WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування - Реферат

Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування - Реферат

Для ітеративних дієслів картина дещо відмінна. Вагомою ознакою також є специфіка способу пересування: ходити (загальна кількість реакцій 214) пішки 29, ноги 13, босоніж 5, ногами 2 тощо. З'являються поодинокі реакції, що називають і незвичні способи ходіння: на пальцях, на руках 1. Як і у випадку з неітеративним дієсловом-стимулом, фіксується зв'язок з іншими видами руху: бігати 6, біг,бігти 2, бродити, їздити, їхати, лазити, лізти, літати, рух, рухатись 1 тощо. Причому ітеративний стимул ходити частіше викликає реакції, що так само належать до ітеративних дієслів (див. приклади вище).

Кількість реакцій, що означають мету руху (до школи 10, вуніверситет, на пари 5, школа 4, в школу 2, в гості, в театр, до друзів, до лісу, кіно, напрогулянку 1 тощо) зменшується. Причому найчастотнішими в цьому переліку є назви установ або інших місць, куди ходять з певною регулярністю. З'являється також реакція на дискотеки, де іменник вжито у формі множини, аналогів якої не зафіксовано для неітеративного стимулу іти. Інша типова конструкція – це реакції з прийменником по, що означають рух із неексплікованим напрямком: по воді, по землі 4, по вулиці, по кімнаті, по колу, по парку, по підлозі, по хаті 1 тощо. Причому кінцеві пункти траєкторії, де напрямок руху змінюється, виявляються не найвагомішими для носіїв мови: зафіксована єдина реакція туди-сюди, яка чітко експлікує цю різноспрямованість пересування. Отримана також конструкція з прийменником по, що виражає обставинне значення мети: по воду 1.

Дієслово-стимул ходить викликало в носіїв російської мови такі реакції (всього 535):пешком 66; босиком 24; в кино 22; быстро 21; бегать 20; гулять 13; в школу 12; в лес 9; бежать, двигаться, стоять 7; на руках, по земле 6; бродить, в гости, ноги, тихо 5; вместе, дорога, ездить, на ушах, передвигаться, по улице, прямо, сидеть, улица 4; боком, вокруг, в театр, далеко, долго, идти, лететь, на голове, по пятам, по струнке, часы, школа 3; в институт, в магазин, вперед, в университет, ехать, жить, за водой, кино, конем, кругами, лежать, летать, много, на работу, на цыпочках, ногами, плавно, по грибы, под стол, по канату, по краю, по кругу, по лезвию ножа, по лесу, ползать, по магазинам, приходить, работа, сапоги, усталость, учиться, ходуном, шагать 2тощо [Русский ассоциативный словарь 2002 : 709].

Порівняльний аналіз результатів АЕ з носіями української та російської мов з тими результатами, що були отримані в експерименті з носіями англійської мови1, дає змогу спостерегти певні відмінності. Англійський конверсив go може перекладатися як 'йти, ходити' та 'рух, хода, ходіння'. Найчастотнішою реакцією на цей стимул виявилася реакція stop 'зупинка, зупинятися' 25%, тоді як в експерименті з носіями української мови найближчими за експлікованими значеннями до неї були такі реакції: іти зупинка 1%, ходити стояти 1 – 0,47%. В АЕ з носіями російської мови реакція стоять зафіксована для стимулу идти у 1,38% випадків, а для ходить у 1,31%. Таку значну розбіжність у кількості реакцій цього типу, отриманих від носіїв слов'янських мов, порівняно з результатами АЕ англомовному середовищі, можна пояснити більш загальним значенням англійського дієслова внаслідок того, що для нього не релевантні ознаки визначеності /невизначеність напряму та ітеративності / неітеративності пересування. Про це свідчать реакції на стимул go, що експлікують, з одного боку, визначений напрямок (come 'прийти' 9%, home 'дім, додому' 4%, back 'назад' 2% тощо), а з другого – його різноспрямованість або невизначеність (between 'між' 2%). Отже, для англійського дієслова go вагомішим виявляється протиставлення руху та його відсутності.

Таким чином, аналіз результатів АЕ допомагає виявити психологічно релевантні особливості концептуалізації дієслів, що позначають різні роди дії, та специфічні риси відповідних концептуальних структур у свідомості носіїв різних мов та культур. Зокрема, якщо для неітеративних дієслів важливою ознакою є напрямок або спосіб пересування, то найвагомішими характеристиками ітеративних дієслів пересування виявилися повторюваність і невизначеність – не різноспрямованість – напрямку пересування.

Література

  1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка // Апресян Ю.Д. Избранные труды. В 2 т. Т 1. М., 1995.

  2. Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. Л., 1967.

  3. Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. Харьков, 2001.

  4. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма. Москва-Харьков, 2003.

  5. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Идиоматика в тезаурусе языковой личности // ВЯ. №2. 1993.

  6. Караулов Ю.Н. Ассоциативная грамматика русского языка. М., 1993.

  7. Караулов Ю.Н. Русский ассоциативный словарь как новый лингвистический источник и инструмент анализа языковой способности // Русский ассоциативный словарь. В 2 т. Т. 1. От стимула к реакции / Ю.Н. Караулов, Г.А. Черкасова, Н.В. Уфимцева, Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов. М., 2002.

  8. Крига Т. "Словник асоціативних норм української мови" Н.П.Бутенко як новий лінгвістичний спосіб репрезентації української мови і відображення мовної картини світу українців // Історія української лінгвістики. Зб. наук. праць. Київ-Ніжин, 2001.

  9. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. М., 1996.

  10. Маслов Ю.С. Система основных понятий и терминов славянской аспектологии // Вопросы общего языкознания. Л., 1965.

  11. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. К., 1971.

  12. Русская грамматика. В 2 т. Т. 1.М., 1980.

  13. Русский ассоциативный словарь. В 2 т. Т. 1. От стимула к реакции / Ю.Н. Караулов, Г.А. Черкасова, Н.В. Уфимцева, Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов. – М., 2002.

  14. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. М., 1988.

  15. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4 т. М., 1987.

  16. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // Вопросы языкознания. 1996. № 2.

  17. Kiss G.R., Armstrong C., Milroy R., Piper J. Edinburgh Associative Thesaurus. http:// monkey.cis.rl.ac.uk/Eat/htdocs/eat.html

1 М. Фасмер виводить рос. иду, идти та укр. іду, іти виводить з праслов'янського *jьdọ [Фасмер, 1987, ІІ : 117 118], а рос. ходить та укр. ходити від індоєвропейського *sed- [Фасмер, 1987, IV : 252 252]; якщо прийняти цю реконструкцію за основу, то вказана пара слів належить до суплетивного способу словотворення.

1 Використовуються результати АЕ з 200 респондентами носіями української мови.

1 Результати експерименту Дж. Кіша з носіями англійської мови наводяться за [16].У цьому експерименті брало участь 100 респондентів.

Loading...

 
 

Цікаве