WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Асоціативно-термінальна мотивація відіменникових дієслів у сучасній українській мові - Реферат

Асоціативно-термінальна мотивація відіменникових дієслів у сучасній українській мові - Реферат

Семантичним розробкам метафоризації в номінаційних, словотворчих процесах присвячені дослідження М. Докуліла, Н.Д. Арутюнової, О.С. Кубрякової, Л.О. Кудрявцевої, І.С. Улуханова, О.А. Земської, В.В. Лопатіна, Л.К. Жаналіної, Т.Р. Кияка, Р. Гжегорчикової, Я. Пузиніної, М. Раммельмайєра та ін. Ще в 60-ті роки М. Докуліл виокремив в акті номінації 2 логічні операції: 1) мисленнєве підведення того, що позначається під відомий клас явищ (акт класифікації); 2) мисленнєве порівняння з іншими процесами або явищами дійсності, зокрема, встановлення асоціативних зв'язків [Цит. за: Кубряковою 1981: 100]. Але дослідники тлумачать асоціативні зв'язки дуже широко, зокрема як імплікований акт предикації [Гак 1977: 84], що відбувається при будь-якій деривації. Ш. Баллі зауважував: "Кожне окреме слово – це петля найтоншої сітки, що зіткана нашою пам'яттю зі значної кількості волокон; тисячі асоціативних зв'язків поєднуються в кожному слові та розходяться від нього в різних напрямках" [Баллі 1961: 89].

Асоціювання розглядається й як аналогізація, що є підставою будь-якої метафоризації. Так, Р. Гжегорчикова та Я. Пузиніна відносять деривати, значення яких ґрунтується на метафорі, до асоціативного типу. У традиційному словотворі виокремлюється переносна мотивація, що має й назви метафоричної або асоціативної. О.А. Земська диференціює переносну мотивацію на: а) реальну (образне позначення мотивованого слова успадковується від переносного значення мотиватора: петушиться); б) асоціативну (значення мотивованого ґрунтується на сталих асоціаціях, властивих значенню мотиватора: школьничать); в) образну (образне значення мотивованого базується на прямому значенні мотиватора: молокосос) [Земская 1984: 3]. І.С. Улуханов, підсумовуючи результати досліджень С.С. Лашанської, В.В. Лопатіна, Р. Гжегорчикової, О.С. Кубрякової, О.А. Земської та ін., виокремлює асоціативно-описову та асоціативно-уподібнювальну мотивацію залежно від типу зв'язку значення мотивованого та значення мотиватора [Улуханов 1992: 5-19]. На відміну від наявних класифікацій переносної мотивації, когнітивно-ономасіологічна спрямована на головний критерій – місце мотиватора в структурі концепту позначуваного явища [Селіванова 2000: 162]. Вибір фрагмента асоціативно-термінального компонента, його реляцій з іншими компонентами ментально-психонетичного комплексу в цілому зумовлює асоціативно-термінальний тип мотивації, яка в свою чергу може мати різну природу аналогізації донорської та реципієнтної зон.

У масиві асоціативно мотивованих українських відіменникових дієслів виокремлюються насамперед деривати, значення яких спирається на метафоричне сприймання мотиватора як знака іншої концептуальної сфери. Так, донорськими зонами для реципієнтної сфери ЛЮДИНА є

ТВАРИНИ (індичитися – "надиматися, як індик; бундючитися" [СУМ IV: 77]; мавпувати – "беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо // Передражнювати" [СУМ IV: 588]; нажаблюватися – "ображаючись на кого-небудь, сердитися, надуватися" [СУМ, V: 85]);

РОСЛИНИ (дерев'яніти – "1) ставати твердим, як дерево; 2) втрачати чутливість, терпнути, німіти" [СУМ II: 247]);

ПРИРОДНІ ЯВИЩА (вітритися – "мандрувати" [СУМ I: 688]; кригнути – "мерзнути, замерзати" [СУМ IV: 342]; туманити – "2) застилати, заволікати очі або потьмарювати зір, погляд, очі (про сльози і т. ін.); 3) позбавляти ясності думки, злегка потьмарювати свідомість (про хвилювання, сильний біль і т. ін.)" [СУМ X: 317]);

РЕЧОВИНА (кам'янити – "1) робити нерухомим, застиглим, як камінь; 2) робити байдужим, нечулим" [СУМ IV: 85]; скляніти – "2) робитися, ставати нерухомим, застиглим (про очі)" [СУМ IX: 286]; олов'яніти – "ставати важким, ніби наливаючись оловом, дерев'яніти" [СУМ V, 691]).

На відміну від подібних дієслів, серед асоціативно мотивованих вирізняються лексеми, перші значення яких утворені шляхом пропозитивно-диктумної мотивації, а вторинні є результатом аналогізації перших. Метафоризація таких дієслів виникає на підставі вторинного найменування, тобто використання вже готового знака на позначення дій, зміст яких пов'язаний зі значеннями мотиватора або мотивованого шляхом аналогізації, уподібнення. Так, дієслово корчити у першому значенні "1) виникати, з'являтися (про корчі); судомити" є мотивованим елементивом-еквонімом; друге значення "2) удавати кого-небудь, прикидатися ким-небудь" [СУМ IV: 302] є результатом уподібнення концептуальних сфер ФІЗІОЛОГІЧНИЙ та ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАНИ на підставі складної низки асоціацій щодо поведінки людини у першому та другому стані. Дієслово коренитися в першому значенні "1) пускати коріння, вкорінюватися" використовує мотиватор-партонім, у другому "2) мати що-небудь своїм коренем, джерелом; походити від чого-небудь, мати щось своєю причиною" [СУМ IV: 288] стає знаком, зокрема, сфери ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ людини шляхом її симіляції зі сферою РОСЛИНА (корінь – це те, що є основою, причиною життєдіяльності рослини).

Деякі дієслова залежно від типу симіляції варіюють власні переносні значення: клубочіти – "1) підійматися клубами, клуботатися" (мотивоване трансгресивом диктуму) // Текти, вирувати, підіймаючись хвилями (про море, річку, струмок і т. ін.) (відбувається перенесення зі сфери ГАЗОПОДІБНА РЕЧОВИНА на сферу ВОДА, РІДИНА); 2) бурхливо, сильно виявлятися (про думки, почуття)" [СУМ IV: 101] – перенесення на сферу інтелектуальної або психічної діяльності людини.

Метафоричність значення дієслова може бути закладена в метафоричному значенні слова-мотиватора: гнітити – "1) давити на що-небудь, стискувати, спресовувати що-небудь (від гніт 1); 2) спричиняти до пригніченого стану; викликати важке і болісне почуття" (від гніт 2) [СУМ II: 96];

чарувати – "1) діяти, впливати на когось чарами (у 1, 2 знач.); чаклувати; 2) захоплювати, вражати кого-небудь чарами (у 3 знач.)" [СУМ XI: 273].

Різновидами асоціативно-термінальної мотивації є структурно-метафоричний, дифузно-метафоричний, гештальтно-метафоричний та фразеологічний [Селиванова 2000: 172-175].

Отже, асоціативно-термінальний тип мотивації за загальним механізмом є метафоричним, оскільки вибір знакових засобів мотиваторів відбувається за подібністю. Така мотивація демонструє певні закономірності етносвідомості, пов'язані зі звичаями, побутом, традиціями, міфами народу, його характером, що відбиваються в мові. Метафоризація має діяльнісний, телеологічний характер, тому що занурена у картину світу певного етносу, його гносеологічну діяльність і вмотивована цими чинниками.

Література

  1. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Известия АН СССР. Сер. лит. и яз. 1978. Т. 37. №4. С. 333-343.

  2. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностранная лит., 1961. 394 с.

  3. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 8 т. М.: Педагогика, 1982. Т. 2. С. 5361.

  4. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1977. С. 78-96.

  5. Горпинич В.А. Українська словотвірна дериватологія. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1998. 189 с.

  6. Земская Е.А. Виды семантических отношений словообразовательной мотивации // Wiener Slavischer Almanach. − Wіen, 1984. − Вd. 13. С. 3-23.

  7. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.

  8. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. М.: Наука, 1996. 245 с.

  9. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка: Монография. К.: ИСДОУ, 1993. 280 с.

  10. Рахилина Е.В. Основные идеи когнитивной семантики // Фундаментальные направления в современной американской лингвистике. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. С. 370-389.

  11. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). К.:Фитосоциоцентр, 2000. 248 с.

  12. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). К.:Фітосоціоцентр, 1999. 148 с.

  13. Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. 170 с.

  14. Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 26-52.

  15. Улуханов И.С. Мотивация и производность (о возможностях синхронно-диахронического описания языка) // ВЯ. 1992. № 2. С. 519.

  16. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // ВЯ. 1996. №2. С. 68−78.

  17. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. Chicago: CUP, 1980. 242 p.

  18. Lipka L. An Outline of English Lexicology. Tbingen: Univ. Press., 1990. 122 p.

Loading...

 
 

Цікаве