WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Зона вібрацій на наддністрянсько-подільському діалектному суміжжі - Реферат

Зона вібрацій на наддністрянсько-подільському діалектному суміжжі - Реферат

Умовну ізоморфу провів К.Дейна, відзначаючи, що між ареалами закінчення –ою чи –оў перебуває велика група говірок, де формам орудного відмінкаоднини іменників та займенників жіночого роду властиве закінчення –ом. На думку дослідників, на формування та існування цього обширу всередині української території певний вплив (окрім польського) могла мати аналогія до закінчень орудного відмінка чоловічого та середнього родів Dejna 1957 : 95. На межі названого ареалу К.Дейна виявив контаміновані сполуки (часто паралельно з основними), утворені внаслідок злиття –оў та –ом: ру|коўм, тоўм, доро|гоўм, б'і|доўм // б'і|доў, що може бути свідченням формування ознак перехідності. Польський вплив в існуванні флексії -ом очевидний, проте збереглася вона якраз завдяки уподібненню до закінчень орудного відмінка чоловічого та середнього родів.

Серед фонетичних рис у системі приголосних, що виникли внаслідок польського впливу, О. Горбач та К. Дейна відзначили характерне для частини південно-західного наріччя одзвінчення глухих приголосних перед сонорними [м] та [н] у деяких селах Теребовлянщини – |хт'ілизмо, дез'нихтос'[Dejna 1957 : 98; Горбач 1969 : 181]. На території зони вібрацій можна простежити також за поступовим занепадом асиміляції дзвінких приголосних за глухістю на межі слів та в абсолютному кінці слова – |кладтка, на|задт, шл'убп, |молод'ішж,. Серед фонетичних рис – збереження носових голосних: [ма|йонтку] – род. відм. однини від 'маєток' (с. Гаї за Рудою Зборівського р-ну Тернопільської обл.)

Вивчення зони вібрацій на межі наддністрянських та подільських говірок, яку досліджувано у вертикальному та горизонтальному планах методом накладання ареалів, дозволяє стверджувати, що цей тип зони вібрацій між діалектними просторовими конструкціями відрізняється від більшості зон особливими виявами динаміки діалектного мовлення. На цій території рідко відбувається співдія та взаємовідштовхування рис суміжних говірок – подільських та наддністрянських у зв'язку з односторонньою експансією наддністрянських рис. Територія подільських говірок не змогла витворити значного опору наддністрянським говіркам, хоча і на цьому діалектному обширі засвідчено поодинокі гіперизми та контамінації (К. Дейна). П. Ткачук виявив на території західноподільських говірок (східна межа зони вібрації) фонетичні гіперизми – гіперистичне „окання" – со|с'іда, мо|ка 'борошно', бо|рак, бора|чиенка (Городоцький та Волочиський р-ни Тернопільської області) Ткачук 1975 : 22.

На цій діалектній території, на відміну від суміжної з північно-східної сторони, менш виразна є зона перехідності як вияв співдії чи взаємовідштовхування на зіткненні латеральних частин ареалів суміжних діалектних просторових конструкцій. Динаміка діалектного мовлення проявляється тут передусім у силі імпульсів з боку говірок Наддністрянщини з їх діалектним розмаїттям.

Згідно з сучасними лінгвогеографічними дослідженнями, наддністрянські говірки є важливими елементами в сучасному діалектотворчому процесі, адже „активна дія цього наддністрянського мовотворчого ядра поширюється деякими рисами на схід (майже по р. Збруч), на півночі сягає Нововолинська, на заході – схематично визначених меж Наддністрянщини, а на півдні поступово охоплює, зокрема явищами переголосу, північні говірки Бойківщини" Коць-Григорчук 2002 : 223. Окрім того, як зазначив Ф. Жилко „мовна комунікація в межах Галицько-Волинського князівства сприяла поширенню наддністрянських ареальних елементів на територію сусідніх ареальних утворень" Жилко 1990 : 24. Специфіка сили імпульсів з боку Наддністрянщини дозволяє простежити історичний процес формування та занепаду окремих діалектних рис, властивих наддністрянським говіркам (часто й іншим діалектним одиницям південно-західного наріччя).

Латеральні частини суцільних ареалів, острівні, маргінальні та мозаїчні ареали, співіснування різних морфологічних форм, семантичне розщеплення словотвірних та лексичних одиниць засвідчують існування на території між річками Серетом та Збручем в основному зони змішаності, своєрідної щодо розташування і конфігурації латеральних частин периферійних ареалів суміжних просторових діалектних конструкцій.

Література

  1. Атлас української мови: В 3 т. К.: Наук. думка, 2001. Т.3: Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор'я і суміжні землі. 856 с.

  2. Бичко З. Діалектна лексика Опілля. Львів: Фенікс, 1997. 137 с.

  3. Бородина М. А. Пространство, территория, зона и ареал как лингвогеографические и ареалогические термины // Вопросы языкознания. 2002. №2. С. 135-141.

  4. Горбач О. Говірки Теребовлянщини // Наукові Записки Технічно-Господарського Інституту в Мюнхені. Мюнхен, 1969. Т.19. С. 147-183.

  5. Гриценко П. Ю. Мікроконтинуум як предмет ареалогії // Лінгвогеографія Черкащини: Збірник матеріалів міжвузівської науково-практичної конференції. Умань, 25-26 травня 2000 р. К.: Знання, 2000. С. 3-7.

  6. Жилко Ф. Т. Ареальні системи української мови // Мовознавство. 1990. № 4. С.18-27.

  7. Жилко Ф. Т. Ареальные единицы украинского язика // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. М.: Наука, 1970. С.5-16.

  8. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. К.: Радянська школа, 1966. 306 с.

  9. Жилко Ф. Т. Походження південно-західних діалектів української мови. (У світлі даних лінгвістичної географії) // Праці ХІІІ Республіканської діалектологічної наради. К.: Наук. думка, 1972. С. 3-14.

  10. Залеський А. М. Вокалізм південно-західних говорів української мови. К.: Наук. думка, 1973. 156 с.

  11. Зілинський І. Карта українських говорів з поясненнями // Праці Українського Наукового Інституту. Серія Філологічна. Варшава, 1933. Кн. 3., Т. XIV. 20 с.

  12. Коць-Григорчук Л. Діалектні проблеми Бойківщини // Український діалектологічний збірник. К.: Довіра, 1993. Кн. 3. С.119-131.

  13. Коць-Григорчук Л. М. Лінгвістично-географічне дослідження українського діалектного простору / Наукове товариство ім. Шевченка в Америці. Філологічна секція. Мовознавча секція. Нью-Йорк Львів: Вид-во НТШ, 2002. 267 с.

  14. Матвіяс І.Г. Українська мова і її говори. К.: Наук. думка, 1990. 168 с.

  15. Михальчук К.П. Наречия, поднаречия и говоры Южной России в связи с наречиями Галичины // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край / Под. ред. П. Чубинского. СПб, 1877. Т.VII. Вып. 2.

  16. Назарова Т.В. Інтерферентні ареали як об'єкт історичної діалектології (волинсько-поліські *tot('),*tet) // Праці ХІІ Діалектологічної наради. К.: Наук. думка, 1970. С.15-28.

  17. Ткачук П.Є. Фонетична система західноподільських говірок української мови (вокалізм і консонантизм). Дисертація ... канд. філолог. наук. К., 1975. 190 с.

  18. Українська лінгвогеографія. Програма спецкурсу для студентів, маґістрантів і спеціалістів українського відділення філологічного факультету / Укл. Л.М. Григорчук. Львів: Вид. центр. ЛНУ, 2003. 16 с.

  19. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків: Акта, 2002. 1054 с.

  20. Dejna К. Gwary ukraińskie Tarnopolszczyzny. Wrocław: Zaklad Narod. in. Ossolińskich, Wyd-wo PAW, 1957. 164 s.

Loading...

 
 

Цікаве