WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості структурно-семантичної організації мовознавчих рецензій 30-Х років ХХ ст. - Реферат

Особливості структурно-семантичної організації мовознавчих рецензій 30-Х років ХХ ст. - Реферат

Оскільки одним із головних функціональних завдань рецензії є привернути увагу читача, зацікавити аналізованою книгою, то важливим її структурним компонентом є міні-тема „Адресат". Проте ця мікротема, як засвідчує дослідження, є факультативною в рецензіях 30-х років ХХ ст. Здебільшого робиться спроба окреслити коло потенційних читачів, напр.: „За характером свого матеріалу цей курс, очевидно, розрахований на початківця в латинській мові" [М., 1938. №13-14. С.110]; „...дослідження Мартеля цікаво прочитати спеціалістам з російської мови не тільки у Франції, але і в СРСР" [М., 1936. №9. С.122].

Неоднорідним є саме поняття „адресат": адресат може вирізнятися за спеціальністю, за родом заняття, за ступенем знайомства з предметом обговорення й тим самим за підготовленістю до прочитання. Найчастіше акцентується увага на фахівцях із певної наукової галузі, але з огляду на те, що рецензія передбачає ще й рекламу, дослідник намагається розширити коло потенційних адресатів.

Стрижневим компонентом рецензії є огляд змісту книги, її провідних тем і проблем із переліком переваг видання. Зрозуміло, рецензент намагається виконати змістовий аналіз у певній логічній послідовності, тому зростає навантаженість тексту лексико-синтаксичними конструкціями, що посилюють структуризацію викладу. Наприклад: „У своєму вступіMarbachзнайомить читача з історією питання" [М., 1935. №3-4. С.159]; „В першому розділі автор бажає показати, що..."; „Другий розділ... присвячений вивченню..." [М., 1936. №9. С.116-117]; „Останній розділ книжки присвячено словникові" [М., 1934. №1. С.102].

Уже в огляді змісту книги рецензент тими чи іншими засобами висловлює власне ставлення до аналізованого матеріалу, дає оцінку праці. Зокрема, цю інформацію часто деталізують метатекстові одиниці на зразок: на жаль, шкода, справді, правда, на нашу/мою думку, шкода й згадувати та ін. „Прозора" семантика цих мовних одиниць дає змогу читачеві одразу з'ясувати авторську позицію щодо змісту рецензованої праці: чи погоджується він із науковцем, чи заперечує його міркування. Наприклад: „...лінгвістичні досліди, на мою думку, повинні реалізувати для наукової практики матеріал словника, а не визначати його складу або планування матеріалу..." [М., 1938. №13-14. С.108]; „Шкода й згадувати, бо цей погляд не витримує ніякої критики..." [М., 1934. №2. С.137].

У текстах рецензій 30-х років ХХ ст. варто вирізнити два способи вираження оцінки в описі публікації: коли оцінна інформація передається:

1) паралельно з інформацією про структуру та зміст рецензованої праці; у цьому випадку елемент оцінки наявний в описі кожного компонента дослідження;

2) окремо від інформації про структуру та зміст рецензованої праці; опис публікації поділяється на дві частини: власне описову, в якій зосереджено відомості про обсяг, структуру, зміст первинного тексту, та оцінно-критичну частину (з елементами роздуму, полеміки), що містить безпосередню оцінку компонентів праці, критичні зауваження рецензента.

Незважаючи на різноманітність можливих переваг книги, варто виділити основні мотиви цієї мікротеми: новизна, інформативність, актуальність, дотримання матеріалістичної методології, корисність і практична цінність, порівняння з іншими книгами, оформлення видання, мова та стиль праці.

Зазначимо, що деякі з цих мотивів, але з „мінусовою" позначкою домінують при розгляді недоліків книги.

Привертають увагу лексико-синтаксичні конструкції, що маркують перехід від позитивних моментів книги до критичних зауважень. Зокрема, в текстах мовознавчих рецензій 30-х років активно функціонують такі конструкції: „Кілька уваг до пробних словникових статей" [М., 1938. №13-14. С.109]; „Є в посібнику суперечні твердження" [М., 1936. №9. С.114]; „Вважаємо за необхідне відмітити деяку неув'язку щодо..."; „Треба також звернути увагу й на деякі ляпсуси..." [М., 1936. №7. С.118-119].

Зрозуміло, що мотиви критики можуть бути різноманітні, проте в рецензіях 30-х років вирішальними в підсумковій оцінці праці є методологія та ідеологія автора. Наприклад: „В цілому Фреєва розвідка є типовий зразок буржуазної наукової роботи, яскраве свідчення про те, що буржуазна наука безсила опанувати нагромаджені нею факти і справді науково їх висвітлити" [М., 1934. №2. С.138]; „Усі зазначені вище хиби Брауна не випадкові – вони щільно пов'язані з його методологією... На підставі всього попереднього аналізу доводиться констатувати, що... Браун своїм дослідницьким методом і своєю ідеологією залишився індоевропеістом, помагачем німецького фашизму" [М., 1935. №3-4. С.157].

Цікаво, що в рецензіях не приховано критерії такого оцінювання книг, а навпаки вказано, що „єдине справжнє наукове дослідження... можливе лише на засадах марксоленінської методології" [М., 1934. №1. С.104].

Складовими мікротемами висновків у рецензіях є вирази побажання щодо майбутнього аналізованої праці, ствердження наукової вартості дослідження (попри вказані рецензентом недоліки) і т. ін. Наприклад: „Хотілося б, щоб зроблені нечисленні зауваження прислужилися до поліпшення підготовлюваного словника і щоб за вдумливо зробленим „Проектом" настала реалізація справи, яка так потрібна і так багато обіцяє радянській науці" [М., 1938. №13-14. С.109]. Щоправда, така структурно-семантична організація висновкової частини характерна лише для позитивних рецензій.

Отже, закономірністю композиційної організації рецензій 30-х років ХХ ст. є наявність п'яти елементів: заголовка, бібліографічного опису видання (почасти може ототожнюватись із заголовком), вступної, основної та висновкової частин. Визначена послідовність цих складових тексту та прагматична настанова кожного зумовлюють функціонування структурних компонентів, що відповідають обов'язковим мікротемам рецензії: „Автор книги", „Переваги праці" та „Недоліки видання". Факультативними міні-темами рецензій є „Адресат" і „Побажання автору", якими найчастіше й завершується текст. У досліджуваних рецензіях домінують структури власне інформативного характеру та лексико-синтаксичні конструкції з оцінною семантикою.

У подальших студіях треба зосередити увагу на динаміці структурно-семантичної організації рецензій в українській мові для з'ясування типологічних особливостей сучасних текстів.

Література

  1. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наук. думка, 1982. 210 с.

  2. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української мови: Структура наукового тексту. К.: Вища школа, 1970. 306 с.

  3. Літературознавчий словник довідник / За ред. Р.Т. Гром'яка, Ю.І. Коваліва та ін. К.: ВЦ"Академія", 1997. 591 с.

  4. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). К.: ТОВ "МФА", 1997. 303 с.

  5. Пещак М.М. Розвиток давньоруського і староукраїнського наукового тексту. К.: Українознавство, 1994. 272 с.

  6. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. К.:Наук. думка, 1993.192 с.

  7. Лаптева О.А. Внутристилевая эволюция современной русской научной прозы // Развитие функциональных стилей современного русского языка. М., 1966. С.176-188.

  8. Ляпунова В.Г., Мешков О.Д., Терехова Е.В. A book about books. Композиция и язык научных рецензий.М.: Наука, 1990. 143 с.

  9. Синдеева Т.И. Некоторые особенности композиционно-речевой организации жанра "научная рецензия" // Функциональные стили и преподавание иностранных языков. - М.: Наука, 1982. С.27-42.

  10. Троянская Е.С. Научное произведение в оценке автора рецензии // Научная литература: Язык, стиль, жанры. М.: Наука, 1985. С.67-81.

  11. Троянская Е.С. Полевая структура научного стиля и его жанровых разновидностей // Общие и частные проблемы функциональных стилей. М.: Наука, 1986. С.15-23.

  12. Zaśko-ZielińskaM. Recenzja i jej norma gatunkowa // Poradnik Językowy. 1999. №8-9. S. 96-108.

  13. Żydek-BednarczukU. Akty mowy i strategie pragmatyczne w recenzji naukowej// Język człowiek kultura/ Pod red. B. Czopek-Kopciuch.- Piotrkw Trybunalski, 2000. S.11-20.

Loading...

 
 

Цікаве