WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Модульні технології вивчення словотвору української мови - Реферат

Модульні технології вивчення словотвору української мови - Реферат

Реферат на тему:

Модульні технології вивчення словотвору української мови

Перебудова процесу навчання у вищих навчальних закладах має на меті створити передумови для входження системи освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору (див. Наказ Міністерства освіти і науки України №48 від 23.01.2004 р.), а це передбачає постійний пошук нових, інтенсивних форм і методів, орієнтованих на розвиток критичного, самостійного мислення студента. Невід'ємними складовими сучасної дидактики стали поняття активізації, оптимізації, інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу.

Сучасний етап розвитку педагогіки вищої школи України відзначається оновленням навчального процесу, що вимагає спеціальної розробки і впровадження ефективних технологій, авторських програм, педагогічних інновацій. Ядром сучасної дидактики є розвиток пізнавальної самостійності студента. Вивчення мови в усій складності її теоретичного осмислення і практичного застосування чинної теорії передбачає використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів, як традиційних, так і нових, що диктуються розвитком лінгводидактики і науки в цілому. Найбільш перспективними є методи навчання, що стимулюють продуктивне мислення, яке виникає, як правило, за наявності проблемної ситуації і високого ступеня мотивації студента у процесі засвоєння знань та їх апробації. Активно розробляють модульні технології навчання у вищих навчальних закладах різних типів.

Формування пізнавальної активності студентів та учнів загальноосвітніх шкіл в умовах модульної організації процесу навчання, а також дослідницько-педагогічних умінь студентів педагогічних спеціальностей є одним з найважливіших завдань сучасної педагогіки та методики [див. Алєксеєєнко 1995; Мишковська 1999; Бабин 1997; Юцявічене 1989]. Доведено також незаперечну стимулювальну роль контролю знань, умінь і навичок студентів в умовах модульної організації навчання [Бочарнікова 1999; Ковальчук 1994], необхідність застосування тестових форм контролю, зокрема й комп'ютерного тестування [Булах 1995]. До речі, проблему ефективності лінгвістичного тестування в освіті неодноразово обговорювали методисти на сторінках часописів [Різун 1999].

Мова має специфічні закономірності й таку будову, що піддається логічному осмисленню, моделюванню. Саме ця властивість дає змогу розробити технологію структурування програмового матеріалу з основних лінгвістичних курсів. Ефективною формою технологічного підходу до занять з української мови – лекційних і практичних – є, на нашу думку, модульні програми, укладені на семестр або курс відповідно до навчального плану. Вони містять повний перелік модулів (лат. modulus – "функціональний вузол"), сформованих блоків інформації, які визначають цільову програму дій та методичні рекомендації, що сприяють досягненню конкретних дидактичних цілей. Йдеться не про випадкове зведення в групу матеріалу чотирьох-п'яти суміжних параграфів і не про механічне групування понять теми, тому що модуль – це система, і відповідно програмовий матеріал у ньому має бути організованим у певну цілісність, єдність, з урахуванням характерних для нього особливостей.

У нашому розумінні модуль (блок) – це система понять (уявлень, принципів, закономірностей) теми (чи розділу), згрупованих навколо наскрізного поняття (уявлення, принципу, закономірності), що є своєрідною першоклітиною теми, оскільки йому притаманні найзагальніші особливості кожного з елементів, зведених у систему. Наскрізними поняттями, як правило, виступають основні одиниці різних мовних рівнів: фонема, морфема, лексема, словоформа, словосполучення, речення тощо. Якщо ж доводиться формувати блок на основі розрізнених правил правопису, шукаємо наскрізний принцип, закономірність.

"Морфеміка та словотвір" як розділ мовознавчої науки відзначається проблемністю, оскільки словотвірна теорія, інтенсивно розвиваючись, постійно поновлюється і доповнюється. Внаслідок пошуків наукового аналізу змісту і форм різних словотвірних понять висловлюються досить різні, почасти суперечливі погляди. Багатоманітність підходів до вивчення явищ морфеміки та словотвору (структурний, логіко-номінативний, структурно-семантичний, основоцентричний, синтаксичний) так само зумовлює різні типи класифікацій [Ґрещук 1995: 3-6]. Безперечно, студент повинен навчитися орієнтуватися щодо багатоманіття підходів, поглядів та класифікацій. І цьому сприятиме модульна система навчання. Зокрема, цій меті слугуватимуть і запропоновані схеми і таблиці з курсу "Морфеміка та словотвір", запропоновані О.В.Кульбабською та О.В.Кардащук [Кардащук О.В., Кульбабська О.В. 2003: 15-73].

За нашими спостереженням, застосування різних способів структурування навчального матеріалу з використанням узагальнювальних таблиць і схем, щомістять головні теоретичні відомості й факти мови, – є ефективним способом інтенсивного навчання української мови. Експериментально доведено, що робота з узагальнювальними схемами дає змогу забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей, допомагає студентам зорієнтуватися в процесі самостійного вивчення окремих тем.

Користуючись схемами й таблицями, студенти мають змогу розвивати аналітичне, творче мислення. Наочний посібник "Морфеміка та словотвір: Лабораторний практикум. Опорні конспекти", вважаємо, подає їм цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагає тримати в пам'яті логічні зв'язки певного визначення, оскільки здебільшого узагальнювальні схеми мають характер алгоритму і слугують для практичного використання. Крім того, внаслідок систематичного застосування опор, схем і таблиць досягається економія навчального часу, активізується пізнавальна діяльность студентів. Іншою перевагою узагальнювальних схем є їх динамічність [Караман 2000:165]. У завершеному вигляді вони нагадують своєрідні таблиці, але відмінність полягає у тому, що матеріал в них подається поступово, доступно, в міру засвоєння його студентами. Це надає студентам змогу не забігати наперед, не вгадувати результати, а бути присутніми при "народженні" граматичного правила і самим творити його. Безперечно, узагальнювальні схеми сприяють глибшому засвоєнню знань і тому, що вивчення програмового матеріалу лише за підручником має обмежені можливості багаторазового повторення . За узагальнювальною ж схемою можна повторити основні положення теми на уроці приблизно п'ять разів, а саме під час: 1) творення узагальнювальної схеми; 2) зображення її на дошці чи в зошиті; 3) виконання вправ із використанням схеми; 4) зіставлення схеми з матеріалом підручника; 5) формулювання висновків. Отже, з'являється реальна можливість планувати систему різнотипних занять у межах конкретного розділу курсу.

Студенти 2 курсу філологічного факультету протягом 1II-го семестру вивчають курс "Морфеміка та словотвір сучасної української мови". Їхня модульна програма (далі – МП) має назву "Морфеміка та словотвір сучасної української мови" і складається з 2 частин (Морфеміка. Словотвір), які поділені на модулі (даліМ) та навчальні елементи (далі - НЕ). Наведемо для зразка фрагмент МП:

М І. Морфема, морф, аломорф, варіанти морфеми (3 год. – лекції, 3 год. – практичні заняття):

НЕ-0. Інтегрувальні та часткові дидактичні цілі модуля.

НЕ-1. Морфема, морф. Аломорф.

НЕ-2. Аломорф і варіанти морфеми.

НЕ-3. Висновкова частина інформаційного матеріалу модуля (резюме).

НЕ-4. Тематичний залік. Тести.

М ІІ. Класифікація морфем (8 год. – лекції, 8 год. – практичні заняття):

НЕ-0. Інтегрувальні та часткові дидактичні цілі модуля.

НЕ-1. Коренева морфема та афіксальні морфеми.

НЕ-2. Поняття основи.

НЕ-3. Класифікація афіксів за місцем розташування у слові.

НЕ-4. Класифікація афіксів за функціями.

НЕ-5. Класифікація афіксів за формою.

НЕ-6. Класифікація морфем за походженням.

НЕ-7. Висновкова частина інформаційного матеріалу модуля (резюме).

НЕ-8. Тематичний залік. Тести.

М ІІІ. Системні відношення в морфеміці. Нестандартні морфеми (3 год. – лекції, 3 год. – практичні заняття):

НЕ-0. Інтегрувальні та часткові дидактичні цілі модуля.

НЕ-1. Полісемія, синонімія, антонімія морфем.

НЕ-2 Унікальні морфемні відрізки. Афіксоїди.

Loading...

 
 

Цікаве