WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування - Реферат

Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування - Реферат

Реферат на тему:

Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування

Лінгвістична наука кінця ХХ – початку XХІ століть вивчає мову не як формальну статичну систему, а намагається виявити механізми її функціонування в нерозривному зв'язку з особливостями відображення довколишнього світу в свідомості людини та процесу концептуалізації знань. Такий підхід приводить до усвідомлення необхідності вивчати слово в сукупності його лексичного та граматичних значень як "реалістичне з психологічного погляду" [Фас мер 1987 : 68]. Отже, гіпотези, які висувають дослідники мовної концептуалізації, повинні проходити психологічну перевірку, а отримані результати мають бути психологічно релевантними, що надає особливої значущості психолінгвістичним методам дослідження. Зокрема, продуктивність методу асоціативного експерименту (АЕ) та психологічна релевантність його результатів доведена працями багатьох дослідників [див. Караулов 1993; Горшко 2001; Горшко 2004; Крига 2001 та ін.].

Структури ментального лексикону ізоморфні складній ієрархічній концептуальній картині світу, що існує у свідомості носія мови. Під час сприймання слова-стимулу в АЕ повністю або частково активізується її відповідний фрагмент, що містить іконічне відображення предмета або події, прототип цього предмета або відповідний сценарій, а також відповідні зв'язки на рівні ментального лексикону. Така активація можлива завдяки наявності у тезаурусі мовців "численних координаційних і субординаційних, усвідомлюваних та неусвідомлюваних зв'язків між окремими мовними сутностями та концептуальними структурами, що стоять за ними" [5, с. 5]. Залежно від того, які фрагменти концептуальної структури потрапляють у фокус уваги респондента під час проведення АЕ, процес реагування може бути зумовлений активацією як глибинних концептуальних структур, так і зв'язків відповідного внутрішнього слова на рівні ментального лексикону мовця. Сукупність вербальних асоціацій „утворює асоціативне поле – фрагмент вербальної пам'яті людини і фрагмент мовної картини світу того чи іншого етносу, відображеного у свідомості носія певної культури, його мотивів, оцінок, культурних стереотипів" [Крига, с. 182]. Отже, результати АЕ дають змогу реконструювати будову та змістові характеристики відповідного фрагмента концептуальної картини світу.

Дослідження особливостей граматичної організації мов із використанням психолінгвістичних методів є особливо актуальним, оскільки центральні для психіки людини концепти відображені в граматиці мов і „саме граматична категоризація створює ту концептуальну мережу, той каркас для розподілу всього концептуального матеріалу, що виражається лексично" [Кубрякова, Дем'янков, Панкрат, Лузіна 1996 : 91]. Серед дослідницьких задач, які може вирішувати лінгвіст на основі асоціативного словника, Ю.М. Караулов вказує, зокрема, „порівняння лексико-семантичного складу вербального – лексико-семантичного і граматичного рівня мовної здібності", в межах якого можливо провести, зокрема, „порівняння лексико-семантичного складу (і граматичного?) в полях зі стимулами одного словотвірного гнізда (різних частин мови)", а також „виявити та описати відмінності у складі та граматичних характеристиках реакцій для пар полів з різновидовими стимулами-дієсловами" [Караулов 2002:782].

Не менш цікаве завдання становить експлікація каркасу концептуалізації корелятивних дієслів руху недоконаного виду, які, за визначенням В.М. Русанівського, належать до „семантично споріднених і морфологічно однотипних лексико-морфологічних розрядів, що звуться родами дії" [Русанівський 1971:230]. Дієслова недоконаного виду, що входять до цих стійких структурно-семантичних груп, об'єднуються в пари слів із спільним коренем (крім різнокорінних у парі идти – ходить), які протиставляються одне одному „за значеннями односпрямованості – різноспрямованості руху, а також за некратністю – кратністю" [Русанівський1971 : 590 591].

Отже, мета дослідження – виявити концептуальний зміст, який співвідноситься у свідомості мовців з неітеративними та ітеративними дієсловами пересування (укр. йти – ходити; рос. идти – ходить) при обов'язковому дотриманні вимоги психологічної релевантності такого аналізу.

Аналізуючи розвиток вчення про роди дії, В.М. Русанівський критикує однобічний підхід до цього явища. Так, в працях Ю.С. Маслова і його учнів, що вважають виразниками родів дії будь-які одновидові дієслова, читаємо: „Роди дії – це семантичні (саме семантичні, а не, скажімо, словотвірні!) розряди дієслів" [Маслов 1965 :7 – цит. за Русанівський1971: 230 231]. Але, як зауважує В.М. Русанівський, цей „спільний для всіх слов'янських мов рід дії – односпрямованість / різноспрямованість" охоплює невелику замкнуту групу дієслів руху, зокрема бігти – бігати, їхати – їздити, іти – ходити1, що утворилися суфіксальним способом; „значення односпрямованості чи різноспрямованості утворюється внаслідок протиставлення суфіксів основ..." [Русанівський1971:231 232].

З другого боку, стверджується, що деякі „роди дії відзначаються певною формальною ознакою і являють собою словотвірні розряди (наприклад, дієслова стану типу стоять, спать, болеть, бодрствовать)" [Бондарко, Буланін 1967 : 13 14 – цит. Русанівський1971: 230 231]. Як слушно зауважує В.М. Русанівський, „[т]акому підходові до визначення родів дії при всій його плідності і результативності бракує розмежування лексико-семантичних і морфологічних особливостей, властивих кожній лексемі" [Русанівський1971:231]. Відмінність в семантиці цих дієслів пояснюється особливостями втіленої в них концептуалізації руху: ітеративні дієслова пересування „називають рух, що відбувається у різних напрямках, часто неодноразово" [Русская граматика 1980:594], неітеративні дієслова пересування „називають такий рух, що спрямований на досягнення межі (у прямих значеннях – просторової)" [Там само:595].

Особливості семантичної структури та концептуалізації ітеративних і неітеративних дієслів можуть бути виявлені за допомогою АЕ, причому отримані результати відповідатимуть вимогам психологічної достовірності. При сприйманні слова-стимулу відбувається активація певного фрагмента ментального лексикону мовця, внаслідок чого виникають асоціативні реакції, які експлікують слоти відповідного фрейму.

Л. Теньєр, який дотримувався вербоцентричної позиції, писав, що „[д]ієслівний вузол, який становить центр речення у більшості європейських мов..., виражає свого роду маленьку драму. Дійсно, як у якій-небудь драмі, в ньому обов'язково є дія, а найчастіше також дійові особи та обставини", і далі: „Якщо перейти від плану драматичної реальності до плану структурного синтаксису, то дія, актори та обставини стають відповідно дієсловом, актантами та сирконстантами", причому „[c]ирконстанти виражають обставини (часу, місця, способу тощо), в яких розгортається процес" [Теньєр 1988:117]. У подальшому викладі ми будемо вживати термін „сирконстант" саме в цьому широкому значенні.

Отримані в АЕ реакції експлікують валентності дієслова-стимулу та дають змогу встановити, зокрема, його сирконстантну структуру. Існує змога розглядати отримані реакції з погляду належності до певної частини мови, або з огляду на те, які елементи концептуальної організації знань вони експлікують.

Так, аналізуючи отримані в експерименті з носіями російської мови реакції, Ю.М. Караулов відзначає, що дієслова-стимули недоконаного виду викликають „і максимальну кількість, і найбільшу різноманітність реакцій-прислівників у (?) асоціативній статті" [Караулов1993:106]. Наприклад, стимул бежать викликав більше половини реакцій-прислівників [Там само:101], а стимули ехать та идти – більше третини від загальної кількості реакцій [Там само:102]. Принагідно зауважимо, що корелятивні ітеративні дієслова також викликають значну кількість реакцій-прислівників: бегать 36% [див. Русский ассоциативный словарь 2002 : 47]; ходить 48% [Там само:709].

Loading...

 
 

Цікаве