WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

222 г (136 г). Той самий текст, що і № 159 (70). На місьці слова "дівонька" чи "Манічка" спиваїцьця "жинишок" чи по йменню ("Колічка").

222 д (136 д). Той самий текст, що і № 160 (71). На місьці слов "Ступила Манічка" і "Махнула ручничком" спиваїцьця "Ступив Колічка" і "Махнув хустою".

222 е (136 е). Той самий текст, що і № 161 (72). На місьці слова "дівонька" чи "Манічка" спиваїцьця "жинишок" чи по йменню ("Колічка").

А кличуть пирипивати, до пирипою, гукають: "На спомаганнє! На спомаганнє!" І як молодую пирипивають – тоже.

Пирипили. Виносєть коровая в комору. Спивають:

222 є (136 є). Той самий текст, що і № 46 (13).

Як пирипили, то молодуха ше дає подарки тим, хто оставався вдома, де якиї тьотки, ля старих тонкого полотна, ближчим, а дальнішим – ручники, таби всім. Чясом врано дає подарки. Як дарить молодая, то спивають:

223 (137).

– Білая либидина,

Чи ввесь ліс побилила?

– Ой билила, билила,

Дубочка вмилила.

– Молодая дівонька,

Чи ввесь рід обдарила?

– Ой дарила, дарила,

Свьокорка вмилила.

Спиваїцьця килько раз. На місьці слова "Свьокорка" другий раз спивають "Свьокрівку", третій – "Братикув" чи "Братика", читьвьортий – "Систринок" чи "Систринку", п'ятий – "Дядичкув" чи "Дядичка", шостий – "Тіточок" чи "Тіточку".

Треба, коб молодуха пройшлась, коб вийшла погуляла, коб пубачили, чи вміє гуляти (танцьовати), чи ни кривая.

Посля молодуху видуть в комору. Там знимають винка і кладуть чипця. Клали чипця, каницю і пудвичку на чипцєви назад зав'єзували. Гинча – кохту, сподницю, чи платтє, і сорочку, все поминяє. На чипець хустку, а колись – намитку. Як вбируть молодую в чипець, то вона тих частує, хто вбирав. В молодухи в сундуці курижка – гето такая булочка довга, і кубаса, і горілка, як колись, то повбутилок чи який кручок горілки. Вона ламне тую курижку. А ручника одв'язує молодая од руки, як приїдуть до молодого. Вбрали молодуху, видуть її, спивають:

224 (138).

На мори ліліє,

А в комори биліє,

Биліє да стипиріє

Білая либідонька.

225 (139).

Ти святий пониділку,

Зопсовав ти нам дівку:

Посадив пуд полицію,

Нарадив молодицію,

Посадив пуд посвітом,

Нарадив білим цвітом.

Колись ше молодуху вили до колодяза, шено вбравши в чипця – чи вміє воду черпати. Молодуха кидає сира в колодяз і черпає воду.

Колись, поки молодуха в винку, то водили молодих "спати" в клуню. Можуть ше й в молодушиного батька. Вони там ни лажєцьця спати і ни роздіваюцьця, оно постоєть чи посидєть. На минютину їх завидуть в клуню, зачинєть там, двери зачинєть. Пожартують, очинєть двери да й видуть назад.

Посля ше повичерають, погуляють да росходєцьця, хто блисько. А хто дальоко, то лажєцьця спати. Придане, як блиьски, то додому йдуть, а потом с пиризьвянами приїдуть, а як дальоки, то остаюцьця, але потом виходєть до пиризьвян.

А як свати поїхали до молодеї, то в молодого мало хто оставався. А хто оставався, то частуюцьця, хто хоче – погуляє, хто дешо поспиває.

Ну а на конець в молодого лажєцьця спати. Пирид сном ше деякая баба одозвецьця, заспиває:

226 (140).

Ой знати, знати, шо нирідна мати:

Лажицьця нивіста биз вичері спати.

(Нирідна мати – гето свьокрів)

Так пройшов другий день висілля. В гетой день родня молодого їздила до батька молодеї. А на третій день – гето пиризов – родня молодеї приїде до батька молодого.

ТРЕТІЙ ДЕНЬ ВЕСІЛЛЯ

Третій день висілля. Повставали, повмивались, повбирались. Посходились – бо дехто додому ходив. Молодуха перша йде по воду. Чясом молодого пирипивали, як ни пирипили вчора ввечири. Молодуха треба коб була в висілних вборах, як пирипивають, а посля вже юй чипця кладуть.

Молодуй приносєть сніданнє. Брат приносить чи привозить. Сніданнє молодуй: кубаса, бутилка, кавалок булки. Його покрають на столі. Молодуха в комори наїсьця, коб "нихто ни бачив". В молодого снідають, і молодуха снідає, і приданки. Посля брат, завізши сніданнє, ворочаїцьця додому – до батькив молодеї. Як приїде брат, то спивають:

227 (1).

Біг зайчик кириз гайчик, скік на виіз.Їздив братко по систринку – ни привіз.Біг зайчик кириз гайчик – плигає.Їздив братко по систринку – нимає.Буде нас наша мати питати,Шо ми будимо нашуй матири казати?– Ой там же нас медом-вином поїли –Нашу систринку й у комороньци втаїли.

227а (1а).

Ой біг зайчик кириз гайчик – скік на виіз.Їздив братко по систринку – ни привіз.Ой там його медом-вином поїли,Його систринку в комороньци втаїли.

Один сват з родні молодого остався в молодеї, в батькив її, виін виде пиризов. А врано за роднею молодеї од молодого приїшчяє посланець. В молодеї поснідали і збираюцьця до молодого.

Вся тая родня молодеї, шо поїде в гетой день до молодого, зовуцьця пиризьвяне (баби й дивки – пиризьвянки). А гета чясьць висілля зовецьця – пиризов. В пиризвян є пиризвянський дружко. Пиризвянського дружка вибирали пиризвяне. Пиризвянський дружко з булкию хліба, хусткию білию окручаний хліб. А горілки й канчука ни було в пиризвянського дружка. Ше й кажна пиризвянка бире по куску хліба, кусок хліба чи булочку в платочок. Пиризвянський дружко ни вельми молодий коб був. Як свати їдуть до молодеї на другий день висілля, то ше дехто биільш остаєцьця вдома. А як вже в пиризов їдуть, то од старого до малого, всі їдуть.

Садєцьця пиризвяне на вози. На першим вози пиризвянський дружко, батько й мати молодеї. Як вибираюцьця чи як виїхали, то спивають:

228 (2).

Чого ти, батиньку, спузнився?Чи ниславоньки боїсься?Ни биійся, батиньку, ни биійся,В жовтиї чоботки обуйся,Бири пирожки пуд ручкиДа їдь в пиризов (в гостину) до дочки.

Ше спиваїцьця до матьонки. На місьці слов "батиньку", "спузнився" спивають: "матьонко", "спузнилась".

229 (3).

Ой добрая да годинонька настала,Наша Манічка да по батинька прислала.Ой прислала чотири коні, п'ятий виіз,А шостого хурманичинька, коб привіз.Дала йому копу грошей на страву,Ой коб привіз мого батинька на славу.

Пісня повторяїцьця киілько раз. На місьці слиів "по батинька", "мого батинька" спивають: другий раз – "по матьонку", "мою матьонку"; третій раз – "по братики", "мої братики"; читьвьортий раз – "по систринки", "мої систринки"; п'ятий раз – "по гостоньки", "мої гостоньки".

Пиризвяне їдуть і спивають:

230 (4).

Молодая МанічкаВибигла на гулоньку.Припала к дорожиньци.Чи шумить дубровонька,Чи стучить дорожинька?Як шумить дубровонька,То биійний вітьор віє.Як стучить дорожинька,То миій батинько їде3 усею родиниюЗа свею дитинию.

Пісня другий раз повторяїцьця. На місьці слиів "миій батинько" спиваїцьця – "моя матьонка".

231 (5).

Молодая ТанічкаДовго батинька ждала,Коврями двори вслала,Яворів насадила,Соколів принадила,Пудвиір'є звисилила.Оно батинько на двиір –Коврі вгору знялися,Яворі зашуміли,Соколі политіли.

Пісня повторяїцьця ше раз. На місьці слиів "батинька ждала", "батинько на двиір" впотрибляють слова: "матьонку ждала", "матьонка на двиір".

232 (6). Спивають вже як на двиір з'їдуть, а можуть ше й їдучи.

Ой дин добрий, добри люде, ми до вас –Десь прилитіла наша титірка тут до вас.Покажіте, ни таїте – вона в вас.Хоч ни її – пір'їчко її на показ.Ой дин добрий, добри люде, ми до вас –Десь завизьона наша дівонька тут до вас.Покажіте, ни таїте – вона в вас,Хоч ни її – красу її на показ.Чи такоє на юй вбраннічко, як у нас?У нас була в зильоному виночку –Типер у вас в білінькому рубочку.

("Рубочок" – гето чипець)

233 (7).

У поли либидинаТонкая, високая,Увирху широкая.Коло теї либидиниПиризвяне блудили.Ой блудили, блудили,Дорожиньку згубили.Пубачили МанічкуВ вишньовому садочку,В білінькому рубочку.– Молодая Манічка,Вкажи нам дорожиньку,Свого свьокорка пудвиір'є.– Пиризвяне-паняне,Чи ж вите ни видалиМого свьокра пудвиір'є:Ой у мого свьокоркаТри сади калинових (2 рази),Три колодязи нових.В першому колодязиТо й вино зильоноє,В другому колодязиТо й мидок солодинький,В третьому колодязиГорілка дорогая.Ой вино зильоноєТо ля мого батинька,А мидок солодинькийТо ля меї матьонки,Горілка дорогаяЛя всеї родиноньки.

234 (8).

Наїхало пиризвян повний двиір,Рубають дериво усе клін,Роб'єть скрипочки навибиір.– Грайте, скрипочки, голосно,Коб було батиньку жялосно.Грайте, скрипоньки, голосній,Коб було батиньку жялосній.

235 (9).

Крякнула сива гутовка на мори.Одозвалася молода Манічка в комори:– Чи є, чи є а миій батинько на дворі?Нихай викупить мине молоду з ниволі.– Чи за много, моє дітятко, з ниволі?– Ни за много, да миій батиньку, з ниволі:За сто злотих, за тисячу чирвоних.– Ни викуплю, моє дітятко, николи,Живи собі, як тобі Господь позволив.

236 (10).

Вийди, Манічка, с хати,Приїхала твоя мати –Привизла нитку, голку,Ше й клубушичок шовку,Коб шила-вишивала.– Моя матьонко рідна,Ни в таку семню впала,Коб шила-вишивала –Оно товчи-молотиШе й по воду ходити,Оно товчи-молоти –Нимає порожноти.

236а (11). Той самий текст, що і № 29. Дивки спивають чясом.

Loading...

 
 

Цікаве