного гнізда.

1. Не маючи змоги (соціальних, фінансових, політичних, медійних) прямо висловлювати свою позицію, оцінку щодо блоку, його засновників, виборець використав таку можливість через номінативне гніздо, повівся "несерйозно","по-дитячому", оскільки зв'язки в гнізді найнесподіваніші і нагадують дитячу прізвиськотворчість. Досить важко, наприклад, встановити зв'язок між іменем виховательки Надії Микитівни і прізвиськом Ганс, яке походить саме від цього імені, зв'язано з ним; так і зовсім несподіваним, неочікуваним є зв'язок між назвою блоку "За єдину Україну" і словами харчовик чи зайда.

2. Ми недарма з етичних міркувань не звернулися до одного з ланцюгів номінативного гнізда – до "ніби пропонованої" іншої назви блоку "За єдину і багату Україну" і відповідного скорочення. Щодо цієї назви спрацював чинник леґендності, міфологічності. Мабуть, більшість виборців сьогодні так і не може сказати, чи й справді пропонувалася така назва. Усе ж, що є до кінця нез'ясованим, – леґендується, найлегше обростає фактами, домислами. До того ж у такій ситуації вигадування найменше страху й небезпеки бути спійманим на неправді. Бо це ж не я так говорю – це люди так кажуть.

3. І ще одного не врахували автори назви блоку. Справа в тому, що синтаксичний номен "За єдину Україну" може скорочуватися, утинатися й іншим способом – способом синтаксичним: "Тому не дивно, що про розпад "Єдиної України" дедалі частіше говорять її лідери. Сергій Тигипко... сказав, що...фракція ризикує розпастися на декілька частин. Він додав, що ідею розмежування активно обговорює керівництво "єдиної" і він особисто її підтримує."[ПіК]. І відповідно члени блоку – єдині. Це ж стосувалося і головного опонента цього блоку: Наша Україна → Наша → наші.

І ось тут спрацювало протиставлення не на користь єдиної і єдиних. Згадаймо, на яких творах виховувалися радянські покоління людей (сьогодні саме вони складають основний кістяк виборців). У цих творах в основному виступали дві протиборні сили: з одного боку наші (радянські, червоні, партизани), з іншого – білі, німці, американці. Згадаймо й тогочасні анекдоти так званої "змагальної" тематики, у яких виступають наш і хтось: тільки в радянські часи "наш" – це був руський-росіянин, а з іншого боку – француз, американець, німець тощо. У виконанні тих же анекдотів нашими дітьми спостерігаємо суміщення: наш – це українець. Отож, як показали результати виборів, українці проголосували за своїх – за "наших".

Можна з упевненістю говорити про деяку закономірність: номінативна активність зростає в періоди так званих "політичних зрушень", до яких, безперечно, належать і виборчі кампанії.

Література

  1. Алексеев Д.И. Аббревиатуры как новый тип слов // Развитие словообразования в современном русском языке. М.,1966. С. 13 37.

  2. Алексеев Д.И. Графические сокращения и слова-аббревиатуры // Развитие современного русского языка. М.,1963;

  3. Алексеев Д.И. Сокращенные слова в русском языке. Саратов,1979.

  4. Ахманова О.С. Рецензия: "Словарь сокращений русского языка" // Вопросы языкознания. 1964. №4. С.144 146.

  5. Виноградов В.В. Вопросы современного русского словообразования // Русский язык в школе. 1951. №2. С.1-10.

  6. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.,1985.

  7. Українська мова. Енциклопедія. К., 2000.

  8. Земская Е.А. Словообразование как деятельность. М., 1992.

  9. Ильенко В.В. Процесс коренизации в области русского и украинского аббревиатурного фонда // Исследования по русскому языку. Днепропетровск, 1970. С.37-39.

  10. Ковалик І.І. Словотвір іменників у сербо-лужицьких мовах. Львів, 1964.

  11. Ковалик І.І. Словотворча категорія слов'янських назв осіб за їх національністю і територіальною приналежністю// Питання слов'янського мовознавства. Львів, 1958.

  12. Пауль Г. Принципы истории языка. М., 1960.

  13. Райлян С.В. Аббревиация эффективное средство стилистического словообразования // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Вып.1. Владивосток, 1983. С.68-74.

  14. Словарь української мови: У 4-х т. Т.2. К., 1996.

  15. Словник української мови: В 11-ти т. Т.3. К., 1972.

  16. Смаль-Стоцький Р. Примітивний словотвір. Варшава,1929.

Loading...

 
 

Цікаве