WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові - Реферат

Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові - Реферат

1) виразно помітне обставинне значення способу дії: Золотий промінь сонця перелинув зі сходу а захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям (М. Коцюбинський). В Лос-Анжеласі пальми синтетичні уже вростаютькоренем в асфальт (Л. Костенко);

2) в окремих випадках також наявний відтінок причини: З обличчя її зійшов холод, очі заіскрилисьблаганням (М. Стельмах). → Порівн.: ...очі заіскрилисьвід благання. Він тужавіємукою, биті груди розпростує (І. Драч). → Порівн.: Він тужавіє, бо має муку;

3) значення порівняння: В'яне, сохнесиротою, де дітись, не знає (Т. Шевченко). → Порівн.: В'яне, сохне, як сирота. Вона цвіла єгипетським намистом (Л. Костенко). → Порівн.: Вона цвіла так, як єгипетськенамисто.

Обставинні значення послаблюють валентний зв'язок орудного відмінка із предикатом. Відмінкова форма втрачає субстанційні ознаки і набуває ознак обставинних, відтак семантико-синтаксична позиція об'єкта стає незаміщеною.

На інструментальне значення суб'єкта при дієсловах зарости, порости, урости, зацвісти вказував ще Є. Тимченко [Тимченко 1926:51], не розмежовуючи, щоправда, випадків із прямим і переносним уживанням цих дієслів. Ряд дієслівних одиниць у функції ПП можуть сполучатися з іменниками в орудному відмінку, при цьому вони не обов'язково вимагають образного маркування: Закурілидимом кабиці, завештались люди (І. Нечуй-Левицький). На городі неполені грядки заростаютьбур'яном... (М. Коцюбинський). ...Нивка перестала родити, город порісбур'яном (Остап Вишня). ...Село навік замовкло, оніміло і кропивоюпоросло (Т. Шевченко). Загальна семантика таких процесивних змін корелює із загальною семою "наповнення", а суб'єкт дозволяє лексичне вираження як назвами істот, так і неістот. У реченнях, де дієслово-предикат ужито в прямому значенні, субстанційні семи в орудному відмінку виокремлюються чіткіше: Двір заріс(чим?, а не як?)шпоришем та зеленів, неначе лука навесні (М. Коцюбинський).

Отож, відповідно до виділених значеннєвих відтінків, синтаксеми в орудному відмінку засвідчують різний ступінь міцності валентного зв'язку з предикатом. В одних випадках синтаксичний зв'язок із дієслівним предикатом не відзначається міцністю, про що свідчить факультативність орудного компонента: ...Тільки очі йому прокинулися й спалахнули блакитними вогниками (М. Йогансен). → Порівн.: Очі прокинулися й спалахнули; І зжовкне, зв'яне те лице, що нині так любим сяйвом, щирістюясніє... (І. Франко). → Порівн.: І зжовкне, зв'яне те лице, що нині так ясніє. Такі компоненти мають детермінантний характер. В інших– семантико-синтаксична позиція орудного є важливим структурним компонентом речення: Приміщення закишілолюдьми. Заросли береги верболозом. Заквітло поле волошками. Город поріслободою. У такій аналізованій формі переважають субстанційні значення – інструментально-суб'єктно-об'єктні, тому вона має статус напівоблігаторного компонента.

Серед структур з орудним компонентом привертають увагу ті, в яких предикатну функцію виконують рефлексивні дієслова (на –ся) на зразок відколупуватися, запорошуватися, змочуватися, зрошуватися, настоюватися, вилущуватися тощо. Вони засвідчують мовні процеси переходу активних форм у пасивні: Тіньпокрила молоде його лице. → ...І молоде лице його покрилосьтінню... (В. Винниченко). Рослинипереповняли город. → Город до того переповнявсьрослинами... (О. Довженко). Дощзрошував поля → Поля зрошувалисьдощем. Наведена транспозиція відображає лексико-граматичну деривацію предикатних значень: "дія" переходить у "процес", при цьому суб'єкт у називному відмінку змінено на форму орудного відмінка. Оскільки категорійне значення "процесу" тяжіє до автосемантичного характеру, цей перехід супроводжується і декаузацією, що відображається на семантико-синтаксичних зв'язках предиката з компонентом в орудному відмінку: 1) І вони сіли в садку, в якому наливалисясоком груші, яблуні та сливи...(В. Шевчук). → Порівн.: 2) На очах наливаються черешні, і жовтіють персики, і мліють сливи...(Остап Вишня). Наливалися жита (П. Тичина). Незаміщена позиція синтаксеми в орудному дає підстави говорити про її напівоблігаторний статус. Незаміщена позиція компонента в орудному відмінку посилює лексико-граматичні властивості ПП – його абсолютивність.

Спостерігаємо й інші випадки, коли усунення синтаксеми в орудному відмінку приводить до порушення смислової структури речення: Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташинного співу...(М. Коцюбинський). → Порівн.: ...свіже повітря виповнилось*...; Земля була самий порох і не наповнювалась животворним соком (В. Шевчук).Порівн.: Земля не наповнювалась.* Наведені речення презентують предикат, релятивний характер якого в розрізі синтаксичної деривації можемо витлумачити так: дія, транспонуючись у сферу процесу, не втрачає каузатора, тому дієслівна зворотна форма із -ся у функції предиката "потребує" доповнення. Предикатна одиниця з релятивною семантикою сприяє синтаксизації компонента в орудному відмінку – той втрачає субстанційні ознаки і набуває предикатних. Семантичне навантаження відмінка нейтралізується, що супроводжується і нейтралізацією лексичного змісту дієслова-предиката. На формально-синтаксичному рівні такі мовні процеси можуть означати тенденцію до синтаксичної нерозкладності – складеного іменного присудка.

Аналіз переважної кількості семантико-синтаксичних структур показує, що аналізовані компоненти в орудному відмінку, очевидно, варто розцінювати як напівоблігаторні. Їх валентні зв'язки з предикатом мають різну силу; ступінь залежності від предиката визначається тим, які семантичні відтінки переважають у синтаксемі. Перевага обставинних значень указує на детермінантний характер такого компонента. Випадки, коли його елімінація порушує цілісність структури, стосуються лише речень, предикат яких виражений зворотним дієсловом, що зберігає зв'язок із вихідною формою (без постфікса –ся). Структури, в яких предикат асемантизується, а орудний компонент набуває предикатних ознак, наближаються до семантично модифікованих поліпрепредикативних.

2. Семантико-синтаксичні структури з локативною синтаксемою. Предикат процесу передбачає просторову локалізацію, представлену відповідним компонентом у семантико-синтаксичній структурі. Однак проблемним виступає характер зв'язку цього компонента з предикатом. З одного боку, локатив, виражений відмінковими формами, є підстави розглядати в контексті субстанційних синтаксем, а з другого він є носієм обставинних значень. Із цього приводу слушною є думка І. Вихованця: "Оскільки локативна семантика відмінків нерідко зумовлена валентністю дієслова-предиката, а в більшості випадків – не зумовлена валентністю предиката, то вона становить перехідний тип семантики між власне відмінковими і прислівниковими значеннями. Тому одну частину просторової семантики відмінків варто розглядати у сфері відмінкового функціонування, а іншу – у сфері позаіменниковій" [Вихованець 1987:24]. Керуючись цим твердженням, і виділяємо локативність, передбачувану валентністю, та локативність, валентно не пов'язану, детермінантну.

Loading...

 
 

Цікаве