WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл - Реферат

Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл - Реферат

Зіставлення текстів граматик дає змогу простежити формування в Галичині власної традиції аналізу української мови, не просто відображеної певною кількістю праць, що пояснювали об'єкт дослідження – літературну форму, а зв'язками між цими джерелами. Відлік традиції імпліцитно розпочала граматика І.Могильницького, експліцитно – М.Лучкая. Першим текстом, який підтвердив зв'язок між граматичними описами різних авторів, була граматика Й.Лозинського. У ній враховано результати вивчення літературної мови в граматиках М.Лучкая та І.Вагилевича, іншими словами, використано сучасну авторові систему наукових знань про українську мову.

Наступність у формуванні мовознавчої характеристики граматичних норм відбивали не тільки лінгвістичні, а й мовні прескрипції. Лексична семантика виявилася помітнішою, доступнішою для лінгвістичного обґрунтування, тому автори граматик часто вдавалися до лексико-семантичних класифікацій слів за різними ознаками (тематичною чи структурною). Процес усвідомлення граматичної семантики був поступовим, адже йшлося про вникання у зміст більш абстрактного рівня, граматичного. Це засвідчив і спосіб формування дефініцій термінів – неоднаковий і зумовлений як різною мірою розкриття відповідних категорій у працях, які стали зразком граматичного опису, так і різним рівнем абстрактності самих категорій. Не усі автори сформулювали визначення термінів "відмінок" чи "стан", але успішно розкрили значення термінів "число" і "час". Чітке уявлення про живі істоти як корелят граматичного роду сприяло розкриттю термінів "жіночий", "чоловічий" та "середній рід". Водночас початкове уявлення про вид дієслова визначило формування значення терміна "вид" тільки в граматиках І.Вагилевича та Я.Головацького. Перебуваючи під впливом теорії міжслов'янської літературної мови XVI–XVII ст., логіко-граматичного та порівняльно-історичного підходів до мовних явищ, дослідники виявляли і пояснювали граматичні норми української мови і першими щодо них системно сформували лінгвістичну абстракцію.

Щодо україномовного матеріалу диференціація дескриптивного та прескриптивного підходів у першій половині ХІХ ст. щойно розпочалася, тому в граматиках поєднано різні методи аналізу. Завдяки описовій методиці граматисти, передусім, вичленили такі типи одиниць: слова, словосполучення і речення, перші з них розглядалися в усіх граматиках, останні – зрідка. У текстах виявлено прийоми зовнішньої (у вигляді прийомів лінгвістичної географії та нормативно-стильової характеристики одиниць мови) і внутрішньої інтерпретації (прийом класифікації і систематизації, прийом парадигм, прийом міжрівневої характеристики). Зіставну інтерпретацію і фрагменти типологічної характеристики як прийоми зіставного методу використано в описах І.Могильницького та М.Лучкая. Прийоми історико-порівняльного методу у вигляді хронологізації і культурно-історичної інтерпретації, як і порівняльно-історична методика аналізу, мало актуалізовані. При очевидному пошуковому характері осмислення матеріалу безсумнівними є певні тенденції його інтерпретації: тенденція опису до вичерпності розгляду конкретного явища, що зумовлювало каталогізацію досліджуваних об'єктів і сприяло відокремленню та виокремленню цих явищ, тенденція до можливого визначення в якомусь явищі підвидів, груп чи підгруп, що реально засвідчували застосування класифікаційних прийомів. Окреслені тенденції відіграли конструктивну роль у формуванні лінгвістичних приписів у граматиках М.Осадци, О.Партицького, О.Огоновського, С.Смаль-Стоцького і Ф.Ґартнера, однак ознаки української норматично-граматичної школи цього періоду потребують розгляду в самостійному дослідженні.

Література

  1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови. К., 1991. 230 c.

  2. Бондарко А.В. Методологические принципы функциональной грамматики // Методологические проблемы языкознания. К., 1988. С.88-106.

  3. Глущенко В.А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-ті рр. ХІХ20-ті рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.

  4. Грамматіки Славенски# правильноє Сυнтаґма // Smotryćkуj M. Hrammatiki Slavenskija pravilnoe syntagma. Jevje, 1619. Herausgegeben und eingeleitet von Olexa Horbatsch. Frankfurt am Main, 1974.

  5. Грамматыка #зыка лавєно-рuкогw / Юже сочини Іоанъ Могhлнhцки, скеυофυляkъ Престолнаго гр(еческо) каθ(олического) Крилоса Пер(е)миского, Совhтникъ консисторскій и народныхъ училищъ надзиратель, за изволенемъ правител'ствующихъ // Фільольоґічні праці Івана Могильницького. Українсько-руський архив. Львів, 1910. Т.5. С.71-225.

  6. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови. К., 1991. 77 с.

  7. Карпенко М. З історії східнослов'янських терміносистем: М.Максимович // Українська термінологія і сучасність. К., 1996. С.27.

  8. Лучкай М. Граматика слов'яно-руська. К., 1989. 190 с.

  9. Мельничук О.Г. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства // Мовознавство. 1997. №23. С.319.

  10. Мечковская Н.Б. Ранние восточнославянские грамматики. Минск, 1984. 158 с.

  11. Німчук В.В. Мовознавство на Україні ХІVХVІІ ст. К., 1985. 203 с.

  12. Осадца М. Граматика руского языка. Льввъ, 1864.

  13. Партыцкїй О. Граматика "зыка рuского дл# оужиткu въ школахъ людовыхъ въ Галичинh. Льввъ, 1873.

  14. Пещак М.М. Соотношение формы и содержания в моделировании речевой деятельности // Методологические проблемы языкознания. К., 1988. С.107-127.

  15. Свєнціцький І. Передмова // Листування українських славістів з Францем Міклошичем. К., 1993.

  16. Смаль-Стоцкий С., Ґартнер Ф. Руска граматика. Львів, 1893.

  17. Хомский Н. Логические основы лингвистической теории в лингвистике // Новое в лингвистике. Вып.4. М., 1965. С.482-483.

  18. Чехович К. Іван Могильницький та Йосиф Добровський. Без м. і р. С.51-61.

  19. Шевельов Ю. О.Потебня і стандарт української літературної мови // Мовознавство. 1992. №3. С.57-68.

  20. Шерех Ю. Всеволод Ганцов. Олена Курило. Вінніпеґ, 1954. 76 с.

  21. Яворська Г.М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: Мова, культура, влада. К., 2000. 288 с.

  22. Grammatyka języka Małoruskiego w Galicii / Ułożona przez J.Wagilewicza. Lww. 1845. 181 s.

  23. Grammatyka języka Ruskiego (Małoruskiego) / Napisana przez ks. J.Łozińskiego. W Przemyślu, 1846. 129 s.

  24. Šafařik P.J. Slovansk Nrodopis. Praha, 1842.

  25. Shevelov G.Y. Linguistics // Encyclopedia of Ukraine. Ed. by D.Husar Struk. Toronto; Buffalo; London, 1993. Vol.3. Р.125-129.

* Переконливо про кодифікаторську практику Й.Добровського висловився свого часу К.Чехович: "Добровський був прихильником об'єднування слов'янських діалектів при помочі літературної мови у більші групи для вищих культурних цілей, а тим самим виступав проти роздроблювання слов'янського світу на багато літературних мов. Нічим невгамовний розвиток слов'янських мов видавався йому дегенерацією і руїною старих досконалих форм і тому він усе закликав, щоби при творенні літературної мови спирати її на традиціях старої словесної культури" [Чехович : .55].

* Розмежування дескриптивного і прескриптивного підходів до мовної емпірії визначає розуміння різних типів лінгвістичного знання – об'єктивного і нормативного. Щодо останнього, то він визначений інтеграцією прескриптивного підходу до мовознавства. Про це детальніше див.: [Мельничук 1997 : .3–19; Яворська 2000 : 24–38].

* Сам функціональний підхід "не заперечує традиційного, тому що його концептуальні положення ґрунтуються на синтезі двох підходів – "від форми до значення" і " від значення до форми " (див. про це: [Загнітко 1991 : 4]).

** Для традиційної граматики звичайного типу (з функціональними аспектами, без яких немислима будь-яка граматика взагалі, однак яка не має функціональної орієнтації) членування предмета граматичного опису є визначальним [Бондарко 1988 : 92].

* Від традиції відійдуть граматисти другої половини ХІХ ст. Уже перший з них, М.Осадца, частини своєї граматики сформує за зразком граматик слов'янських мов Ф.Міклошича, виділяючи "Звuкословїє", "Словообразованье", "Видословїє", "Словосочиненье" (див про це: [Осадца 1854 : 1]). Надалі подібно будуть формувати граматичний опис О.Партицький, окреслюючи "Науку о звукахъ", "Науку о словахъ и о вдмhнh слвъ", "Науку о реченняхъ" (див. про це: [Партыцкїй 1873 : .3, 12, 12]); Смаль-Стоцький С., Ґартнер Ф., пояснюючи "Звуки", "Букви", "Словотворенє", "Відмінюванє", "Складню" [Смаль-Стоцкий : 7, 26, 41, 76, 132].

Loading...

 
 

Цікаве