WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Перебіг і наслідки одного скорочення - Реферат

Перебіг і наслідки одного скорочення - Реферат

Реферат на тему:

Перебіг і наслідки одного скорочення

На жаль, сучасне українське вчення про номінацію, зокрема словотвірну, нагадує незавершений виробничий цикл в економіці. Є ґрунтовні праці з окремих аспектів словотвору (з теорії, історії), добрі школи, однак немає єдиного вчення, цілісної картини. Досить часто послуговуємося теоретичними здобутками своїх сусідів і припасовуємо (добре, якщо доречно) до своєї мови, забуваючи, що чуже не завжди пасує нам, не завжди спрацьовує (про таку методологічну небезпеку застерігав свого часу Ґ.Пауль, який писав, що мовну картину можна легко спотворити, якщо дослідник знає інші близькі мови чи більш ранній чи пізній періоди цієї мови [Пауль 1960], або ж – додамо від себе – сліпо застосовує чужу теорію; такий стан характерний і для інших галузей мовознавства, про що свідчить, зокрема, матеріал досить помітного в україністиці видання "Енциклопедія "Українська мова" [Енциклопедія 2000]). Згадаймо для прикладу теорію способів словотвору В.Виноградова [Виноградов 1951] чи ієрархію категорій Є.Земської [Земская 1992], хоча й маємо свої, давніші, висновувані на матеріалі саме української мови способи словотвору в Р.Смаль-Стоцького [Смаль-Стоцький 1929] чи систему основних словотвірних категорій І.Ковалика [Ковалик 1958; Ковалик 1964 та ін.]. Не будемо шукати причини цього, з'ясовувати наслідки. Зазначимо лише, що й у вивченні абревіатур повністю послуговуємося працями російських дослідників, починаючи від класифікації скорочень (пор. для прикладу, визначення видів абревіатур в О.Ахманової [Ахманова 1964] і в Д.Ганича й І.Олійника [Ганич 1985]) і завершуючи окремими аспектами щодо їх статусу й словотвірних можливостей (згадаймо цілу низку праць Д.Алексєєва [Алексєєв 1963; Алексєєв 1966; Алексєєв 1979 та ін.]).

Зауважимо, що під абревіацією розуміємо не будь-яке скорочення в мові, а процес скорочування словосполучень до початкових елементів слів; звідси абревіатура – скорочений відповідник словосполучення, який утворився внаслідок абревіації.

Наше ставлення до абревіатур і абревіації в українській мові стримане. І звернулися до вивчення цього явища не з великої любові до нього чи захоплення ним. Цього разу хотілося подивитися на виучуване явище через призму сучасних номінативних процесів в українській мові, у контексті таких процесів. І, що найголовніше, "зафіксувати", "сфотографувати" такі процеси як єдність, як миттєвість у житті мови, як унікальний факт української мови, неповторний в інших мовах.

У центрі нашої уваги – номінативне гніздо з вершиною назви відомого політичного блоку "За єдину Україну" і його скороченого відповідника "За єдУ" (у гнізді нараховується трохи більше 50 одиниць – див. схему). Зазначимо, що в основі аналізу лежать мовні явища і процеси, хоча й усвідомлюємо, що без виходу на позамовне поле аналіз буде збіднений, неповний.

Першу одиницю в гнізді "За єдину Україну" утворено за всіма законами синтаксису української мови і традицією називання політичних партій, блоків і т. ін. Не суперечить і наявним в українській мові моделям скорочування її відповідник "За єдУ". Якраз одним із основних недоліків авторів такої "прекрасної" назви, яка, здавалося б, не віщувала і не передбачала нічого поганого, була повна відсутність у них мовних інстинктів і саме інстинктів щодо української мови. Маючи в складі блоку аналітично-прогностичну службу, автори так і не змогли передбачити негараздів, пов'язаних із такою назвою. І недарма зразу ж після виборчої кампанії один із лідерів означеного блоку через засоби масової інформації просив не називати політичне об'єднання "єдою". Необхідно згадати, що на такі граблі автори назви наступили не вперше. Маємо на увазі політичне об'єднання ТУНДРа (Трудова Україна, Народні демократи, Реґіони України), що передувало "За єдУ", було її прообразом. Бо уже за часів існування ТУНДРи були неодноразові, як полюбляють говорити ті ж політики, "сигнали" щодо небезпеки назви. З одного боку, такі "сигнали" йшли через пресу: "Але вибравши з усього гамузу інформації спільне, можна дійти висновку, що так звані процентристські реформаторські сили під проводом об'єднаних соціал-демократів, ТУНДРи ... складають у парламенті щонайменше відсотків 50. ...І тут я не робив би особливої різниці між комуністами чи коряками, евенками разом з ескімосами (чи хто там живе в тундрі)..." [ПіК. А з іншого – через побутове сприймання: назву блоку пов'язано з просторічно-жарґоновим „тундра", синонімами до якого є „туман вісімнадцятий", „нетямущий", "лох", „тупиця" і т.ін.

Як бачимо, на таку небезпеку може наразитися всяк, хто нехтує мовними інстинктами, чужими уроками, можливостями мовців сприймати й інтерпретувати факти. Велемовною в цьому разі є реакція одного з найкращих, на нашу думку, щодо мовних засобів часопису "Політика і культура" на появу політичного гасла-слогану: „Недавня поява слогану "За Україну! За Ющенка!" майже нікого не залишила байдужим... Але повз екзотичну абревіатуру ЗУЗЮ, погодьтеся, спокійно пройти неможливо". І тут же маємо зразок іронічно-саркастичного словотвору: "Втім, ми не були б ПіКом, якби, наЗЮЗЮкавшись досхочу, задоволено відкинулися б на спинку крісла і не поринули в суть питання, надзвичайно, на наш погляд, цікавого і вкрай актуального". Коментарі тут зайві.

Можемо констатувати й інший факт "уроків": у письмовій формі різних стилів (зокрема стилю засобів масової інформації) поруч із пропонованою кількаслівною назвою (політичного руху, партії, блоку і т. ін.) в дужках подається і її скорочений відповідник. Такий дублет-скорочення, з одного боку, виконує роль стилістичного засобу, а з іншого – роль сигналу, що попереджує про небажаність, небезпеку й повної назви в такому варіанті: За федеративну Україну – За фУ, За єдину Африку – За єфрУ і т.ін.

Отож, скорочення "За єдУ" було засоційоване з прийменниковою назвою "за єду", яка, як видно зі схеми, започаткувала найрізноманітніші ланцюги.

Що цікавого, нетрадиційного тут маємо?

1. Унаслідок асоціацій та інших процесів кінцевий звук скорочення [у], що є замінником слова "Україна", сприймається як закінчення знахідного відмінка однини, що само собою передбачає наявність початкової форми – називного відмінка і можливість її відтворення. У словотворі такий процес нагадує явище так званого зворотного словотвору, коли немотивована, незмінювана одиниця (у данім разі єдУ) за зразком до іншого слова/форми сприймається як змінна, мотивована. Звідси у скороченні виділяють основу (єд) і закінчення (у) як складник відповідної відмінкової парадигми: пор. із ногу – нога, хату – хата та ін. Такої гри форм не спостерігаємо в абревіатур типу СБУ 'Служба безпеки України', ГПУ 'Генеральна прокуратура України', ПТУ 'професійно-технічне училище' тощо. Отже, маємо сполучення "за єду". Звідси і провідною ідеєю блоку мислиться боротьба за єду (їжу). Зрозуміло, що таке гасло обов'язково асоціює зі стилістично-тематичною групою: за жратву, за їжу, за питво, – оскільки є її складником. Як наслідок – "партія корита"(пор. із допустити до корита, партійне корито) і долучене до групи – коритова еліта.

2. Подальші метаморфози пов'язані зі зміною статусу мовних одиниць: синтаксична морфема (прийменник за) набуває функцій словотворчої морфеми (прийменник за стає префіксом). Ось чому появу "заєду", "зайда" можна трактувати і як префіксацію, і як злиття.

Позаяк є назва політичного руху, течії, партії, то необхідною і передбачуваною є поява слів для називання учення цих партій, їх учасників, прихильників тощо. Аналогічні процеси призводять до появи таких назв за наявними в мові словотвірними моделями: заєду → заєдуїзм → заєдуїст, заєда → заєдун, заєда → заєдист.

3. Особливо цікавим вважаємо новітнє словотвірне явище – повторне використання форми наявної моделі. Із семантичного боку і структурного (синтаксичного) не було як такої необхідності утинання прийменника-префікса за-. Причиною цього могло бути (і стало) бажання безпосередньо зіштовхнути семантично різноспрямовані (але асоціативно, фонетично близькі) одиниці: назву політичного блоку і їжі (їди) як такої. Тому через співзвучність з іншим наявним словом відбувається асоціативне з'єднання змісту утвореного і наявного слів. І як результат – одне номінативне гніздо асоціативно виходить на інше, зчіплюється з ним. Відповідно із номінативним гніздом "За єдину Україну" пов'язується значення "зчеплених" гнізд, їх асоціативні, словотвірні, семантичні та інші ознаки (такий повтор стосується й утворень харчоблок, харчовик, єда, повар).

Loading...

 
 

Цікаве