WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

162 (74). Спивають дивки в сінюх.

Річка, річка, річинька,

Ти вчора була бистрая,

А типер стала тихая.

– Ой як же мні бистро йти:

Окола лозоньки густиї

На мине голлічко спустили,

Мине річиньку спинили.

Ани вітрику вінути,

А ни дошчику канути.

– Ой ти Манічка молода,

Ти вчора була висьола,

А типер стала смутная.

– Ой як же мні молодуй

Да бути такуй висьолуй:

Обсіла мине чужина,

Все Коліччина родина.

С правого боку Колічка,

А по лівому сваничка,

Ни промовити словечка.

163 (75). Спивають, як свати сидєть за столами, як сватам ставлєть їсти.

Миски ставлєть, ложки кладуть, тарілки.

Пирид їжию по три чярочки горілки.

Миски ставлєть, ложки кладуть, бо вже чяс.

Дівонька мовить: – Стиійте, ни їжте, ше ни чяс,

Ой десь пошов да миій батинько в вишні, в сад,

Ой копати разного зілля, коріння

До гетиї потрави приправи.

То виін же нам гету потраву приправить,

То виін же нас хорошенько попросить (припросить),

Пирид нами в руках шяпоньку поносить.

Ше повторяїцьця до матьонки. Де спивалось "батинько", там вже "матьонка", де "виін", там – "вона", послєднє слово (рядок пісні) ни спиваїцьця.

164 (76).

Сичуть-рубають боброви кости.

Приїхав Колічка до тесьця в гости.

Частують його медом шче й вином,

Крають ябличко на прохміллічко,

Крають другоє ше й мидовоє.

– Частуйся, зятьку, серце любоє.

Повторяїцьця другий раз, але там, де слова "до тесьця", спиваїцьця – "до тешчи". Спивають посля пирипою; свати, свашки сидєть, спивають.

165 (77). Присказка на висіллі, сватив і пиризвян припрошують.

Просимо, гостоньки,

Просимо їстоньки.

Просимо вас

Зажити у нас.

166 (78). Спиває тая, шо сватам пудносить їсти.

– Ой ми вас попросимо.

Да ше й вам пуднисемо

Гусятко, поросятко,

Сивоє голуб'ятко.

Просимо, живітеся,

На нас ни дивітеся –

Чужая сторона,

Ни бендзє сорома.

167 (79). Свати отспівують.

– Вите нас ни просіте.

Оно нам пуднисіте

Гусятко, поросятко,

Сивоє голуб'ятко.

Будимо наїдатись,

В торбочки накладати

1 додому втикати.

168 (80). А з молодеї родні отспівують.

– Ми свати молодиї,

У нас кони ворониї –

Ми вас догонимо,

Торбочки одбиремо.

169 (81).

Впала кишка с печи,

Вмочила в капусту плечи,

А свати ни відали –

Капусту зобідали.

170 (82). А гето доходєть меду. Можуть і в сватах, і в пиризві, і на перший день спивати.

Ой мидведю кошлатий,

Господару богатий,

Ой викоть тую бочку,

Шо в свирни при куточку,

Шо взиму ни замерзне,

А вліто ни закисне.

171 (83). Спивали в сватах посторонни. Можуть седячи свашки спивати.

Скочила дівонька кириз стиіл

Свойму батиньку на припиіл.

– Ой здорожи, батиньку, здорожи,

Ше мине з рочок подиржи.

– Ни можу, дітятко, диржяти –

Наїхали сватове, коб взяти.

Коники пудвиір'є змисили,

Сватики (Сватове) застиіллє засіли.

– Як схоч, батиньку, ни дати –

Коники с пудвиір'я – прогнати,

Сватове з застиілля – спрохати.

Коники с пудвиір'я – оброчком,

Сватове з застиілля – медочком.

Чириз стиіл ни скакали, хто ж таки скаче чириз стиіл: чоловік же ни жяба. Так жартовлива пісня.

172 (84). Спивають за столом і в сватах, і в пиризві:

В Симонович сади цвитуть.

Ми в тоє сило впали.

Туди нас запрохали.

Там же нас частовали

Ой вином зильониньким,

І медом солодиньким,

І гиркию горілкию.

173 (85). Спивали дружкови баби. Жартовлива пісня.

Ти дружичку-баламутничку, тут сидиш,

В тибе вдома зробилася новина:

Твоя кобилка два жирібчики привила,

Твоя мила два синочки вродила.

174 (86). Спивають і в сватах, і в пиризві. Посля гетого вже виходєть з-за стола і йдуть гуляти:

Дали нам пити-їсти.

Дали нам хліба-соли,

Дайте нам свеї воли

Погуляти доволи.

174а (87). Той самий текст, що і № 20. Дивки в сінюх чи на дворі спивають.

175 (88). Дивки спивають:

– Чому, зозулька, ни куєш?

Чому, рабая, ни куєш?

– Ой чи шче ж бо я ни кую,

Ой чи шче ж бо я ни кую:

За густим лісом ни видно,

За биіним вітром ни чутно,

За пташичками жялосно.

– Чому, Манічка, ни плачеш?

Чому, молода, ни плачеш?

– Ой чи шче ж бо я ни плачу,

Ой чи шче ж бо я ни плачу:

За сватиками ни видно,

За сваничками ни чутно,

За мизиками жялосно.

176 (89). Дівки спивають:

Сипте Маніцци перчиком в гичи –

Чи ни заплаче од батька йдучи.

Сипте Маніцци. хоч кропивою –

Чи ни заплаче в батька дівкою.

177 (90). Баби з запича спивають, коб батькови да матири жялю задати:

Грайте, скрипоньки, голосно,

Коб було батиньку жялосно.

Грайте, скрипоньки, голосній,

Коб було матьонци жалосній.

178 (91). Дивки спивають.

На загуминні да широкая долина.

Там Манічка миз родинию ходила,

Свого батинька низьким уклоном просила:

– Подиржи мине, да мий батиньку, ше з рочок,

Поки я зношу гетой зильоний (зилін) виночок.

– 3 Богом, з Богом, моє дітятко, од мине:

Єсьця в мине менчая дочка за тибе –

Зносить вона гетой зилін виночок биз тибе.

179 (92). Дивки спивають.

– Зильоная пановія,

Чого так споловіла?

– Як же мні пановійци

Да зильонинькуй бути:

С кориня вода миє,

А збоку вітьор віє,

А зверху сонце гріє –

Пановія половіє.

– Молодая Манічка,

Чого так засмутіла?

– Як же мні молоденькуй

Да бути висьолинькуй:

Забируть од батинька –

Завизуть до свьокорка,

3 батиньком росстатися –

С свьокорком познатися,

З батиньком на порози –

С свьокорком у дорози.

180 (93). Дивки спивають на дворі. Ше дівка в батька, її хутко одвозитимуть.

Вийшла Лідочка пуд калиноньку,

Пуд калиноньку стала,

Ручки згорнула, тяшко зотхнула,

Силненько заплакала.

Пришов до її батинько її

Да й питаїцьця її:

– Чого, Лідочка, моє дітятко,

Так силненько плачиш?

– Як мині, батиньку, як мині, ріднинький,

Силненько ни плакати:

Мизики грають, дивки гуляють,

А мине ни приймають.

А молодочки, як ягодочки,

До сибе намовляють:

– Кидай, Лідочка, кидай, молода,

Дивоцькоє гуляннє,

Да ходи з нами, з молодочками

На своє горованнє.

181 (94). Дивки спивають, як вибираїцьця молодуха.

– Озірная рибонько,

Як тобі ни нудненько,

З гозира в рику йдучи,

Муляну воду п'ючи.

– Молодая дівонька,

Як тобі ни смутненько:

Забируть од батинька,

Завизуть до свьокорка.

3 батиньком росстатися –

С свьокорком познатися.

3 батиньком на порози –

С свьокорком у дорози.

182 (95). Госінна. пісня. Спивали дивки госиню на госінний матів. Чясом спивали на висіллі, як молодуху забирають. Спивали на висілний матів.

– Високая гиронько,

По тобі киньми грають (їдуть),

Гироньку розбивають.

– Молодая дівонько,

По тобі батько плаче.

– Хай плаче, як жялує,

Хай мине намалює

У комори на скрині,

На білуй папирини.

У комороньку вийде,

На папероньку гляне,

То його серце в'яне.

Ой в'яне, обмирає,

Шо дитята нимає.

182 а (96). Той самий текст, що і № 26.

183 (97). Спивають дивки на гулиці, а як холодно, то в сінюх.

Ой із нового двора

Сивий кинь вибигає.

Ни сам виін вибигає –

За їм бижить Колічка,

Канчучком махаючи,

Голоском гукаючи,

Манічку викликаючи:

– Манічка, моє серце

(Молодая Манічка),

Очини воротичка,

Упини мні коника.

– Молоденький Колічка,

Рада б я очинити

(Рада б я очинила),

Коника упинити

(Коника упинила б),

Да боюсь батька свого.

– Ни биійся батька свого –

Биійсь мине молодого,

Канчучка золотого.

Канчучок вгору скаче –

Манічка по косі плаче.

Ни так вона по косі –

По батьковуй роскоши,

По рідного роскоши.

184 (98). Спивають дружко, свашки.

Гнуткая лишчинонька

Коло явора гнецьця.

Молоденький Колічка

Коло тестинька трецьця:

– Тестиньку, миій батиньку,

Суджоний, як роджоний,

Пускай нас додомоньку,

Коб ми де ни зблудили,

Коб чого ни згубили,

Ни скрині, ни пирини,

Ни Манічки-княгині.

Як ми скриню згубимо,

То другую купимо.

Як Манічку згубимо,

Другеї ни найдимо.

Другая ни такая,

Як гета молодая.

185 (99).

Пливла гутовка водою

Да й шовковию травою.

– Трава-мурава да й шовковая,

Вилигай пудо мною.

Ішла тешча в комору,

Да вила зятя с собою.

– Ой тешчо, тешчо, нирідна мати,

Чим будиш даровати?

Loading...

 
 

Цікаве