WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціональне навантаження парцелятів-заголовків у газетній публіцистиці - Реферат

Функціональне навантаження парцелятів-заголовків у газетній публіцистиці - Реферат

Реферат на тему:

Функціональне навантаження парцелятів-заголовків у газетній публіцистиці

У сучасній лінгвістиці тексту, як відомо, виявляється загальна спрямованість на всебічне дослідження тексту і його комплексний опис із позицій функціонально-комунікативного підходу, а також на виявлення функцій окремих комунікативних одиниць і їхньої ролі у виконанні цілісного комунікативного завдання.

При вивченні текстотворення і тексту в комунікативному аспекті вихідним є положення про те, що текст зберігає інформацію не тільки про фрагмент картини світу, а й про комунікативну ситуацію, яка йому відповідає як засобу комунікації. Т. Радзієвська визначила текстовий тип як конструкт, що постає в єдності облігаторних і факультативних чинників, реалізується в численних моделях текстів конкретних ситуацій мовленнєвого спілкування [Радзієвська 1999]. Текст завжди оригінальний – „суттєвою особливістю писемного тексту є його функціональна орієнтованість, оскільки він реалізується з чіткими завданнями на включення співбесідника в активну комунікацію" [Загнітко 1997].

Функціонально-семантичний і структурний аналіз дозволяє мовознавцям виділити загальні закономірності в побудові текстів і загальні ознаки їхньої стильової і жанрової належності. Водночас текст є відносно стійкою одиницею мови, яка має логічну, тематичну, структурну і прагматичну зв'язність. Публіцистичні тексти – своєрідні за формою, методом підходу до дійсності, засобами впливу. Вони є тематично різноманітними, їхній жанровий діапазон безмежний, а виражальні ресурси невичерпні.

Метою статті є аналіз функцій парцелятів-заголовків у газетному тексті та з'ясування випадків синкретизму функцій парцелятів у мові сучасної української публіцистики.

Об'єктом дослідження стало близько трьох тисяч парцельованих конструкцій, дібраних із мови сучасної української публіцистики („Голос України", „Молодь України", „Літературна Україна", „Освіта").

Аналіз праць мовознавців, присвячених проблемі експресивного синтаксису, та досліджуваний матеріал української публіцистики кінця ХХ століття підтверджує, що парцеляція є яскравим показником сучасної газетної мови.

Публіцистичні тексти, а саме газетні статті, відіграють надзвичайно важливу роль у соціальній сфері життя суспільства. Вони формують активну життєву позицію читача, виявляють напрямок формування суспільної думки. Тому всі публіцистичні матеріали цілеспрямовані й адресовані, а прагнення до нестандартності заголовків – дуже поширений у публіцистиці прийом.

Якщо газетний текст розглядати як структуру, що відповідає відомій загальній формулі "увага – інтерес – бажання – дія", то з першим елементом формули збігається заголовок. Він перебуває поза текстом і є засобом передачі інформації, часто заголовок не просто привертає увагу, а й викликає інтерес, реалізуючи два, а подекуди й три елементи згаданої формули. У зв'язку з цим саме заголовок відіграє особливу роль у газетному тексті, виступаючи ядром повідомлення, безпосередньо чи опосередковано передаючи зміст ширшої інформації. Заголовок "як дуже сильно спресована абревіатура тексту" прагне до повнішого вираження оцінки і інтерпретації, що є змістом тексту [Загнітко 1997].

В останні роки газетні заголовки стали предметом особливої уваги лінгвістів. І це невипадково. Зріс обсяг інформації, яку читач отримує з газет. Пропорційно цьому зростає роль заголовка в структурі газетного тексту. Адже саме через заголовки можна довідатися про зміст надрукованих матеріалів, не витрачаючи часу на ознайомлення з надлишковою для того чи іншого читача інформацією. "Спостереження над заголовками газет, – стверджує В.Г.Костомаров, – проливає світло на особливості газетної мови загалом" [Костомаров 1980].

Заголовки повинні відповідати загальним вимогам, що висуваються до них. Простота, стислість, доступність характеризують заголовок. Водночас він є гранично стислою і влучно вираженою головною ідеєю статті. Заголовки швидко, наочно й адекватно відображають особливості мови газети [Гладкий 1928].

Заголовок входить у структуру тексту як семантичний і, більшою мірою, структурний стрижень оповіді. Підзаголовок дещо розкриває його зміст, але про що йдеться стає відомо лише із самого тексту. Полемічна загостреність звучання заголовка – це активізація уваги читача, це обов'язкова для цього типу висловлювання вимога. Глибокий зміст заголовка, звичайно, поступово виявляється, розкривається в тексті. Саме заголовок, що поступово реалізує свої асоціативні і реальні зв'язки з текстом, стає початковою ланкою зв'язку читацького сприймання з художньою системою різних повідомлень, на які певною мірою орієнтований заголовок [Кухаренко 1988].

Семантичні й асоціативні зв'язки заголовка й статті виступають з різним ступенем ясності для різних читацьких кіл. Справді, газету можуть читати люди, які в мовознавстві зовсім не розуміються, тому зайві філологічні вправи лише заважатимуть їм зрозуміти основну думку статті. Щоб запобігти цьому, необхідне уміле розташування лексичних, граматичних засобів, що спрямовують читачеву увагу.

Заголовок і стаття знаходяться в надзвичайно складних структурно-семантичних взаємозв'язках і взаємовідношеннях [Полтавская 1968].

Полемічна спрямованість тексту задається саме в заголовку. Злободенність, афористичність, семантична ємність слів у заголовку повинні мати підґрунтя – інформативний і живий зв'язок з читачем. Безпосереднє зацікавлення в отриманні кваліфікованої інформації – одна з умов читацького інтересу до публікації. Аналіз матеріалу свідчить, що в газетних заголовках продуктивними є конструкції з виведеним за межі базової структури компонентом, пов'язаним сильною залежністю. Наприклад:

Рівненськийдержуніверситет... У Криму (Осв. 2001. №26-27).

Батьків хлопчикові замінив... Тренер (Осв. Укр. 2000. №4).

Якби я був... Міністром (Осв. Укр. 2000. №4).

У цьому разі семантико-граматичні властивості стрижневих слів потребують поширювачів, місце яких займають парцеляти. Виокремлені компоненти відіграють важливу роль у формальній організації такого типу висловлювань. Водночас треба наголосити, що парцеляція в них утруднена, оскільки не структура висловлювання, а змістовне навантаження парцелятів має тут першочергове значення. При такому розчленуванні смислові акценти розставляються дуже чітко: автор газетної статі, намагаючись звернути увагу читача на свою оцінку фактів, розриває облігаторний зв'язок. Структурний аналіз газетних заголовків показав, що парцеляція стає більш вільною, і розриву підлягають навіть такі зв'язки, які розчленовуватись не повинні. Наприклад:

Міністерство освіти і науки. В Арктиці (Осв. Укр. 2000. №18).

Отже, вислів "в Арктиці" стає засобом полемічного загострення всієї проблеми.

Від заголовка в першу чергу залежить, чи буде прочитана стаття, чи ні. Тому потреба лаконічно висловити основну думку газетної публікації і водночас зробити це максимально інформативно, наочно, виразно, так, щоб відразу привернути увагу читача, і викликала появу великої кількості парцельованих конструкцій, що функціонують як заголовки [Кухаренко 1988].

Кількісний аналіз фактичного матеріалу, взятого з газет "Освіта", "Освіта України", "Молодь України", "Голос України", "Літературна Україна", говорить про те, що в структурному плані досліджувані газетні заголовки різноманітні. Як підтверджують дані, найчастотнішими є монопредикативні одиниці – 463, а з поліпредикативних такими постають складнопідрядні, що відповідно складають 437 одиниць. У підзаголовках дещо інша ситуація, оскільки вони не такі стислі. Монопредикативних одиниць тут нараховується 105, а поліпредикативних відповідно: складнопідрядних – 564, складносурядних – 266. Спостереження свідчать, що в монопредикативних парцелятах-заголовках членуються всі типи поширювачів із будь-яким формальним зв'язком, що наявний у простому реченні. Наприклад:

Подвижництво – плід любові до України. А не чвар (Осв. 2001. №6).

Імен конкретних не називають. Не оголошують... (Осв. Укр. 2000. №19).

Посмутнішав клуб. Команда (Осв. 2001. №26-27).

У таких утвореннях парцельовані компоненти в конструктивному плані факультативні, і тільки відмежування робить їх актуальними, що мотивує увагу читача.

Аналіз матеріалу підтверджує, що в газетних заголовках продуктивними є також конструкції з виведеним за межі базової структури сильнокерованим правобічним компонентом. Наприклад:

Молоко не розкіш, а засіб... Розорення? (Осв. Укр. 2000. №17).

Стає незалежною... Влада (Мол. Укр. 2001. №32).

У наведених прикладах семантико-граматичні властивості стрижневих слів потребують поширювачів, місце яких займають парцеляти. Виокремлені компоненти відіграють важливу роль у формальній організації такого типу висловлювань, оскільки у виокремлених компонентах уміщена завершувальна інформація, без якої саме висловлення втрачає свою комунікативну самодостатність, смислове навантаження парцелятів має тут першочергове значення. При такому членуванні смислові акценти розставляються дуже чітко: автор газетної статті, намагаючись звернути увагу читача на свою оцінку фактів, розриває внутрішньореченнєвий лінійний облігаторний зв'язок.

Аналіз заголовків-парцелятів газет свідчить, що парцеляція стає частотнішою, розриваються навіть такі зв'язки, які розчленовуватись не можуть, оскільки вони є внутрішньореченнєвими доцентровими, на яких ґрунтується речення. Наприклад:

Loading...

 
 

Цікаве