WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Конфіксальні іменники з препозитивним елементом пол(ъ)-/полу- в українській мові XI-XVIII століть - Реферат

Конфіксальні іменники з препозитивним елементом пол(ъ)-/полу- в українській мові XI-XVIII століть - Реферат

Полу-. 1. Перша частина складних слів, яка позначає: а) точну або приблизну половину чого-небудь, переважно одиниць вимірювання, одиниць оподаткування, грошових одиниць: полубочка, полубочье, полудворъ, полумhра, полуполтинникъ; б) середину чого-небудь, що має певну часову або просторову протяжність: полугодие, полуночь, полуночие, полусорочины; в) незначність розміру чого-небудь, скороченість, усередненість чого-небудь: полуимя, полукафтанъ, полупика, полусловица, полушубокъ; г) неповноту утворення цілого, неповноту циклічності, недовершеність переходу в інший стан: полугнити, полумhсяцъ, полумертвый, полусмерть; д) подібність при більш низькій якості, менших розмірах, зниженій інтенсивності вияву яких-небудь властивостей, якостей, більш простому складі чого-небудь: полубарка, полубархатъ, полукисея, полулещь, полушарлатъ; е) особу, котра займає друге місце після головного в табелі про ранги, у прошарковій ієрархії, й наділена, відповідно до цього, певними повноваженнями й правами: полуголова, полумастеръ, полуполковникъ. 2. Виступає зазвичай у всіх непрямих відмінках, а також у називному та знахідному відмінках множини кількісних сполук різного ступеня злитості (лексикалізованості) типу поларшина, полведра, полдороги, наприклад: до полуотчины, до полуплемени, по полурешету, двъ осмой долh полуполушки; полухлhбы, 9 полумhшковъ (СлРЯ, XVI, 259).

Конфіксальні похідні творилися на ґрунті сполучень "пол(ъ)- / полу- + залежний іменник". У писемних джерелах давньої руськоукраїнської мови перший компонент пол(ъ)- / полу- репрезентований у складі трьох формантів: пол(ъ)- / полу-...-ие(-ье), пол(ъ)-/полу-...-иц'(а), пол(ъ)-/полу-...-ин(а).

Конфікс полъ-/полу-...-ие(-ье). За значенням деривати з цим формантом, які трапляються в пам'ятках досліджуваного періоду, можна поділити на такі групи:1) назви часових проміжків, що є наполовину (точно або приблизно) коротшими від позначеного твірним словом: полуночие (-ье) (СлРЯ, 1091, XVI, 270) "середина ночі"; полуденье (-ие) (1097, XVI, 264) "середина дня"; Повhда ав'ва полухронии презвутеръ (Син. пат, ХІ-ХІІ, 56);получасие (-ье) (XII, XVI, 276) "півгодини; позначення половини години, бій годинника в половині години"; полгодие (-ье) (ХІІІ, ХVІ, 200) "півгодини" (годъ); 2) найменування сторін світу: ...Корл#зи Веньдице Фр#гове и прочиидоже приchд#ть о(т) запада къ полуночью и съсhд#ться съ плем#немъ Хамовы... (к.ІХ/1377, ПВЛ за ЛЛ, 4); Въсхожде на нь [жертвенник] от полуд(ь)нья (ХІ/XVI, СлРЯ, 264) "південь" (очевидно, це значення є вторинним — "сторона світу, де завжди сонце"); 3) найменування міри, ваги, яка є наполовину меншою від того, що назване твірним словом: полуспудиє и полспудие (-ье) (1057, СлРЯ XVI 274) "хлібна міра" (пор. спуд "хлібна міра" —1193, Ср ІІІ 473); 4) назва одиниці оподаткування, яка є удвічі меншою від того, що позначається мотивувальним словом: Аче ли оутнеть руку и отпадеть рука или оусхнеть, или нога, или око, или не оутнеть, то полувирье 20 гривенъ, а тому за вhкъ 10 гривенъ (XII-XIII/XIV, РПрТрСп 91) "половина віри, пів віри" (віра "грошова пеня на користь князя за вбивство вільної людини").

Конфікс пол(ъ)-/полу-...-иц'(а). У джерелах давньої русько-української мови натрапляємо на одне утворення з цим формантом, яке є найменуванням тварини, яка не повністю виконує дію, названу вивідною основою: полубиица (XI-XII/XVIII, СлРЯ XVI 260) "кінь, менш гарячий, ніж фар — арабський скакун (пор. биица, бивца "про задиристу,норовливу людину")" (бити, хоча можлива мотивація від биица, бивца).

Конфікс пол(ъ)-/полу-...-ин(а). Писемні пам'ятки цього періоду розвитку мови засвідчують лише один дериват з цим конфіксом, який називає часовий проміжок, що є наполовину або приблизно наполовину меншим від позначуваного твірним словом: полуднина (ХІ, СлРЯ XVI 265) "середина дня"(день).

У джерелах української мови XIV-XVIIIст. трапляється значно більше конфіксальних похідних із препозитивним елементом пол(ъ)-/полу-, утворених за допомогою таких афіксів: пол(ъ)-/полу-...-ие(-ье), пол(ъ)-/полу-...-ок, пол(ъ)-/полу-...-ник, пол(ъ)-/полу-...-.

Конфікс пол(ъ)-/полу-...-ие(-ье). Словотвірний тип з цим формантом у пам'ятках української мови XIV-XVIIIст., порівняно з попереднім періодом, не втрачає своєї продуктивності. Серед похідних з цим конфіксом можна виділити такі лексико-словотвірні групи: 1) найменування одиниць міри, ваги, об'єму, наполовину меншої від того, що позначається твірним словом: полъзобени~ — мhра сыпучихъ тhлъ, полъ зобницы (1366/XVII-XVIII, Ср ІІ 1147) (зобница, полъ зобницы з усіченням твірної основи); полукопьє (стп. połkopie) (1471, ССУМ, ІІ, 187) "плата натурою за користування землею, 30 снопів"; полuбочи~ (1479, Ср ІІ, 1139) (бочка, полъ бочки з усіченням твірної основи); 2) назва часового проміжку, що є точно або приблизно наполовину коротшим від позначеного твірним словом:...єжь ничтожє ино явл#єтъ развh полuнощіє (Тіт, 1616, 8) (ночь, полъ ночи); 3) географічна назва: ...теди тот злочинца признался до розбуйства мого і показал суми моей двhсти золотих... в пасhцh, верхъ Полузоря... (АП, 1665, 56) (зоря; можливо, від зрhти > полузоря "місцевість, яку не видно повністю"); 4) назва елемента одягу, який є наполовину меншим від того, що позначається твірним словом: ...взяли ... одно полукафтанья белоє... (АКНЗС, 1750, ІІ, 429) (кафтан).

У джерелах середньоукраїнської мови іменники з формантом пол(ъ)-/полу-...-ие(-ье) мають, на відміну від попереднього періоду розвитку мови, здебільшого конкретне значення (в писемну мову з часом починають проникати розмовні елементи).

Конфікс пол(ъ)-/полу-...-ок. Усі деривати з цим формантом, що трапляються в пам'ятках середньоукраїнської мови, є конкретними назвами і позначають: 1) найменування одиниць міри, ваги, які є наполовину меншими від тих, що названі мотивувальним словом: полумєрокъ (1489, ССУМ ІІ 187) "міра місткості рідких і сипучих тіл, восьма частина колоди" (мєра); А там же её милость сама покормливати убогих и пива для них по полбарилка давати нехай велит (УЛ XIV-XVI, 1579, 178) (барило "бочка"); 2) назви предметів одягу, взуття: ...взял ... хусток двє ... мыла брусок ... полуботки ... попруг двє... (ПЗ, 1582, 138) "чоботи з низькими халявами" (боты); ...росказал вмл(с) слугамъ ... которыє мєшканя его пограбили а мєновитє ... по(л)чамарок атласовы(и) лє(т)никъ чо(р)ны(и) (СУМ XVI-п.п.XVII, I, 1617, 144) (пор. чамара "верхній одяг галицького міщанина"); 3) номени предметів побуту: ...полумисковъ чотыри... (АрхЮЗР, І/1, 1570, 26) (миса: Или не вhдаєш, иж в тых многих мисах, полмисках, приставках, ... тот смысл еще мhста не имает? (Виш., к.XVI, 31)); взяли... у Миска — вепра кормного за польосма золотого ... коляску и сани съ полкошками за золотыхъ два (АрхЮЗР, 6/І, 1619, 403) "плетений з рокитини кошик" (кошик, кіш); Тут двh книжици вкупh увязал єдна названная зегар з полузегарком, офhрованная року 1690... (Величк, 1690, 57) (пор. п. zegar "годинник", або ж запозичене п. połzegarek); 4) найменування певної кількості, що є наполовину меншою від позначуваного твірним словом: полукопокъ копно (Син.Сл., 144) "30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху" (копа, полъ копы); 5) назви грошових одиниць, за вартістю наполовину менших від тих, які названі мотивувальним словом: ...п#тьдес#ть гривєнъ подольскими полугрошки (Роз, 1427, 109); Мы опятъ дымника по полгрошку и списного по два бhлые беремо... (Тимч., 1582, 848) (п. płgroszek); полталярокъ сребрникъ (Син.Сл., 144) (таляр); 6) назва одиниці площі, наполовину або приблизно наполовину меншої від тої, котра позначена твірним словом: Кас ... дє(р)жить полулано(к) и горо(д), с того даєть грошє(и) ω(с)мъна(д)ца(т) (Вол Гр, 1577, 214) (лан).

Loading...

 
 

Цікаве