WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

Як починають мисити коровая і поки ни вбируть, то все спивають:

47 (14). Гето перша коровайницька пісня. Коровайниці шишки качяють і спивають, чи ше як і місєть:

Ой над силом білий либедик литає.

Манічка (Колічка) мовить:

– То ни либедик литає,

То миій батинько коровайночки збирає:

– Збирайтеся, коровайночки, до гряду (в ряд),

Довидіте гетой Божий дар до ладу,

Збирайтеся, коровайночки, у грядок,

Як яриї пчілоньки у мидок.

Ой над силом біла либідка литає.

Манічка (Колічка) мовить:

– То ни либідка литає,

То моя матьонка коровайночки збирає:

– Збирайтеся, коровайночки, до гряду,

Довидіте гетой дар Божий до ладу,

Збирайтеся, коровайночки, у грядок,

Як яриї пчілоньки у мидок.

48 (15). Гето с порога спивають, як коровайниці ни спивають, то коб спивали:

Коровайночки німи

Грецькую луску їли.

Грецькая луска сопка,

Да й залипла їм глотка.

Коровайночки з міста.

Накрали в кишині тіста.

На биду ж бо їм пошло –

В кишинях тісто зийшло.

49 (16). Баби з запича чи коло стола спивають:

Старшая коровайночка,

Став менчу коло печи

Коровая стирежти,

Коб хлопці ни накпили –

Коровая ни вхопили.

50 (17). Спивають тиї, шо місєть:

Пшіночко, моя зирочко,

Як с тибе добра много:

Посіїш – курки грибуть,

А зийдиш –.гуски шчиплють,

Поспіїш – коровай гиб'ють.

51 (18). Спивають коровайниці коло шишок, коло ночовок.

Знати, Манічка (Колючка) по тобі,

Шо твиій батинько богатий:

Високи стоги на дворі,

Гиб'ють коровай на столі.

52 (19). Спивають коровайниці:

– Зильоная дубровонька,

Чого в тибе пинькив много,

Зильоного нигодного?

– Молодая дівонька,

Чого в тибе батькив много,

Рідного (порадоньки) нигодного?

– Порадоньки нигодного.

Є кому пити-їсти,

Нима кому ладу висти.

Є кому напитися,

Нікому журитися.

53 (20). Спивають коровайниці:

Ой у саду голлє вісить,

Сам Господь коровай місить,

Причиста помагає,

Водиці пудливає,

Мучиці пудсипає,

Водиці криничниї,

Мучиці пшаничниї.

54 (21). Спивають, як всадєть коровая в піч, як стукають в стелю.

Стояла сосонка килько літ.

Рубали її на загніт,

Коб ріс коровай на всю піч,

Коб пошла славонька на ввесь світ.

55 (22). Старша коровайниця спиває, котора місить коровая, саджяє коровая. Як усадєть коровая в піч, то спиває.

Впотіли мої плечи.

Стоячи коло печи.

Ой впотіли, впотіли,

Бо горілки схотіли.

56 (23). Спивають коровайниці. Посля гетиї пісні кличуть коровайниць за стиіл, частують.

Ой де ж бо той господар домовий?

Хай викупить гетой стиіл тисовий!

Як ни викупить – порубаїмо-спалимо,

Господарєви погрітись ни дамо!

56 а (див. 47; пісня повторюється). Починають вбирати коровая.

57 (24). Спивають, як по голлє посилають, як убирають коровая.

Хлопчики-похопчики,

Да пудскочте до саду

По вишньовоє голлє,

По чирвониї квіти,

Шоб любилися діти.

58 (25). Як убирають коровая, то гето перша пісня коровайниць.

Бистрая річинька, Дунаю,

Приби, приби (Приплинь, приплинь) пучок черцю до краю

Йа к нашому дивненькому короваю.

Бистрая річинька, Дунаю,

Приби, приби (Приплинь, приплинь) пучок калини до краю

Йа к нашому дивненькому короваю.

Бистрая річинька, Дунаю,

Приби, приби (Приплинь, приплинь) пучок барвінцю до краю

Йа к нашому дивненькому короваю.

Бистрая річинька, Дунаю,

Приби, приби (Приплинь, приплинь) пучок паперу до краю

Йа к нашому дивненькому короваю.

Бистрая річинька, Дунаю,

Приби, приби (Приплинь, приплинь) пучок овса до краю

Йа к нашому дивненькому короваю.

59 (26). Див. 51. Коровай вже вбраний.

Знати, Манічка (Колічка), (по тобі),

Шо твиій батинько богатий:

Високи стоги на дворі,

Вишчий коровай на столі.

60 (27).

Удача, вдача, жинишок (дівонька):

Його (її) коровай удався,

На нове віко зобрався,

В чирвони (зильони) квіти вбрався,

В чирвоний (зильоний) черчик вмотався.

61 (28). Сами коровайниці спивають.

Удалий наш коровай, удалий,

Бо вдалиї коровайночки гибали –

Нивдалиї за порогом стояли.

Цицатий наш коровай, цицатий,

Бо цицатиї коровайночки гибали –

Бисцицкиї за порогом стояли.

61а Див. 56; повторюється пісня.

61б Див. 46; коровайник виносить коровая в комору.

А молодиї їдуть до церкви. Молодого перша хурманка. Приїхали до церкви, роспрагли кони. Договаруюцьця, коли заходити. Заходєть в церкву. Перший іде дружко. За дружком ідуть молодиї. Дружко в церкви стеле ручника молодим. Молодиї становлєцьця на ручник. Як ідуть молодиї в церкву чи с церкви, то пилнують, коб нихто помиз їми ни пройшов і коб нихто дороги ни пирийшов.

Посля винчяє батюшка. Чясом декилька парей в один ряд винчяли. Як винчяють, то над молодею і над молодим "брат" винця диржить. Дехто один видиржить, оно руками поминяїцьця. Буває другий брат замінить.

Як винчяюцьця, ходєть окола пристола, батюшка три рази обводить, то молодиї три рази приостанавлююцьця на ручникови. І кажон раз молодуха зачепить пудбором (обцасом) ручника і посуне за собою. Гето коб дивки, її подруги, хутко замуж виходили за єю. Поправлєть того ручника, а вона, як стане і сходить, то знов посуне. Подумає: "Я замуж іду, то й вите, дивочки, йдіте!" Нарешти батюшка (чи сторож цирковний) забире гетого ручника собі. Посля помолєцьця і виходєть.

Як погасне свічка при винчянні, то скажуть, шо розомруцьця, шо ни будуть жити, нікоторе вмре.

Як звинчяв батюшка да йдуть молодиї молитись до захрестиї, а посля йдуть с церкви, то всі дивлєцьця, которе з молодих перше на поріг ступить. Скажуть: хто перший на поріг ступить, молодий чи молодая, то той буде вирховодити в симні.

Молодиї ідуть с церкви в пари, рядом, ідуть на виіз жиниха молодуха, і дружка, і брат (молодеї), і їдуть. Ше на возу (поки садитись) крохи полуднають, крохи вип'ють, якую порцию, як дальоко їхати додоми. Всі висілники, хто приїхав до церкви, пириполуднають.

Посля запряжуть кони і їдуть додому, до молодеї. Одїжджяють, то починають спивати (див. № 62). Як їдуть, то ни все времнє спивають. Як сило проїшчяють, то стараюцьця спивати, як пуд'їшчяють до пудвир'я молодеї, то тоже.

Як їдуть с церкви, то в дорози стола пириносили. І як визуть дівку до молодого, то можуть пиринисти. Стиіл засланий настиілником, на столі хліб і сиіль. Треба на стиіл поставити пляшку горілки. Дружко вийде, поставить. А як нима, бідний жиних, то дружко виходить, пирихристицьця, поцилує хліб, скаже: "Вибачяйте, людки, нима!"

62 (29).

Руште-поруште, ворони кони, пуд нами,

Ой пуд нами, пуд молодими сватами,

З гетиї гироньки крутеї,

С-пуд гетиї церковки святеї.

63 (30).

Сонико з гори колисом йде,

Ясноє з гори колисом йде,

Манічка з винчяння їде,

Молода з винчяння їде.

Батинько пирийшов, питає,

Ріднинький пирийшов, питає:

– Дітятко, де ти бувало?

– Батиньку, в цирковци було,

Ріднинький, в цирковци було,

На білим ручничку стояло,

С Колічкию собі шлюб брало,

З молодим собі шлюб брало.

64 (31).

Обманули ми попа,

Як то малого хлопа –

За штири золотиї

Повинчяв молодиї.

65 (32). Спивають, як вїжджяють до молодеї:

Ни сварися, батиньку,

Ни сварися ріднинький.

Шо ми так спузнилися.

Ни було ксьондзя вдома –

Поїхав ксьондзь до Вильвова

Пшаницю продавати,

Ключики куповати,

Церковку одмикати,

Молодим шлюб давати.

Приїхали до молодеї. Всі встають з возиів. Молодий ссаджує молодую з воза. Як і до сибе привизе, то ссадить, як і забирає, то треба, коб на виіз посадив.

В Спорови, як приїхали з винчяння, то пудсмикали воза до двирей і молодий знимав молодую на дижу.

Нидавно було, в Пиреспи. Приїхали машинию з росписування, то росстилали ручника і чириз ручник пириїде машина.

Ждуть, шоб запросили в хату. Виходить батько й мати молодеї. Молодим виносили частовати на тарілци: кубаса порізана, хліб, в руці пляшка з горілкию, в другуй руці порция. Наливають в порцию горілки і частують молодих. Треба оно крохи випити, а остальноє вилити чириз голову. Молодая оно крохи вип'є, а молодий менч виллє.

Як приїхали в двиір до молодеї (молодиї з винця), то спивають:

66 (33).

Ой гула пчілка, гула,

Ой гула яра, гула

Коло круглого сила,

Коло нового двора.

То ж ни пчілонька гула,

То ж ни ярая гула,

То Манічка плакала,

То молода плакала.

З винчяння приїхавши,

Батькови до ниіг павши.

– Ой мий батиньку рідний,

Розвинчяй типер мине,

Розв'яжи біли ручки,

Розминяй присьцьоночки.

– Моє дітятко рідне,

Ліпш мині тисяч дати,

Ниж тибе розвинчяти,

Біли ручки розв'язати,

Присьцьонки розминяти.

Ше повторяюцьця всі слова, а там, де "батькови" і "батиньку рідний", спивають: "матьонци" і "матьонко рідна".

Loading...

 
 

Цікаве