WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

Традиційне весілля села симоновичі - Реферат

145 (52).

На поріг наступаю,

Овсиком обсипаю,

Братовую познаваю.

Чи хорошиї вбори?

Чи тихая до мови?

Чи можна приступити

Коло єї посидіти?

А молодая сидить за столом, вбрана так, як винчялась. Коло молодеї по одну руку садицьця "брат", по другу – дружка (дівчина). Брат на місьці жиниха сидить, а дружка з другого боку. Мусєть дружку й брата скупити. Свати торгуюцьця. Лякає дружко, шо наб'є, ни дає грошей. А брат ни вступає, каже, шо молодая хороша, робоча, працьовита, й такая, й ростакая, шо ни оддасьць її дишово. А баби спивають:

146 (53).

Ни заробиш, братко, косячи,

Як коло систри седячи.

147 (54). Спивають свашки.

Проступи, чорна хмара,

Од ясного соника,

Нихай стане місяцік.

Проступіте, братики.

Од молодеї Манічки –

Нихай сяде Колічка.

Проступи, чорна хмара,

Од ясного соника,

Нихай стануть зироньки.

Проступіте, дружички,

Од молодеї Манічки –

Нихай сядуть сванички.

148 (55). Свати спивають, стоячи:

Вивинься, Колічка, як жовнір,

Да возьми братка за кумір,

Да викинь його за поріг.

Пивніший же ти, як же виін.

Пивніший же ти, шчо шлюб брав,

Ниж її братко годовав.

149 (56). Баби з запича спивають.

Дівонька братка просила.:

– Ой братко, братко, соколю,

Посиди годинку зо мною,

Бо тут наїде пишний пан,

Вин тибе скупить – сяде сам.

Дівонька дружки просила:

– Ой дружко, моя систринко,

Посиди годинку зо мною,

Бо тут наїде пишний пан,

Вин тибе скупить – сяде сам.

150 (57). Свати спивають.

Проступи, братко, биз грошей,

Бо наш Колічка хороший.

Проступіте, дружички, биз грошей.

Бо наши сваночки хороши.

Хороший, батиньку, чорнобрив,

Коли мні його Биг судив.

Ну вже договорились. Свати скуплюють брата, потом дружку. Дружко дає гроши братови й дружци в руки. Брат і дружка виходєть з-за стола. Тоди вже спивають.

151 (58). Баби з запича спивають:

Ой братко, братко, татарчук,

Продав систринку за канчук.

Жовтую кисоньку за шостак,

Білоє личко оддав так.

Ой братко, братко хороший,

Продав систринку за гроши,

Біле личинько за п'ятак,

Жовти косоньки дарма, так.

152 (59).

Свашка дружку набила,

Да й пуд піч пудсадила,

Ше й коритом навирнула.

153 (60). З-за порога спивали. До дружки пісня. Як скупили, то вже вона ни дружка. Дружка – гультай, в її оно в три поли сподниця. Бо колись в штири поли шили сподниці, а на свято, то в п'єть.

Ой у нашиї дружки

Хвартушина с палюшки.

І сподниця в три поли

Ше й байструк на приполи.

– Ой ни плач, миій синочку,

Дам тобі скориночку.

Ни плач, миій байстручку,

Дам тобі хліба в ручку.

Свати обходєть три рази окола стола. Молодуха пудставляє молодому ногу, треба, коб молодий молодуси ногу пириступив три рази. А дружко чи свашка, чи баби з запича спивають:

154 (61).

Ой сватове-панове,

Потихеньку ходіте,

Столикув ни тиніте,

Кубочкув ни побіте,

Меду-вина ни розліте.

Обийшли окола столив. Спивають "Гусоньки":

154а (62). Той самий текст, що і № 76 (43).

Дружко благословить молодих:

154б (63). Той самий текст, що і № 77 (44).

Поблагословивши, дружко садить молодих (Див. обряд після № 77 (44). Тоди частуюцьця і спивають.

154в (64). Той самий текст, що і № 79 (46).

155 (65).

Ой гумнинький да розумнинький жинишок,

Ой йа з неба оболочиньком спустився,

На тесьцюв двиір дрібним дошчиком йа злився,

А в сіноньки ярим ройцем роївся,

А в хатоньку барвінчиком мостився,

Коло стола мидяним кубком котився,

Коло дівоньки соколиком садився.

Як приїдуть свати, обсядуть за столом, в свашки старшиї, шо сидить коло молодого, – короваєць. Його пичуть разом с тим короваєм. Виін малєнький, як тарілка, круглий. Вона його диржить. І ше сира диржить. Стануть спивати, доходєть того коровайця і сира. Жартують, шо як їхали, судосили Микиту і ззіли разом з Микитию того сира.

156 (66).

– Сваничко молодая,

Дай сира-коровая!

– Сванички молодиї,

Ми бором котилися,

Наши сири побилися,

Їхали рокитию,

Ззіли сир з Микитию.

– Сваничко, ни лай, ни лай,

Нам наше оддай, оддай!

Свашка оддає коровайця. Ше дає сира до коровая, і ше або сира, або кубасу (коровайницям).

156а (67). Той самий текст, що і № 78 (45). Спивають, як з винця приїдуть і як пирипивають.

Посля, як крохи вийде з-за стола, починаїцьця пирипий, дарить, пирипиває молодую її родня. Молодого коровай вже на столі. Молодеї коровай вносєть с комори. Нисе коровайник. Оберницьця три рази в комори, три рази в сінюх, три рази в хати. Нисе і спиває:

157 (68).

У саду калина цвите.

У саду чирвона цвите.

Дар Божий до пристолу (до столу) йде,

Брат рідний на руках нисе.

На висіллі килько раз коровая носєть, то в комору, то на стиіл в хату. Як в комору нисуть, то спивають: "До комори йде", а як на стиіл, – то "до пристолу" чи "до столу йде". Як носєть коровая, то баби спивають:

158 (69).

Судив Биіг нам коровай носити,

Колічку нам ожинити,

Манічку замуж оддати.

Як пирипивають, то на столі два короваї, бо свати с своїм приїхали. Молодеї коровай тоже можуть поставити на столі зразу, як свати садєцьця за стиіл. Насиредини помиж короваями тарілка, шо ля молодих купили на висіллє. Тарілка наслана платком. Як пирипивають, на шалівци, коло гобразив свічки горєть. Перший пирипиває батько, потом мати, брати, сьостри, хришчоник (хришчоний батько), хришчонка (хришчона мати), посля остальниї. Пудходєть до стола і кладуть на тарілку. Молодая і молодий, седячи за столом, кланяюцьця кажному, хто пирипиває. Посля молодая виходить з-за стола і цилує того, хто пирипив. Гинча до декого вийде, поцилує, а гинча до всіх. Молодую мужики пирипивають грошима, а баби – латошями. Кажного, хто пирип'є, частують горілкию. Як пирипивають, то приказують, як хто може, хто шо хоче, то може приказати. Ну от приказують: кладу гроши, коб були діти хороши; кладу на штири канти, коб були сини музиканти; я кладу гроши, я на їх попрацьовала, коб молодая молодого поциловала; дай Боже шчясьце, дай Боже здоров'є; коб у пари вік коротали; довги літа дай Боже; пирипиваю молодую грошима, а молодого куницію, шо в молодеї пуд сподницію.

Як збираюцьця пирипивати, починають пирипивати, то спивають:

159 (70).

Просить Манічка Господа Бога,

Господа Бога, батинька свого:

– Прошу, батиньку, на спомаганнє,

На спомаганнє, на дарованнє,

На дарованнє, на дар вилікий,

На дар вилікий, на тисьонц злотих,

На тисьонц злотих, на сто чирвоних,

На сто чирвоних талярув битих.

– Хай тибе, дитя, Господь споможе,

Господь споможе, усі святиї,

Усі святиї, люде добриї.

Гете повторяїцьця килько раз. Але на місьцє слов "батинька свого" употрибляють слова – "матьонку свою", гето другий раз, а третій раз – "братикув своїх", читьвьортий раз – "систринок своїх", п'ятий раз – "родину свою", шостий раз – "гостинькув своїх", сьомий раз – "сусідочкув своїх"; де слово "дитя", то третій, читьвьортий, п'ятий, шостий, сьомий раз називаїцьця йменнє молодухи, Манічка, чи Лідочка, чи Ганночка.

160 (71).

Ступила Манічка на тирон (на тироль),

Махнула ручничком (хустою) напирод.

– К стороні, сватове, к стороні,

К стороні, панове, к стороні,

Йде миій батинько дарити,

Шчясьцем-долію дилити,

Виліким даром – посагом,

Шчясьцєм-долію, таляром.

Буде сипати чирвінці

Да по циновуй (по білінькуй) тарілци.

Пісня повторяїцьця килько раз. На місьці слова "батинько" спиваїцьця: другий раз – "матьонка", третій – "братики", читьвьортий – "систринки", п'ятий – "родина", шостий – "гостоньки", сьомий – "сусідочки".

161 (72).

Дякує Манічка Господу Богу,

Господу Богу, батиньку свойму:

– Дяку, батиньку, за спомаганнє,

Дяку, ріднинький, за спомаганнє,

За спомаганнє, за дарованнє,

Шчо мине дарили, благословили,

Шчо мине дарили виліким даром,

Благословили шчясьцєм-долію.

Пісня повторяїцьця килько раз. На місьцє слов "батиньку свойму", "Дяку батиньку", "ріднинький" спиваюцьця слова: другий раз – "матьонци своюй", "Дяку, матьонко", "ріднинька"; третій раз – "братикам своїм", "Дяку, братики", "рідниї"; читьвьортий раз – "систринкам своїм", "Дяку, систринки", "рідниї"; п'ятий раз – "родини своюй", "Дяку, родинонька"; шостий раз – "гостонькам своїм", "Дяку, гостоньки"; сьомий раз – "сусідочкам своїм", "Дяку, сусідочки", "блиськиї".

Кончили пирипивати. Коровая одного і другого виносєть в комору. Нисуть, спивають:

161а (73). Той самий текст, що і № 46 (13).

Посля гуляють (танцюють), садєцьця за столи, частуюцьця, посля знов гуляють, і так килько раз. Треба, коб молодуха вийшла, погуляла, скажуть, коб подивитись, чи ни кривая. Ну й спивають.

Loading...

 
 

Цікаве