WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” - Реферат

Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” - Реферат

Іменник сакви – "1. сумка. 2. різновид писанки. 3. назва 2 взяток при грі у хвальму" [Словар 1909 ІV: 97] і сакви – "дві з'єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече або через спину коня, осла" [СУМ 1980 ІХ: 16].

Друге і третє значення втратились, мабуть тому, що вони, застарівши, вийшли з ужитку в сучасній українській мові.

Іменник вечорниці – "1. вечірнє зібрання молоді. 2. рослина. Зм.: вечернички, вечерниченьки" [Словар 1909 І: 143] і вечорниці – "в українському селі восени та взимку вечірні зібрання молоді". [СУМ 1980 І: 345]

За "Словарем" слово подано як двозначне і є дві зменшено-пестливі форми, хоча семантичного зв'язку між словами фактично немає. Значення слів більше вказують на омонімію ніж на полісемію, у СУМі – це слово є однозначним, бо значення "рослина" вийшло з ужитку.

Іменник вибірки – "1. залишки, брак. 2. перебірливість, вередливість" [Словар 1909 І: 146] і вибірки – "те, що залишилося після вибирання" [СУМ 1980 І: 345].

Двозначному іменникові у "Словарі" відповідає однозначний у СУМі, збереглось первинне пряме значення слова, а занепало похідне, переносне значення.

Іменник вила – "1.інструмент, 2. розвилля, розсохи– окремо чи як частина різних знаряддів, наприклад, сак має вила, на яких висить сітка, 3. кут, утворений пересіканням двох рік, доріг" [Словар 1909 І: 166] і вила – "с/г знаряддя з кількома довгими зубами"[ СУМ 1980 І: 419].

Тризначному іменникові у "Словарі" Б.Грінченка відповідає однозначний у Словнику української мови, похідні значення слова не вживаються у сучасній мові, – змінилася семантична структура слова.

Іменник розигри – "1. розиграш, 2. перший день петрівки, 3. веселе місце [Словар 1909 ІV: 46] і розигри – "перший день петрівки, коли в лісах і лугах розгулює нечиста сила"[ СУМ 1980 VIII: 681].

У сучасній українській мові збереглося лише те значення, яке у "Словарі" Б. Грінченка є похідним.

До аналізованої групи слів також належать такі, як граблі, зливки, кудрі, мари, поминки, цимбали.

Узагальнено проаналізовані іменники можна зобразити так:

Словар

СУМ

Двозначний (рідше тризначний) множинний іменник

Однозначний множинний іменник (з одним вторинним значенням, яке є у "Словарі" Б. Грінченка

Семантична структура множинного іменника в сучасній мові стала складнішою. Проілюструвати це можна такими прикладами множинних іменників в обидвох словниках.

Іменник окови – „кайдани" [Словар 1909 ІІІ: 48] і окови – „1. прикраса на дверях. 2. кайдани" [СУМ 1980 V: 672].

Однозначному іменникові у Словнику Грінченка відповідає двозначний у СУМі, і лише другим подано значення, що є спільним із "Словарем" Б. Грінченка.

Іменник патли – „довге скуйовджене волосся" [Словар 1909 ІІІ: 102] і патли – „1. скуйовджене волосся. 2. кудлата шерсть тварин" [СУМ 1980 VІ: 94].

Друге значення утворилося пізніше, мабуть, унаслідок метафоризації, тому його немає у Словнику Грінченка.

Іменник коралі – „корал, намисто з коралів" [Словар 1909 ІІ: 282] і коралі – „1. намисто. 2. нарости червоного кольору в індика" [СУМ 1980 ІV: 285].

Друге значення, яке подано у СУМі, утворилося на основі метафоризації – перенесенні за подібністю кольору і форми.

Іменник ворота – „проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо" [Словар 1909 І: 256] і ворота – „1. проїзд або прохід в огорожі, між будівлями, а також ворітниці, що його закривають; брама. 2. точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол. 3. анат. Місце входу органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. 4. мед. Місце проникнення інфекції в організм" [СУМ 1980 І: 741].

Словник Грінченка подає іменник ворота як однозначний, а у СУМі, на основі метафоризації, подано це слово у складі термінів, що свідчить про розвиток термінної лексики у контексті наукового прогресу, зокрема таких галузь, як спорт, медицина.

Іменник зводи – „очна ставка" [Словар 1909 ІІ: 164] і зводи – „1. плітка. 2. очна ставка" [СУМ 1980 ІІІ: 490].

Дещо дивною є така послідовність подачі значень в аналізованих лексикографічних працях, бо значення „плітка" є більш давнім (Етимологічний словник подає першим значення „плітки, а потім – „очна ставка", є, до речі, також форма в однині – „зводня" – „плітка" [ЕСУМ ІІІ: 364]), а похідним значенням є друге, подане у СУМі, але чомусь лише це значення фіксує Словник Б. Грінченка, опустивши більш давнє значення слова. Словник української мови фіксує обидва значення у такій же послідовності, як і Етимологічний словник.

До аналізованих іменників цього типу належать і такі, як змилки, чари.

Схематично подачу іменників в обох словниках можна узагальнено зобразити так:

Словар

СУМ

Однозначний множинний іменник

Двозначний (рідше трьохзначний) множинний іменник, одне із значень таке, як у Словнику Б.Грінченка, інше – утворене шляхом перенесення до вже існуючого значення.

Порівняння словникових статей аналізованих лексикографічних праць дає підстави твердити, що у Словнику української мови простежується тенденція до зменшення множинних іменників із емоційним відтінком у значенні, яку можна проілюструвати на основі кількох прикладів:

Словар

СУМ

  1. Ворітка, ворітця, ворітечка, ворітонька, воріточка

  1. Ворота

  1. Бриженята, бриженятка

  1. Брижі

  1. Саківки

  1. Сакви

  1. Уроченьки, урочища

  1. Уроки

  1. Цимбалики

  1. Цимбалики, цимбалоньки

  1. Шитінки

  1. Шитки

Словник Б.Грінченка у всіх прикладах фіксує зменшено-пестливі форми, і лише в одному із шести прикладів СУМ подає цю форму.

У Словнику Б. Грінченка є такі словоформи, які подано власне множинними, такими ж вони є й у СУМі. Наприклад, накожні [Словар 1909 II: 495] і [СУМ 1980 V: 107]; кузьмірки [Словар 1909 II: 320] і [СУМ 1980 IV: 386]; мандри [Словар 1909 II: 404] і [СУМ 1980 IV: 617]; ляси [Словар 1909 II: 293] і [СУМ 1980 IV: 581]. Подані словоформи втратили зв'язок з одиничними іменниками, очевидно, давно, тому обидві лексикографічні праці подають їх як власне множинні.

Так, динамікою мовних процесів, впливом часу, можна пояснити „відмирання" значень в іменниках, які належать до пасивної лексики, наприклад, скраклі – шестизначний у Словнику Б.Грінченка [Словар 1909 IV: 142] і двозначний у СУМі [СУМ 1980 IX: 382], чи відсутність у СУМі таких застарілих слів, як багари – „шкіряний пояс" [Словар 1909 I: 19], бандури – „нутрощі тварини" [Словар 1909 І: 155], жмихи – „залишки від цукрового буряка" [Словар 1909 I: 487] липці - „знаряддя для знімання фруктів " [Словар 1909 II: 360], п'ятрини – „полиця для посуду" [Словар 1909 III: 504], темнощі – „час, коли темно" [Словар 1909 IV: 254], хрестці – „хрестопоклонна неділя" [Словар 1909 IV: 413], чи занепад багатьох етнонімів, наприклад „Словар" Грінченка подає такі синоніми до слова похрестини [Словар 1909 III: 389], як продирини [Словар 1909 III: 464], очедирини [Словар 1909 III: 81], а СУМ фіксує лише перше слово із синонімічного ряду – похрестини [СУМ 1980 VII: 305], бо і сам звичай – „свято на другий день після охрещення дитини" – відійшов у скарбницю минувшини.

Отже, спостереження над подачею множинних іменників та їх лексичних значень у Словнику Б. Грінченка та у Словнику української мови дають підстави зробити такі висновки:

1. У сучасній українській мові є тенденція до утворення власне множинних іменників: слова, що частіше вживані у множині, Словник Б.Грінченка подає як одне із значень одиничного іменника під ремаркою „частіше вживані у множині", а СУМ їх подає вже в окремій словниковій статті як нові слова. Одиничні іменники, при цьому існують паралельно або взагалі відсутні, втративши значення сучасного множинного іменника.

2. У Словнику Б. Грінченка множинний іменник часто є однозначним, а у СУМі – багатозначним, і навпаки. Отже, значення не тільки змінюються, а, як живі клітини, мають здатність народжуватися і відмирати.

3. Серед багатозначних іменників pluralia tantum є такі, що мають різницю в одному із значень або у відтінках його. Розвиток науки впливає на зміну семантичної структури лексеми.

Порівняльний аналіз множинних іменників щодо подачі їх лексичного значення у двох лексикографічних працях, які різняться часовими рамками описуваної лексики і частково джерельною базою, показав розвиток мови, живучість її як повноцінного організму, де одні клітини його відмирають, інші – народжуються. Одним із явищ „народження" є утворення власне множинних іменників (у порівнянні зі Словником Б.Грінченка власне множинними стали близько 90 іменників), що ще раз підкреслює: українська мова повноцінно функціонує і розвивається, бо живлять її цілющі і життєдайні слова, які забезпечують вічне існування мові.

Література

  1. Грінченко Б. Словарь української мови . К., 1907-1909. Т.1-4.

  2. Етимологічний словник української мови. К., 1982-2003. Т.1-4.

  3. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. Харків, 1977.

  4. Матвіяс І. Г. Іменник в сучасній українській мові. К., 1974.

  5. Потебня О. О. Значение множественного числа // Филологические записки. 1888, Вип. 1. С. 70-75.

  6. Словник української мови. В 11-ти т. К., 1970-1980.

  7. Тараненко О. Мовна скарбниця українського народу. Вступна стаття // Словар української мови: У 4-х т. / За редакцією Б. Грінченка. К., 1992. С. 5-11.

Loading...

 
 

Цікаве