WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Унормування термінів у державних технічних стандартах України з пожежної безпеки - Реферат

Унормування термінів у державних технічних стандартах України з пожежної безпеки - Реферат

Реферат на тему:

Унормування термінів у державних технічних стандартах України з пожежної безпеки

На сучасному етапі розвитку української наукової мови активне функціонування пожежно-технічної терміносистеми актуалізує завдання дослідження проблем нормалізації та стандартизації термінолексем. Неунормованість українського термінологічного фонду та відсутність розвідок щодо аналізу зазначеної проблеми спонукає до огляду нормативних документів. Мету нашої статті вбачаємо у відстеженні лінгвістичних процесів, що відбуваються в межах конкретної термінолексики, та виробленні певних рекомендацій щодо вживання термінів у державних технічних стандартах.

Відправною точкою для дослідження терміноодиниць ДСТУ з пожежної безпеки уважаємо розуміння окремого терміна як елемента терміносистеми. Аналіз українських пожежно-технічних стандартів показує, що термінологічне унормування української пожежно-технічної терміносистеми (УПТТ) перебуває зараз у процесі становлення. Незавершеність формування пожежно-технічного термінофонду вбачаємо в наявності термінів-синонімів у технічних стандартах. Нещодавно видані ДСТУ містять в основних положеннях вказівки, які обґрунтовують наявність синонімічних пар. Наприклад, ДСТУ 3855–99 пояснює: "До кожного поняття встановлено стандартизований термін. Терміни-синоніми наведено курсивом після стандартизованого терміна як довідкові" [Державні стандарти : 8]. Посилання на довідковий характер терміна в нормативному документі свідчить про динамічність терміносистеми, про розвиток логіко-поняттєвих, мовних процесів, що відбуваються в її межах. Функціонування термінів у пожежно-технічній терміносистемі визначить необхідність використання синонімів навіть у стандартизованих виданнях.

Серед синонімічних наведено такі пари: вогнестійкість конструкції / вогнетривкість конструкції; пожежне навантаження / пожежна навантага; питоме пожежне навантаження / питома пожежна навантага; вогнезахисне покриття / вогнезахисний покрив; шлак / жужіль; полум'я / вогонь.

Деякі з них мають, на нашу думку, підстави для синонімії, якщо взяти до уваги контекстуальні визначення термінів в ДСТУ. Наприклад, терміносполучення вогнетривкість конструкції / вогнестійкість конструкції. Реєстрові терміни в них складні слова: одна складова частина вогн-, інші складові частини – кореневі морфи стійк-, тривк-. Проте розбіжності в лексичних значеннях термінів вогнестійкість та вогнетривкість в складі термінономінацій явні. Обидва терміни зафіксовані у термінологічних словниках. Загальномовні словники також мають спеціальні позначки. Поряд із вогнестійкість „Словник української мови" подає: "спец. Властивість, за значенням вогнестійкий", "Вогнестійкий, а, е, спец. який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру" [СУМ І : 714] й відповідно вогнетривкість: "Властивість за значенням вогнетривкий" Вогнетривкий, а, е, техн. здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий" [СУМ І : 714]. Визначення термінів у ДСТУ 3855–99 актуалізує передусім здатність опору до дії вогню і, як наслідок, можливість тримати високу температуру: „вогнестійкість конструкції / вогнетривкість конструкції. Здатність конструкції зберігати несівні та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі" [Державні стандарти : 19]. Спостерігаємо етапність становлення лексичної термінологічної норми. Спочатку терміни з'являються у словниках, а потім поступово переходять до технічних стандартів, закріплюючи певні лексичні значення.

У складі пожежно-технічної терміносистеми виявляють тенденцію до синонімії терміноодиниці вогнезахисне покриття / вогнезахисний покрив. Так, зазначений вже ДСТУ 3855–99 наводить термін вогнезахисне покриття, його тлумачення й синонімічний термін вогнезахисний покрив: „7.2 вогнезахисне покриття, вогнезахисний покрив. Матеріал (речовина), що наноситься на поверхню виробу, матеріалу або конструкції з метою його вогнезахисту" [Державні стандарти : 12] „Російсько-український словник наукової термінології" не припускає синонімії зазначених термінів, містить тільки термін покриття з позначками математ., фіз., техн. [ Російсько-український словник наукової термінології : 514]. Терміноелемент покрив має узагальненішу, ніж покриття, семантику. Для нього не обов'язкова сема „покривання поверхні з певною метою". Вогнезахисний указує на призначення покриття верхнього шару поверхні – захист від вогню, тобто нівелює різницю між покрив та покриття.

Наступна пара синонімів втрата тримкості / втрата несівної здатності зафіксована тільки у стандартах. Словники не відбивають динамічних процесів становлення термінологічної норми. Вони не реєструють терміна тримкість на позначення властивості за значенням дієслова тримати або подають (наприклад, [СУМ V : 392], [Російсько-український словник наукової термінології : 386]) скалькований з російської терміносистеми несучий.

До процесів термінологічної стандартизації УПТТ в ДСТУ залучаються рідковживані лексичні одиниці. Наприклад, навантага у терміносполученні пожежна навантага подане як синонімічне до навантаження / пожежне навантаження, хоча навантага має позначку „рідко". Обсяг поняття названих головних компонентів терміносполучень різний у словниках та пожежно-технічних стандартах. Наприклад, "Навантаження, я, с. 5. спец. Сукупність сил, що діють на яке-небудь тіло (споруду, механізм, деталь машини і т. ін.)" [СУМ V: 25] та "пожежне навантаження / пожежна навантага. Кількість теплоти, що може виділятися у разі повного згоряння всіх матеріалів, що знаходяться в приміщенні (об'ємі), виключаючи поверхні стін, перегородок, підлоги та стелі" [Державні стандарти : 20]. Актуалізації у разі пожежі для даних терміноодиниць набувають дії теплових сил, а не взагалі дії певної кількості сил.

Синонімічні пари нерідко відбивають непослідовність у формуванні стандартів. Сучасні термінологічні словники не подають полум'я та вогонь як синонімічні [Російсько-український словник наукової термінології: 412, 486]. ДСТУ 3855-99 зазначає, з одного боку, їхню синонімічність [Державні стандарти : 10], з другого боку, вказує на різницю двох зазначених термінів у стандарті Ради економічної взаємодопомоги без будь-яких інших коментарів [Державні стандарти : 29].

У ДСТУ 2273 – 00 "Пожежна техніка. Терміни та визначення" знаходимо також такі терміни: пожежний рукав, (пожежний) напірний рукав, (пожежний) напірно-всмоктувальний рукав, (пожежний) рятувальний рукав. Якщо перші чотири терміноодиниці мають єдине визначення: „пожежний рукав, призначений для подавання вогнегасної речовини до місця пожеж", то останній термін позначається так: „рукав із еластичного матеріалу, призначений для рятування людей з висоти". Тобто в ДСТУ, які фіксують стандартизовані терміни, можливе явище полісемії. У межах УПТТ розвивається семантика лексичної одиниці, поглиблюється обсяг поняття, яке відповідає терміну.

Упорядкування термінів необхідно здійснювати на лексико-структурному рівні. Лексична нормалізація може поєднуватися зі структурною. ДСТУ 2273–00 "Пожежна техніка" містить синонімічні терміни рукавний утримувач / рукавна затримка. Українські словотвірні моделі (суфікс -ач на позначення діяча – предмета) співіснують з російськими (суфікс -к- із тим самим значенням).

Установлення кількості необхідних структурних компонентів пожежно-технічного терміна – завдання, яке треба вирішувати протягом розвитку терміносистеми. Аналіз ДСТУ підтверджує входження на сучасному етапі до досліджуваної терміносистеми значної кількості багатокомпонентних одиниць (кількість компонентів понад три): стійкість зовнішнього шару захисного рукава до стирання, стійкість рукава до гідравлічного тиску, випробовування на циклічну зміну тиску.

Мовна економія сучасних українських пожежно-технічних термінів має місце в ДСТУ внаслідок пропущення видового терміна. У цьому випадку зазначений елемент терміна взято у круглі дужки ((пожежний) лафетний ствол, (пожежний) рятувальний рукав – ДСТУ 2273–00 „Пожежна техніка. Терміни та визначення"). Довжину терміна регулюють родо-видові відношення термінів та відповідних до них понять і визначень.

Підсумуємо лінгвістичний аналіз нормативних документів з пожежної безпеки:

  • специфіку функціонування пожежно-технічних номінацій у межах терміносистеми визначають родо-видові зв'язки, що систематизують терміни та поняття;

  • оновлювані логіко-поняттєві відношення термінологічних лексем породжують явища лексичної та структурної синонімії, полісемії;

  • унормування української пожежно-технічної термінологічної системи відбувається із урахуванням загальних тенденцій розвитку української наукової мови та особливостей етапів становлення певної термінології.

Література

  1. Державні стандарти України (збірник). Пожежна безпека. Продукція протипожежного призначення. К.: Пожінформтехніка, 2000. 640 с.

  2. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та космос / В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюк та ін. К.: Наукова думка, 1998. 888 с.

  3. Словник української мови: В 11-ти томах. К.: Наук. думка, 1970-1980. Т. 1-11.

Loading...

 
 

Цікаве