WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” - Реферат

Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” - Реферат

Реферат на тему:

Семантична структура іменників pluralia tantum у "Словарі української мови" Б. Грінченка та в "Словнику української мови"

Множинні іменники в українській мові давні; у процесі розвитку вони міняють свою семантичну структуру, граматичні співвідношення із формами в однині. Спостереження за зміною, частковою чи повною, лексичного значення таких іменників можна провести, порівнюючи подачу цих іменників у "Словарі української мови"Б. Грінченка та у "Словнику української мови".

Для порівняльного аналізу взято саме ці лексикографічні праці тому, що по-перше, "Словник української мови" – це найбільший український словник тлумачного типу, отже, в ньому, відповідно, зафіксовано найбільше аналізованих іменників. А словник за редакцією Б. Грінченка – це „перший ґрунтовний словник української мови" [Тараненко 1990: 5], і за своїм жанром перекладний з елементами тлумачного. По-друге, джерельна база словників переплітається, тому обидві лексикографічні праці описують в основному, спільну лексику, це дає змогу простежити за змінами іменників pluralia tantum у часі.

Аналіз множинних іменників у "Словарі української мови" Б. Грінченка (далі "Словар") та у Словнику української мови (далі СУМ) виявляє низку змін їх семантичної структури.

У двох лексикографічних працях, звичайно, є такі іменники pluralia tantum, що мають ідентичну семантику. Наприклад, іменник оглядини – "1. Огляд, оглядування;" "2. Огляд житла і господарства після сватання, який закінчується гостиною" [Словар 1909 І: 36] і "1. Обряд знайомства батьків із майном нареченої. 2. Те, що огляд." [СУМ 1980 V: 616].

Ідентичну структуру в двох словниках мають ще іменники вінкоплетини, відвідини, висівки, родини, сіни, теревені тощо.

З-поміж аналізованих іменників спостерігаємо такі, які "Словар" подає із позначкою „частіше у множині " як одне із значень до реєстрового слова, ужитого в однині, а Словник української мови подає їх уже як власне множинні (ті, що не співвідносні взагалі із формами в однині) в окремій словниковій статті. Наприклад, лапки: лапка – „8. перев. у множині, розділовий знак" [Словар 1909 II: 244] і лапки – „розділовий знак" [СУМ 1980 IV: 448].

"Словар" подає аналізований іменник як одиничний, а СУМ – як множинний. Отже, форма іменника лапки виокремилася у самостійне слово. У сучасній українській мові є два слова: багатозначне – лапка – „1. зменшено-пестливе до лапа. 2. звичайно мн. шкурки, хутро з лап тварини" [СУМ 1980 IV: 448] і однозначний вищеподаний множинний іменник лапки.

Аналогічно подано у словниках іменник півники: півник – „3. перев. у множині. Півники – рослина" [Словар 1909 III: 157] і півники – „рослина" [СУМ 1980 VI: 383].

У сучасній українській мові іменник "півник" на позначення рослини має множинну початкову форму через низьку частоту вживання форми в однині.

Порівняємо також іменник гаразди: гаразд – „2. перев. у множині. Гаразди – достатки" [Словар 1909 І: 272] і гаразди – "діал. достатки" [СУМ 1980 ІІ: 29].

Словник Б.Грінченка усі значення подає в одній словниковій статті, а СУМ окремо подає форму в однині і окремо множинну форму; у сучасній мові відбулось семантичне розщеплення однини і множини, і як наслідок – поява нового слова із множинною формою гаразди.

Аналогічні зміни відбулися з іменником зубці: зубець – „3. перев. у множині. Зубці – страва з очищених зерен ячменю" [Словар 1909 ІІ: 187] і зубці - „Страва з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених" [СУМ 1980 ІIІ: 128]. Таке ж явище "семантичного розщеплення однини і множини" відбулося з іменником злидні: злидень – "4. перев. у множині. Бідність, злощастя" [Словар 1909 IІ: 188] і злидні – "матеріальні нестатки, бідність"[ СУМ 1980 ІIІ: 591-592].

Тут також спостерігаємо процес утворення власне множинного іменника злидні, до речі, відповідної форми в однині СУМ взагалі не фіксує.

Розглянуті слова засвідчують факт утворення власне множинних іменників, тобто таких, які втратили граматичну і семантичну співвідносність із формами в однині (перестають бути одним із значень одиничного іменника, який частіше вживається в множині) і набувають статусу нового слова. Правда, поряд із множинними іменниками СУМ подає й одиничні, з яких „відщепився" множинний і функціонує самостійно, бо не співвідноситься семантично із формою в однині. Наприклад: є слова лапка і лапки, півник і півники, злидень і злидні, зубець і зубці, гаразд і гаразди. Про такі слова І. Г. Матвіяс пише: „У мові є іменники, в яких форми однини і множини з відмінним лексичним змістом не пов'язуються взагалі" [Матвіяс 1974: 78]

Схематично подачу проаналізованих іменників у двох словниках можна узагальнено подати так:

Словар

СУМ

Реєстрове слово – одиничний іменник, одна семема з приміткою "частіше у множині."

Реєстрове слово – множинний іменник із значенням колишнього одиничного іменника, який або взагалі занепав, або втратив форму однини через низьку її частотність.

Простежується різниця в подачі лексичних значень множинних іменників в обох лексикографічних працях. Порівняємо моносемічні іменники pluralia tantum. Наприклад, нарти: нарти – „кістяні ковзани із ребер тварин" [Словар 1909 IІ: 517] і нарти – „вузькі довгі сани, якими користуються для їзди на оленях та собаках" [СУМ 1980 V: 178].

Звичайно, іменники нарти споріднені, бо обидва предмети є засобами пересування по снігу чи по льоду, проте сани і ковзани – різні предмети, тому можна говорити у даному випадку про омонімію в діахронії, тобто словом "нарти" названо два предмети, а час функціювання їх у мові різний.

Серед аналізованих однозначних іменників є такі, які частково відрізняються за значенням.

Наприклад, перелоги – "корчі у тварин" [Словар 1909 IІІ: 125] і перелоги – "розм. корчі, судороги" [СУМ 1980 VІ: 218]. Різниця у значенні ілюструє тяжіння до появи семи "узагальнення" у лексичному значенні слова перелоги.

Іменник змовини – "дія за значенням зговорюватися, домовлятися" [Словар 1909 IІ: 167] і змовини – "те, що заручини" [СУМ 1980 ІІІ: 624].

Різницю у значенні слова змовини можна пояснити так: "народилося" нове значення слова шляхом метонімізації, тобто від назви дії утворилася назва обряду, який "базується" на цій дії. Отже, тепер дія позначає обряд заручин, а сама назва дії у СУМі не подана. Про утворення множинних іменників – назв обрядів шляхом метонімізації писав ще О.О. Потебня: "Іменники pluralia tantum – назви обрядів, свят утворилися від назв відповідних складних дій, наприклад, проводити проводи [Потебня 1888: 72].

Полісемічні множинні іменники також різняться своїми лексичними значеннями. Порівняємо відповідні полісемічні (за обома словниками) множинні іменники. До таких слів належать, наприклад, нетрі – "1. непрохідна заросль, ліс, дебрі. 2. перен. трущоба" [Словар 1909 IІІ: 60] і нетрі – "1. труднопрохідні місця, які заросли лісом чи чагарником. 2. глуха, брудна частина міста"[СУМ 1980 V: 396].

Лексичне значення іменника нетрі має незначну різницю: "Словар" подає друге значення як переносне до "трущоба" взагалі, а СУМ подає у 2 значенні – "глуха частина міста." Отже, "Словар" Б. Грінченка називає більш узагальнену реалію, а СУМ конкретизує: не будь-яка трущоба, а "глуха, брудна частина міста".

Іменник бескиди – "1. гора. 2. частина Карпат" [Словар 1909 І: 53] і бескиди – "1. круте урвище, провалля. 2. гора" [СУМ 1980 І: 163].

Спільним є одне значення "гора"; друге значення, яке подає "Словар" Б. Грінченка, пов'язане із першим значенням, тобто є спільна сема "гора", а СУМ фіксує більш віддалене друге значення, що засвідчує розширення семантики слова бескиди в сучасній мові.

Іменник пацірки – "1. намисто. 2. жаб'яча ікра". Пацюрки – "1. намисто. 2. ікра рачиці". Пацьорки – "1. намисто. 2. рослина" [Словар 1909 ІV: 69] і пацьорки – "1. тільки мн. намисто. 2. мотузки, нитки, шнурки, пасма" [СУМ 1980 VІ: 103].

У "Словарі" Б.Грінченка подано фонетичні варіанти, у яких перше значення є спільним, а друге, у кожному випадку інше. Другого ж значення, яке подає СУМ, "Словар" Б. Грінченка не фіксує. У СУМі немає фонетичних варіантів і, відповідно, їх лексичних значень. Оскільки слово перейшло у розряд пасивної лексики, то "біологічні" значення, застарівши, занепали, збереглося лише спільне значення "намисто". І до нього "приросло" ще одне близьке значення – "мотузки".

Схематично аналізований матеріал можна подати так:

Словар

СУМ

Однозначний множинний іменник

Однозначний множинний іменник

Різниця у відтінку значення

Словар

СУМ

Багатозначний множинний іменник

Багатозначний множинний іменник

Різниця в одному значенні

Іменник „пологи" витлумачено в словниках так: "1. роди. 2. мн. пологи. Низинна рівнина на лівих берегах ріки" [Словар 1909 ІІІ: 286] і пологи1 – "фізіологічний процес виходу плода з тіла матері, роди"; пологи2 – "степова рівнина, низовина, що поступово спускається до берега річки" [СУМ 1980 VІІ: 90].

Порівнюючи ці іменники, зауважуємо кілька семантико-граматичних явищ: по-перше, зміну полісемії (у "Словарі" ) на омонімію (у СУМі), по-друге, процес "народження" власне множинного іменника пологи – "роди", бо у Словнику Грінченка із цим значенням слово вживається в однині – "Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала". На основі багатозначного одиничного іменника утворилися 2 множинних іменники – омоніми. Отже, відбувся процес абсолютного розмежування значень полісемічного слова – утворилися лексичні омоніми.

Деякі множинні іменники у "Словарі" Грінченка подано як багатозначні, а в СУМі – як однозначні.

Наприклад, драглі – "1. студениста речовина. 2. їжа. Холодець. 3. рослина" [Словар 1909 І: 439] і драглі – "їжа із згуслого при охолодженні м'ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м'яса або риби" [СУМ 1980 ІІ: 404].

СУМ подає лише те значення, яке є похідним, воно утворилося шляхом метафоризації – перейменування за подібністю рідини взагалі на назву конкретної їжі. Третє значення зі "Словаря" Б.Грінченка, до речі, не має відповідника у СУМі.

Loading...

 
 

Цікаве