WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українські колядки в дослідженні Олени Пчілки - Реферат

Українські колядки в дослідженні Олени Пчілки - Реферат

Примітно, що мотив про дівчину-воячку зберігся і до нашого часу. Один із таких унікальних зразків записав і всебічно дослідив Іван Денисюк. Учений на основі історичних джерел, давніх арабських та грецьких писемних пам'яток, українських літописів простежує розселення амазонок на території України. І додавши до цього фактичного матеріалу ще фольклорні дані, зокрема, зібрані на Волині колядки, купальські та петрівчані пісні про "войсько дівоцькоє", окремі обрядові дії та героїв весільної драми, свідчення старожилів, І. Денисюк аргументовано доводить, що амазонки існували саме на Поліссі [10, c. 4-15, 18-24].

Отже, як бачимо, це підтверджує висновок Олени Пчілки про те, що коріння колядки "Була вдова близько двора" сягає "младенческой жизни народа".

Дослідниця вказує на ще одну особливість колядок цього типу – мелодику. Це мажорні пісні, які виконуються у швидкому темпі. Вони – веселі, світлі, не мають у собі нічого набожного.

2. КОЛЯДКИ-ЛЕГЕНДИ

За Оленою Пчілкою, це пісні, в яких з'являється уже християнський елемент. Але цього, на наш погляд, замало для пояснення назви, адже йдеться і про пісні, в яких є язичницькі мотиви. Мова про ремінісценції із українських поганських міфів, легенд, переказів про створення світу, про небесні світила-божества і сили природи (сонце, місяць, зорі, дощ) тощо. Як зазначив М. Сумцов, колядки "состоят, как известно, преимущественно в прославлении сил и явлений природы. Главную роль в них играет солнце <...>. В колядках земледелие поставляется в зависимость от солнца и дождя" [11, c. 99]. Аналогічну думку висловлював і М. Грушевський, зазначаючи, що мотиви гостювання сонця, місяця, дощу в світлиці господаря мають спільне походження, спільне генеалогічне "дерево життя" [6, c. 236]. Підтвердженням цьому є колядка:

Ой там на горі світлонька стоїть. Ой дай Боже!А в тій світлоньці троє віконців:В першім віконці – яснеє сонце,В другім віконці – ясненький місяць,В третім віконці – дрібненький дощик.Чим ся похвалить яснеє сонце?– Ой як я зійду рано на зорі,Та врадуються гори, долини,Гори, долини й весь мир на землі.–Чим ся похвалить ясненький місяць?– Ой як я зійду темної ночі,То врадується весь звір у лісі,Весь звір у лісі і гість в дорозі,Гість у дорозі і риба в морі.–Чим ся похвалить дрібненький дощик?– Ой як я впаду три рази на яр,То врадується жито, пшениця,Жито, пшениця, всяка пашниця.– Ой дай Боже!

(Новоград-Волынский уезд) [3, № 4, c. 133]

Здається, Олена Пчілка відчуває неповноту своєї думки, зазначаючи, що "христианский элемент является в колядках вначале <...> в совершенно своеобразном виде: он воплощает в себе черты культа языческого, со всею его непосредственностью представлений, образов и выражений в слове" [3, № 4, c. 133]. Очевидно, підставою для об'єднання колядок-легенд в одну групу було те, що імена сонця, місяця, дощу часто замінювали іменами Господа або святих, зокрема Юрія, Миколи, Петра, Іллі, хоча тексти колядок не змінювалися. Аналогічними до язичницьких залишалися і функції Христа й святих. А відтак колядки, які дослідниця об'єднала в один тип, варто було б все ж поділити принаймні на дві групи: колядки з язичницькими та з християнськими мотивами.

Риси християнства більш помітні в тих колядках, в яких розповідається про Діву Марію і народження Ісуса Христа, втечу їх від переслідувань Ірода чи жидів. У них Пчілка виділяє дуже цікаві символи "рожевого саду", "квітки з рожі" чи просто "рожі", яка є "одним из любимых в наших обрядовых песнях символом девичьей красоты и вообще девичества" [3, № 4, c. 133]. Можливо, це пов'язано з непорочним зачаттям Діви Марії. Ось приклад такої колядки:

Ой там на горі церковця стоїть,З трьома вікнами, з трьома дверями,А у церковці престоли стоять,За престолами святії сидять:За першим столом сидить Сус Христос,За другим сидить святе Ілія,За третім столом Діва Марія.Над Сусом Христом янгол співає,Над святим Іллєм свічка палає,Над Марією рожа процвітає,А з теї рожі та вилетів птах,Полетів же він по-під небеса,Єму небеса розтворитися,Усі янголи уклонитися.

(Ковельский уезд) [3, № 4, c. 149]

Дослідниця висловлює припущення, що слово "рожа" увійшло в колядки через звукову близькість із словом "Рожество", що в деяких колядках символізує Різдво. Прикладом цього є уривки з колядки:

А третій цар золотую квітку дав.Тож не квітка, тож святе РожествоВсьому миру воно радість принесло.

(Звягель – Новоград-Волынск) [3, № 4, c. 150]

Цікавим є твердження авторки і про те, що народна колядка-легенда зображує "Рожество" не як подію, а як особливе міфічне божество. Як доказ, Олена Пчілка наводить колядку "А всі святії ослоном сіли" зі збірника П. Чубинського, яка починається так:

А всі святії ослоном сілиТільки нема святого Різдва... [3, № 4, c. 151]

У колядці розповідається про те, як святий Петро пішов шукати Різдво і як натрапив на "чудо-чудноє, вогнем страшнеє", яке і виявилось цим міфічним божеством.

Цей образ зацікавив багатьох учених. Так Ксенофонт Сосенко звернув увагу саме на вогняне єство Різдва. Він зазначив, що ця "мітологічна постать, що орудує силою природи, в тім разі вогнем, має сповнити свою місію" [4, c. 59]. А ця місія полягає у створенні світу. Отже, постать Різдва у цій колядці є творчим началом, причиною народження світу.

Далі дослідниця вказує на те, що християнство внесло у цей тип колядок моралізуючий елемент. На противагу колядкам-веснянкам, у яких домінують мажорні настрої, зміст колядок-легенд більш філософський, у них нерідко звучить морально-етичний мотив. Свою думку Олена Пчілка аргументує таким прикладом:

Ой сів Христос та вечеряти,Щедрий вечір, добрий вечір!Прийшла до його та Божая мати.Ой сину мій, сину милий!Прошу ж тебе ключі дати. –На що, мати, ключі дати? –Грішні душі випускати,На світ божий погуляти.Тільки ж теї не пустити,Що тяженько зогрішилаІ покути не зложила:Що батенька не слухала,Рідну неньку зневажалаІ простити не вблагала,Що п'яниці не гляділа,Що сироту окривдила.

(Звягель – Новоград-Волынск) [3, № 4, c. 155-156]

3. КОЛЯДКИ-ВІРШІ

Найбільшими є кінцеві розділи дослідження, які присвячені колядкам-віршам. Тут, за справедливим зауваженням В. Гнатюка, багато зайвого, хоча й цікавого матеріалу. Це застереження вченого торкалося того, що Олена Пчілка до колядок віднесла і церковні коляди. Свою позицію дослідниця мотивувала тим, що пісні, які співають у церкві на Різдво (з "Богогласника") дещо відрізняються від подібних творів, що виконують колядники під вікнами. Тобто вони пройшли певний процес асиміляції. Однак ці зміни не такі суттєві, щоб можна було вважати колядками такі твори, як "Нова рада стала", "Дар нині пребогатий", "Предвічний Бог на землі вродився" вважати колядками. Можливо, однією з причин віднесення до колядок церковних коляд було те, що багато з них виконувалися простою народною мовою, тому легко прижилися серед людей. І. Франко зазначав, що "в деяких околицях народ зовсім перезабув стародавні колядки світські, а співає тільки ті книжні, церковні" [12, c. 7]. Авторами цих пісень були братчики, монастирські послушники, дяки. "Все се народ бідний, робучий, покривджений долею" [12, c. 16]. Тому такі книжні коляди стали близькими народові і увійшли в його репертуар.

Незважаючи на неприйняття порівняльного методу, Олена Пчілка все ж зіставляє польські та українські колядки. Вона дійшла висновку, що "не только наши писатели <...> брали за образец польские псальмы для своего письменного круга, но и люди из народа нашего – брали их, эти костельные kolędy, для себя, в свой репертуар "набожного" колядования..." [3, № 5, c. 220-221]. На нашу думку, така близькість польських і українських колядок пояснюється західноєвропейським (у тому числі і польським) впливом.

Далі Олена Пчілка розглядає різдвяні гумористичні вірші ХVІІ–ХVІІІ ст. За її словами, гумористичні вірші "очень разнообразны по своему составу и когда ближе и подробнее присмотрется к ним, тогда видно, что одни несомненно чисто народные, сочиненные простейшими колядниками, другие могли быть произведениями школьников, а третьи м. б. совсем уж письменных людей" [3, № 6, c. 371]. Для українського народу Різдво – це дуже велике свято, а тому народні колядки відзначаються величальним характером, а гумористичні риси у них звичайно трапляються рідко. Очевидно, твори, які навела Олена Пчілка [3, № 6, c. 371-372], складені семінаристами, мандрівними дяками. Колядуючи по селах, вони своєю творчістю заробляли собі на хліб, а оскільки вірші були складені простою українською мовою і за характером близькі до народних пісень, тому швидко почали побутувати серед народу.

Праця Олени Пчілки "Украинские колядки" заслуговує на увагу сучасної української фольклористичної науки. Це її найбільше за обсягом дослідження, в якому на прикладах волинських зразків викладено думки і погляди авторки щодо проблем вивчення колядок. Цікавими є класифікація жанру, яка нічим не нагадує традиційні системи класифікації (за адресатом і за мотивами), а також і сам аналіз окремих типів колядок. Праця Олени Пчілки є вагомим внеском у розвиток тогочасної фольклористики, а її думки цікаві та цінні і для сучасних учених.

Література

  1. Гнатюк В. [Рецензія ] Пчілка Олена. Украинские колядки // ЗНТШ.– Львів, 1904.– С. 60.

  2. Пчілка Олена. Оповідання. З автобіографією.– Харків, 1930.

  3. Пчілка Олена. Украинские колядки (текст волынский) // Киевская старина.– 1903.– № 1.– С. 157. Далі, посилаючись на цю працю, вказуємо номер журналу та сторінки.

  4. Сосенко Ксенофонт. Різдво-Коляда і Щедрий вечір.– К., 1994.

  5. Костомаров М. Славянская мифология // Костомаров М. Слов'янська міфологія.– К., 1994.

  6. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т.– К., 1993.– Т. 1.

  7. Літопис Руський.– К., 1989.

  8. Сумцов М. Научное изучение колядок и щедривок // Киевская старина.– 1886.

  9. Франко І. [Коментар до] Пчілка Олена. Колядка про дівчину-воячку // Житє і слово.– Львів, 1894.– № 1.

  10. Денисюк І. Амазонки на Поліссі.– Луцьк, 1993.

  11. Сумцов М. Хлеб в обрядах и песнях.– Харьков, 1885.

  12. Франко І. Наші коляди // Франко І. Зібр. творів: У 50 т.– К., 1980.– Т. 28.

Loading...

 
 

Цікаве