WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування - Реферат

Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування - Реферат

Загалом, як відзначає Ю.М. Караулов, „прислівникова модель сирконстантної структури багатша за іменну модель, або, інакше кажучи, кількість типів обставин, виражених прислівниками, завжди більша (або принаймні, дорівнює) кількості обставин, виражених іменниками або субстантивованими формами інших частин мови" [Караулов1993:110]. Тому логічно висловити припущення, пише він далі, що „прислівникові та іменні сирконстанти – з урахуванням закономірності їх ексцентризму – знаходяться у відношеннях взаємодоповнення таким чином, що сумарно, у своїй сукупності вони повністю завдають сирконстантну структуру дієслова-стимулу. Але на жаль, доводиться констатувати, що це припущення виявляється необґрунтованим насамперед через більшу свободу власне сирконстантної структури, свободи набагато більшої, ніж, наприклад, в актантної структури дієслова" [Там само:111]. Ю.М. Караулов вважає, що фактично єдине обмеження сирконстантної структури становить набір семантичних типів прислівників, прислівників-сирконстантів та їх відповідників – іменних обставин, потенційна кількість яких для дієслова дорівнює десяти; але, відзначає він далі, в словнику не зафіксовано жодної статті, де „сума семантичних типів прислівників-реакцій та обставинних реакцій-іменників вичерпувала б усі можливості сирконстантної структури" [Там само:111]. Крім того, „контури" сирконстантної структури дієслова окреслюють реакції-займенники, „пунктиром намічаючи її основні вузли, що можуть заповнюватися як певним семантичним типом прислівника, так і відповідним до цього типу сирконстантом-іменем" [Там само:108].

Далі Ю.М. Караулов наводить приклади таких реакцій на дієслово-стимул прислать, які могли б, на його думку, виникнути у респондентів, і поява яких дозволяла б вважати асоціативну статтю повністю „укомплектованою", наприклад: прислатьпомногу, прислатьтуда тощо [Там само:112]. Але прислівник помногу передбачає, на наш погляд, багатократність, повторюваність дії, Отже, така реакція могла б виникнути на стимул присылать; реакція туда має серед отриманих реально реакцій повнозначні аналоги далеко, на дом [Русский ассоциативный словарь 2002 : 513]. Зокрема, запропонована Ю.М. Карауловим як гіпотетично можлива реакція прислать на троих [Караулов1993:112] являє собою структурно та семантично неповне словосполучення, яке було би зрозумілим у ширшому контексті (мовному або ситуативному), чим пояснюється, як видається, невисока ймовірність появи такої реакції у реальному експерименті.

Таким чином, отримані реакції відображають реальну картину слововживання та концептуалізацію певного фрагмента дійсності в свідомості мовців, тому відсутність певних реакцій, можливих з формально-граматичного погляду, не означає, що отримані результати ймовірні, а їх повнота залежить не в останню чергу від кількості респондентів, які беруть участь в АЕ. Власне тому семантичне обмеження типів сирконстантних реакцій, що „виразилося у чіткий кореляції цих типів з лексико-семантичними варіантами значень дієслова-стимулу" становить собою „розмиту" структуру, яка відтворюється та самостійно налагоджується [Там само:114].

Необхідним доповненням такої класифікації реакцій за частинами мови стає її чіткіша семантична деталізація, що дозволяє експлікувати психологічно релевантні особливості цих дієслів. Як відзначає Ю.Д. Апресян, у словниках і теоретичних працях ітеративні (за термінологією Ю.Д. Апресяна – моторно-кратні або індетермінативні) дієслова розглядаються як семантично похідні від неітеративних (мотороно-некратних або детермінативних), тому їх тлумачення складається звичайно з посилання на відповідне неітеративне дієслово та стандартного додатку, що повторюється для них всіх, про те, що переміщення (яке позначається цим ітеративним дієсловом) відбувається звичайно в різний час або в різних напрямках; „[к]вантом багатократного пересування є переміщення з однієї точки в іншу, де його напрямок якось змінюється" [Апресян1995:72]. Оскільки отримані реакції дають змогу виявити, що саме концептуалізація ітеративних дієслів є психологічно вагомою для носіїв мови, реакції повинні експлікувати відповідні сирконстанти.

Найчастотнішою реакцією на стимул йти1виявився прислівник пішки 21– 9,8% (загальна кількість отриманих реакцій 215), який, по-перше, експлікує пряме значення цього дієслова, а по-друге характеризує названий спосіб пересування (пор. також реакції ноги 9, ногами 3 тощо). Значна частина отриманих реакцій вказує напрямок, в якому відбувається рух, або мету: додому 16, вперед 9, далеко 4, на зустріч, назустріч,на пари,кудись 3, куди?, геть, до університету 2, в дорогу, далеко за гори, до школи, на навчання, на пиво, на побачення, на уроки 1 тощо. Крім цих граматично узгоджених реакцій, частина реакцій отримана у неграматикалізованій формі: прогулянка 5, пари 2, напрям, університет 1 тощо. Кількість реакцій, що експлікують певну спрямованість або мету пересування, складає приблизно 30%. Точно визначити їхню кількість неможливо через непрозорість інтенцій респондента для інтерпретатора; наприклад, поява реакції прогулянка може пояснюватися частковою експлікацією словосполучення з обставиною мети 'йти на прогулянку' або називати найтиповіший спосіб пересування під час прогулянки.

Інші реакції експлікують траєкторії руху (у граматикалізованій або неграматикалізованій формі): дорога 9, дорогою 6, вулиця 4, стежка 2, вулицею, коридор, шлях 1 тощо; характеризують швидкість пересування: швидко 7, повільно 4, помалу 1 тощо.

Оскільки семантичні поля утворюють незамкнені семантичні групи, що багаторазово перетинаються, то будь-які дві з них пов'язані нерозривним ланцюгом проміжних семантичних ланок, незалежно від того, як далеко одна від одної знаходяться в семантичному просторі мови ці групи [Апресян1965:254-255], і виникають також реакції, що називають інші способи пересування: бігти 3; їхати 2; політ, хода, ходити 1 тощо. Частина реакцій експлікує архісему дієслова-стимулу: рухатися 3, пересуватися, рух, рухатись 1 тощо. Інші реакції ілюструють переносне значення стимулу, наприклад: до мети 2, до кінця, до перемоги 1.

Аналогічні реакції були отримані для російського стимулу идти (загальна кількість реакцій 507):вперед 47; домой 37; пешком 29; в ногу 25; быстро 15; в кино, дорога 13; бежать, по дороге 12; гулять 9; прямо 8; далеко, ехать, стоять 7; в гору, дальше, куда-то, рядом 6; в гости, в театр, двигаться, ноги, улица, шагать 5; долго, куда, медленно, назад, по улице, прийти 4; в школу, институт, к черту, напролом, на работу, ползти, по тропинке, туда, шагом 3 тощо [13, с. 228]. Як бачимо, серед найчастотніших реакцій також переважають реакції, що експлікують значення напряму або специфічного способу пересування.

Loading...

 
 

Цікаве