WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Сучасна українська словотворчість та її відображення в неологічних словниках - Реферат

Сучасна українська словотворчість та її відображення в неологічних словниках - Реферат

Тип інтегрального словника визначає характер новизни описуваних лексем. Самі ж інтегральні ознаки новизни можуть стосуватися: 1) плану змісту та плану вираження слова: їх унаявнюють неолексеми на позначення нових явищ, об'єктів дійсності або на позначення нових понять; 2) плану вираження та частково плану змісту (нові аспекти відомих понять): такі ознаки виявляють нові похідні від уже засвідчених лексиконом слів або наявні в лексиконі слова, форму яких змінено відповідно до нових граматичних чи правописних норм або мовних смаків і 3) плану змісту: такі ознаки реалізовано в неосемантизмах або словах з новими конотативними компонентами. Вибір типу модельованого комплексу визначає якісний та кількісний склад неолексем, тобто характер їхньої форми і семантики. Наприклад, простежити тенденції творення лексем з новим змістом уможливлює словник словотвірних комплексівгніздового типу, тобто словник слів з новими твірними основами, об'єднаних мотиваційними відношеннями. Ознакою для „збирання" слів у межах таких комплексів є наявність спільного кореня або основи слова. За характером своєї будови нові словотвірні гнізда можуть бути повними, тобто мати і горизонтальну (словотвірні пари та ланцюжки) і вертикальну (словотвірні парадигми) вісь розгортання, або неповними, містячи лише один з типів комплексних словотвірних одиниць. Так, наприклад, від нового запозичення слоган „рекламне гасло, девіз" (від гельського (старошотланд.) sluagh-ghaim„бойовий клич") ми засвідчили лише одне похідне слово слоганоутворення, а отже, в системі сучасної української мови вже сформувався „зародок" майбутнього словотвірного гнізда – словотвірна пара. За даними нашої картотеки розгалужене гніздо зі словотвірними парами та парадигмою І ступеня похідності створюють 30 номінацій від слова піар та його графічних варіантів пі-ар, Пі-Ар, PR.

Особливу вагу для з'ясування тенденцій оновлення сучасного українського лексикону можуть становити неологічні словники, об'єкт моделювання в яких становитимуть певні лексико-семантичні об'єднання: словотвірні категорії, розряди, класи, ряди, лексико-семантичні або тематичні групи слів. Завдяки відображеному в таких групах слів спільному поняттю виразнішим стає спектр формальних засобів, залучених до його вербалізації, їхні пріоритети, розподіл за сферами функціонування та регулятори рівноваги в лексиконі неолексем – виразників різноспрямованих тенденцій його оновлення. До укладання таких неологічних словників можуть бути застосовані як семасіологічний, так і ономасіологічний підходи. Для реалізації першого можуть послужити, зокрема, словники словотвірних рядів неолексем. У складі реєстрових одиниць таких неологічних словників об'єднуються неолексеми з різними (старими або новими) твірними основами, але з тим самим формантом, напр.: бартеризація, партизація, політизація, спонсоризація; балканізація, баналізація, зомбізація, маргіналізація, офіціалізація, ритуалізація, сакралізація; бюждето-, державо-, законо-, націє(о)-, світо-, свято-, слогано-, угодо-, українотворення; етно-, інтелекто-, кіно-, культуро-, лінгво-, мово-, політико-/політо-, соціо-, футуроцид. Свідоме порушення правил дериваційної граматики під час творення деяких з таких слів, зокрема, сполучення питомих основ з іншомовними формантами, а також поєднання семантично несумісних компонентів створюють особливі оцінні номінації на зразок колгоспизація, лівизація, малоросіянізація, перевертнізація, радянізація, тінізація або україноцид; кучманоїд, україноїд; українікум; кучмагейт, Морозгейт, Юхимгейт; кучманістан; телемармиза, телепоголоска;відеогарнір, "Відеольох", відеомило. Залучення тієї чи іншої словотвірної моделі до стихії ігрової, каламбурної, жаргонної словотворчості свідчить про її високу активність, запотребованість і навіть про зловживання нею в процесах сучасної української номінації. Наприклад, сучасний український жаргон активно використовує різноманітні гібридні моделі словотворення, пор. такі приклади зі словника Л.О.Ставицької, як: кльовіссімо, рогатіссімо, невигрібато, стаканерія, гапкенштрассе, дискогопанці, пішкарус. Подібне сполучення основ і формантів різного стилістичного забарвлення підсилює образність та оцінність нових жаргонізмів. Часто такі слова-гібриди відбивають іронічне ставлення освічених носіїв мови до надмірного захоплення модними словотвірними засобами. Прикладом можуть послужити хоча б такі неолексеми з підсиленим оцінним зарядом, як супербаба, супердякую, суперзлодюга, суперкрасень, супермалюк; сейшенити, фуршетити чи євровікна, євродвері, єврозабігайлівка, євролюбов, євроскандал; інтербезбатченки, інтерлайка, інтер'язичіє; вивіскомовний, снобомовний(див. про це докладніше в [3]). Утіленням ономасіологічного підходу до опису неолексики можуть стати словники базових концептів мови або так званих „ключових слів доби" з новими лексемами-виразниками їхньої мовної категоризації. Проте для визначення реєстрів таких словників потрібні показові бази сучасних українських текстів, всебічний аналіз усного мовлення, їхнє докладне статистичне обстеження.

Неологічний словник – це моментальний знімок мовної системи в русі, модель сьогочасної мовної діяльності суспільства, а словник академічного типу – її панорама в стані спокою, рівноваги, фіксація того, що усталилося в лексиконі, пройшло випробування часом та відповідає критеріям чинних норм граматики й правопису літературної мови. Інакше опозицію неологічний словникзагальномовний словник нормативного типу можна окреслити як протиставлення словника продуктів мовної діяльності в певний проміжок часу словнику системи мови. Динаміка сучасного українського лексикону, відображена в неологічних словниках різних типів, безперечно, дасть новий потужний поштовх для теоретичного вивчення його будови та закономірностей функціонування.

Література

  1. Гнатюк Л. Реактивація лексико-семантичних засобів як джерело поповнення словникового складу сучасної української літературної мови // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2004. Вип. 11. Кн.1. С.101-105.

  2. Дубичинский В.В. Основные принципы неографии // „Slowa, slowa, slowa"... w komunikacji językowej. Pod red. M.Grabskiej. Gdańsk, 2000. C.61-68

  3. Карпіловська Є. Ігрова стихія в сучасній українській мовотворчості // Лінгвістичні студії. Донецьк, 2004. Вип.12. С.244-247.

  4. Котелова Н.З. Первый опыт лексикографического описания русских неологизмов. Новые слова и словари новых слов. Ленинград, 1978. С.5-26.

  5. Щерба Л.В.Опыт общей теории лексикографии // Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Ленинград, 1974. С.265-304.

  6. Martincov O. Obecn charakteristika lexikografickho přstupu k neologizmům // Słowotwrstwo/Nominacja. Red. nauk. I.Ohnheiser. Innsbruck, Opole, 2003. S.34-39.

1 Пор. нормативну, засвідчену СУМом лексему гетьманич „син гетьмана" з іншим суфіксом для вираження значення „син того, хто названий твірною основою".

Loading...

 
 

Цікаве