WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики - Реферат

Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики - Реферат

Послуговуючись цим же принципом, А.Брудний виділяє асоціативні реакції, типові для певного класу ситуацій, які умовно можна назвати ситуативними, соціальні асоціації, притаманні представникам певної групи й пов'язані з їх професіональними, освітніми, статевими, віковими особливостями, та асоціації, зумовлені окремими особливостями індивідуального досвіду особистості або її психічним статусом [Брудный 1971: 23 – 25].

Н.Дзюбишина-Мельник пропонує класифікацію художньо-образних асоціацій як результату мисленнєвої діяльності. "Вербально-вербальні асоціації з художніми образами, – зазначає дослідниця, – викликають самостійно вимовлені чи почуті слова, причому речення-асоціати починаються зазвичай тим самим словом, що й вербальний стимул ... Другий тип асоціацій – ситуативно-вербальні, коли асоціацію ... викликає не слово, а ситуація, яку спостерігає чи в якій опиняється дитина" [Дзюбишина-Мельник 2002: 82].

Суто лінгвістичні класифікації започатковані дослідженнями Ш.Баллі, який, посилаючись на соссюрівський принцип існування мовних реальностей у потенційних асоціаціях, визнавав існування: а) прихованих мнемонічних асоціацій, які створюються "на паралелізмі між експліцитними та імпліцитними формами" [Балли 1955: 33], та б) необхідних асоціацій, що існують "між матеріальними знаками та іншими, що мисляться одночасно з ними, без яких певний вислів буде безглуздий або незрозумілий" [Там само: 34]. Учений розглядає різні типи асоціацій. Так, розмежовуючи асоціації близькі й віддалені, він пояснював, чому "небо швидше спонукає до роздумів про зірку, хмари, синє, ніж про шлях або дім" [Там само: 154]. Такі асоціації, як приховані "неминуче виникають одночасно з уявленням знака, незалежно від будь-якої ситуації та будь-якого контексту" [Там само: 151].

За характером семантичних зв'язків і відношень між словом-стимулом і реакцією Ю.Ульянов розмежовує вербальні асоціації синтагматичні, маргінальні й такі, що створюються на відношенні входження/включення або заміни [Ульянов1989: 8 – 9].

Інший підхід пропонує А.Залевська, яка систематизує словесні асоціації відповідно до варіантів зв'язку між асоціатом і асоціативом і виділяє такі асоціації, як суперординарні (зарахування слова-стимулу до певного класу, групи: орел – хижак), координовані (співвіднесення з іншими подібними: орел – яструб), атрибутивні (описові) та такі, що пов'язані з символічністю слова-стимулу [Залевская 1977: 50].

На типові, що характерні для багатьох інформантів, та індивідуальні (випадкові), які тісно пов'язані з моментом експерименту, розподіляє асоціації Н.Бутенко [Бутенко 1974: 4]. Деякі дослідники (Г.Скляревська, А.Попова, О.Тодор) розмежовують асоціації, що репрезентують ознаки, які об'єктивно властиві предмету, але не знаходять відображення в денотативному значенні слова, й асоціації, що відбивають певне психологічне враження, яке асоціюється психологічно з іншою реалією.

Аналізуючи процес поетичної мовотворчості, О.Білецький відзначав, що думка поета працює асоціаціями, що викликаються зовнішніми враженнями, "кожна мить зосередженої мрії викликає їх сотні, причому найрізноманітніших" [Белецкий 1989: 33]. Відповідно до засобів сприйняття й аналізу явищ дійсності дослідник виділяє асоціації звукові (акустичні, музичні), зорові, дотикові, моторні, нюхові, термічні тощо.

Цю думку у своїх працях поділяють С.Єрмоленко, яка вважає, що асоціації "становлять основу конкретно-чуттєвого сприйняття художнього тексту" [Єрмоленко 1999: 293], а також Л.Пустовіт, В.Дятчук та інші лінгвісти.

С.Єрмоленко виокремлює також асоціації звичайні, які реалізуються усталеними семантико-синтаксичними зв'язками, та несподівані, які викликають ефект несподіваності лексико-синтаксичної сполучуваності [Єрмоленко 1982: 88, 148].

Аналізуючи семантико-стилістичне навантаження колірних прикметників, Л.Пустовіт відзначає також наявність в поетичній мові прямих і непрямих (опосередкованих) асоціацій [Дятчук, Пустовіт 1983: 96]. Прямими словесними асоціаціями слід вважати такі, що виникають на основі логічної сумісності (прикметник золотий асоціюється з жовтим кольором). Непрямі асоціації наповнюють слово психологічним смислом, створюють його емоційно-оцінний зміст (золоте павутиння любові, золоті очі тощо) [Там само: 96].

Мовні асоціації відтворюють уявлення людини про негативні й позитивні предмети, явища, їх ознаки. Ці уявлення формуються почасти під впливом уявлень загальнонародних, частина з яких має універсальний характер. Відповідно до того, який оцінний компонент наявний у ланцюгу слова-стимулу та його асоціатів, виділяють асоціації позитивні та негативні (В.Русанівський, Р.Фрумкіна). Такі асоціації "можуть викликати слова у зв'язку з їх співзвучністю з іншими словами" [Русанівський 1988: 60].

В.Телія, М.Шевченко розглядають три типи асоціацій: національно-культурні, що притаманні носіям певної етнолінгвокультури (або енциклопедичні – термін В.Телії), загальнокультурні, які є універсальними для носіїв різних мов, та індивідуально-авторські, або суб'єктивні [Телия 1996: 91].

У дослідженнях Н.Кожевникової висловлюється думка про те, що в поезії, окрім вище зазначених типів, представлені асоціації міфологічні, які викликані міфологічними образами, традиційно-поетичні (цей тип лежить в основі мовних поетичних стереотипів) та асоціації, що експлікують часову спільність, спільність культурного простору, належність автора до єдиного поетичного соціуму [Кожевникова 1986: 15].

Отже, для утворення загальномовних асоціацій важливим є вияв взаємодії мовного матеріалу на рівні смислу та семантичної подібності, а також "накладання" на логіко-поняттєвий зміст вербального знака певної експресії як вторинного змісту. При цьому створювані в мові уявлення є концентрацією об'єктивного соціального, культурно-історичного та національного досвіду мовців.

Різні погляди на типи асоціацій у мові в цілому й у мові художніх творів дають підставу говорити про необхідність комплексного підходу до цієї проблеми із урахуванням специфіки асоціативного зв'язку слів. Так, аналізуючи асоціації, що лежать в основі художнього образу, доречно виділяти поряд із вище зазначеними різновидами ще традиційні (фольклорні) та оригінальні (індивідуально-авторські) асоціації. Перші наслідують образотворчі асоціації усної народної творчості, а другий тип є маркером художньої майстерності письменника, його мовної індивідуальності, тих творчих завдань, які він поставив перед собою.

Література

  1. Аристотель. О душе // Сочинения в 4-х т. М.: Мысль, 1975. Т.1. С. 371-508.

  2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Сов. энциклопедия, 1966. 607 с.

  3. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.

  4. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 416 с.

  5. Белецкий А.В. В мастерской художника слова. М.: Высшая шк., 1989. 159 с.

  6. Білодід І.К. Мова і стиль "Вершників" Ю.Яновського. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. 129 с.

  7. Брудный А.А. Значение слова и психология противопоставления // Семантическая структура слова: Психолингвистические исследования. М.: Наука, 1971. С.19- 27.

  8. Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. Львів: Вища шк., 1979. 119 с.

  9. Дзюбишина-Мельник Н. Роль художньо-образних асоціацій у загальному та мовному розвитку дитини // Слово. Стиль. Норма: Зб. наук. праць. К., 2002. С. 81- 86.

  10. Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови. К.: Наук. думка, 1983. 156 с.

  11. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності. К.: Довіра, 1999. 431 с.

  12. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наук. думка, 1982. С. 210 с.

  13. Залевская А.А. Межкультурный аспект проблемы ассоциаций // Словарь асоциативных норм русского языка / Под ред. А.А.Леонтьева. М., 1977. С. 46- 52.

  14. Кожевникова Н.А. Словоупотребление в русской поэзии начала ХХ века. М.: Наука, 1986. 253 с.

  15. Плотников Б.А. О форме и содержании в языке. Минск, 1989.

  16. Потебня А.А. Эстетика и поэтика. М.: Исскуство, 1976. 614 с.

  17. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. К., 1988.

  18. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1989. 181 с.

  19. Слобин Д., Грин Д. Психолингвистика / Под общ. ред. А.А.Леонтьева. М.: Изд-во МГУ, 1977. 192 с.

  20. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. М.: Языки русской культуры, 1996. 288 с.

  21. Ульянов Ю.Е. Лексическая семантика словесного стимула и структура ассоциативного поля: Автореф. дис... канд. филол. наук. Минск, 1989. 17 с.

  22. Щур Г.С. Теории поля в лингвистике. М.: Наука, 1974. 225 с.

  23. Якобсон Р.О. Работы по поэтике. М.: Прогресс, 1987. 461 с.

Loading...

 
 

Цікаве